справа № 2-а-142\10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючої-судді Гаврищук Л.П. при секретарі Василюк Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нетішині адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин про стягнення підвищення до пенсії, як особі, яка має статус «дитина війни», -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин про зобов’язання його виплатити їй надбавку до пенсії. Посилається на те, що вона має статус «дитини війни» і, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення у 2006-2007р.р. їй не виплачувалось, а в 2008-2009 рр. виплачувалось в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, просить зобов’язати відповідача виплатити його з січня 2006року по жовтень 2009 року в розмірі 4547 грн.80коп.
У судове засідання позивачка не з’явилася, згідно заяви позовні вимоги підтримала, просить поновити строк звернення до суду, який пропущено через незадовільний стан здоров’я та похилий вік.
Представник відповідача Ясенчук С.Ю. позов не визнала, давши суду пояснення про те, що фінансування витрат на виплату надбавки до пенсії дітям війни здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, розпорядником яких є Міністерство фінансів України та Державне казначейство України. Управління Пенсійного фонду у м.Нетішин не має коштів для виплати позивачу необхідних сум. Крім цього чинним законодавством України не визначений механізм виплати надбавки до пенсії дітям війни, не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком, з якого слід проводити розрахунки, а мінімальний розмір пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, застосовується лише для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і не може по аналогії застосовуватись до інших правовідносин. Тому позовні вимоги вважає безпідставними, просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись також на пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогами щодо виплати підвищення пенсії за 2006-2007р.р.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером і має статус «дитини війни». Це стверджується наявною у нього довідкою та поясненнями представника відповідача. Отже, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2007 року підвищення пенсії йому не нараховувалось і не виплачувалось, а у 2008 році виплачувалось в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, що стверджується довідкою відповідача та поясненнями його представника.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення ст.ст. 71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсій на 30 % мінімальної пенсії за віком. Конституційний Суд України визнав, що зупинення Законом про державний бюджет дії інших Законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших Законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбаченого Законами України, не відповідає Конституції України. Відповідно до ст. 33 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Положення статтей 71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу 111 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та «Внесення змін до деяких законодавчих актів України». Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення втратив чинність п. 41 розділу 11 вищевказаного Закону, яким обмежено розмір підвищення пенсії та внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді цивільних позовів в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними; є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Стосовно позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення за 2006 рік, то Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак Законом України від 19.01.2006 року №3367-IV дію цієї статті було відновлено, але установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Тобто, такі підвищення повинні були здійснюватись у випадку вищезазначених умов. Оскільки такі умови не настали, суд вважає, що в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
Отже, бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаних рішень є незаконною.
Відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни” ( в редакції від 18.11.2004 року, чинний у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано виключно право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними державними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік” встановлено, що в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних, соціальних і демографічних груп населення, визначається в розмірах , що діяли в грудні 2008 року. Розміри соціальних державних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України за нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
А отже позивачу, в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, повинно було бути нараховано та виплачено підвищення до пенсії в розмірі 149,8грн. щомісячно.
Строк звернення до суду за період 2007-2008р.р. підлягає поновленню, оскільки він пропущений з поважних причин, а саме: похилим віком та незадовільним станом здоров’я позивача.
Доводи відповідача про те, що встановлений законом розмір мінімальної пенсії за віком до даних правовідносин не застосовується є безпідставними, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.
Відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України» затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фондами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установлену порядку його територіальні управління.
З цих підстав відповідач зобов’язаний виплатити позивачу належне йому підвищення пенсії в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по вересень 2009 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 159-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовільними частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії, як особі, яка має статус «дитини війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по 01.10.2009 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», поновивши строк звернення до суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд.
Суддя Нетішинського
міського суду Гаврищук Л.П.