Номер провадження: 11-кп/813/562/21

Номер справи місцевого суду: 519/366/15-к

Головуючий у першій інстанції Іванчук В. І.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2021 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

суддів Джулая О.Б. та Толкаченка О.О.,

секретарів судового засідання Янковської Ю.Л., Подуст Т.П.,

за участю прокурора Романець Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Григорука Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Романець Ю.В. про продовження строку застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Комінтернівського райсуду Одеської області від 02.11.2016 відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Южне Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працевлаштованого, маючого на утриманні дитину 2011 р.н., зареєстрованого: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

встановив:

Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та йому призначено покарання у виді 13 років та 6 місяців позбавлення волі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, обвинуваченим ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на незаконність, необґрунтованість вироку та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступне, просить оскаржуваний вирок суду визнати необґрунтованим та незаконним, а також визнати необґрунтованими ухвали суду про відмову в задоволенні його клопотання про доручення проведення експертизи на предмет встановлення справжності його підпису в протоколі огляду місця події від 06.01.2015 р. та про відмову в задоволенні його клопотань.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2017 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.11.2016 – залишено без змін.

Постановою Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.02.2020 касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 було задоволено частково, а ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2017 – скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Окрім того, вищезазначеною постановою було ухвалено ОСОБА_1 залишити під вартою до вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо обрання йому запобіжного заходу, проте на строк не більше ніж на 60 днів.

Згодом, ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.03.2020 було частково задоволено клопотання прокурора Романець Ю.В. та застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.05.2020 включно.

В подальшому, ухвалами Одеського апеляційного суду від 13.05.2020 та 07.07.2020, 31.08.2020, 19.10.2020, 08.12.2020 неодноразово продовжувався строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком, відкладався апеляційний розгляд та вирішено етапувати обвинуваченого із ДУ «Менська виправна колонія №91» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для забезпечення його подальшої участі в судових засіданнях апеляційного суду.

Проте, етапувати обвинуваченого  ОСОБА_1  в судові засідання апеляційного суду, призначені виявлялось неможливим у зв`язку із запровадженням на території України карантину та відсутністю етапувань із установи, тому судове засідання апеляційного суду проводились в режимі відео-конференції із ДУ «Менська виправна колонія №91».

03.10.2020 обвинувачений ОСОБА_1 був етапований із ДУ «Менська виправна колонія №91» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та 19.10.2020 доставлений в судове засідання апеляційного суду.

В подальшому, ухвалами Одеського апеляційного суду від 19.10.2020 та від 08.12.2020 було задоволено клопотання прокурора Романець Ю.В. та продовжений строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.02.2021 включно.

Апеляційний розгляд було відкладено на 28.01.2021 на 15 год.

Згодом, 28.01.2021 від прокурора Романець Ю.В. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про продовження відносно ОСОБА_1 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор Романець Ю.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції подане клопотання про продовження строку застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просила його задовольнити.

Обвинуваченим ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду були подані письмові заперечення на клопотання прокурора, в якому останній зазначив, що стороною обвинувачення не було надано суду жодних доказів можливого вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, натомість, його затримання проходило з порушенням норм кримінального процесуального закону, співробітники поліції незаконно позбавили його свободи та застосовували стосовно нього фізичний та психологічний вплив з метою примушування до зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, якого він насправді не скоював.

Окрім того, обвинувачений просить врахувати те, що він має зареєстроване постійне місце проживання, має сім`ю – матір та неповнолітнього сина 2011 р.н., позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, належно дотримується умов утримання під вартою в слідчому ізоляторі, а всі судові засідання апеляційного суду фактично зводяться до продовження стосовно нього строку тримання під вартою.

На підставі викладеного, обвинувачений ОСОБА_1 просить змінити стосовно нього застосований запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши доводи, викладені в клопотанні, апеляційний суд дійшов висновку про наступне.

Частина 1 ст. 331 КПК України встановлює, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 зазначеної ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу, згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»).

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На підставі аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Комінтернівського райсуду Одеської області від 02.11.2016 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин за ч. 1 ст. 115 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, пов`язаний із позбавленням потерпілої особи життя, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а тому, згідно вищезазначених положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, з огляду на вищевказане, характер, тяжкість на наслідки вчиненого інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 злочину, який посягає на найвищу соціальну цінність – життя особи, а також характеристику його особи, який не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів доходить висновку про те, що такі обставини беззаперечно доводять існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливого переховування обвинуваченого від суду.

Колегія суддів приймає до уваги посилання обвинуваченого на позитивну характеристику його особи, зокрема, те, що він має зареєстроване постійне місце проживання, неповнолітнього сина на утриманні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проте зазначає, що зазначені обставини не зменшують існування вказаного вище ризику та не можуть слугувати підставою для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, якого, з огляду на вищевикладене, буде недостатньо для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Враховуючи викладене у всій сукупності, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та його належну процесуальну поведінку.

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Що стосується тверджень обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що фактично апеляційний розгляд не проводиться та всі судові засідання апеляційного суду зводяться до продовження йому строку застосування тримання під вартою, апеляційний суд оцінює такі посилання критично та зауважує, що в судовому засіданні апеляційного суду від 23.03.2020 (а.с. 61-62) обвинувачений ОСОБА_1 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відео-конференції, наполягав на його особистій участі під час апеляційного розгляду, у зв`язку із чим судом було вирішено відкласти судове засідання та етапувати його до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для його подальшої особистої участі в апеляційному розгляді.

Проте у зв`язку із запровадженням на території України карантину через розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, обмеженим міжміським сполученням та відсутністю етапувань із ДУ «Менська ВК №91», обвинувачений ОСОБА_1 не був тривалий час етапований із установи виконання покарань до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», фактично відмовлявся від проведення апеляційного розгляду в режимі відео-конференції, наполягав на своїй особистій участі в апеляційному розгляді, на підставі чого засідання апеляційного суду фактично зводились лише до вирішення клопотань сторони обвинувачення про продовження строку застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Етапувати обвинуваченого ОСОБА_1 до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» надалось можливим лише 25.09.2020 (а.с. 151).

В подальшому судові засідання апеляційного суду відкладались у зв`язку із необхідністю отримання матеріалів перевірки ухвали апеляційного суду від 19.10.2020 щодо проведення ТУ ДБР в м. Миколаєві дослідження фактів, викладених в усній заяві обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування стосовно нього психологічного та фізичного насильства з боку працівників поліції при його затриманні та проведенні слідчих дій.

Станом на теперішній час, тобто на 28.01.2021, Одеським управлінням ДВБ НПУ, відповідно до наданого на адресу апеляційного суду листа від 14.01.2021 за вих. №47/42-15/03-21, проводиться службове розслідування викладених у вищезазначеній ухвалі апеляційного суду фактів за усною заявою ОСОБА_1 , щодо застосування стосовно нього психологічного та фізичного насильства з боку працівників поліції; про результати службового розслідування та вжиті заходи реагування буде повідомлено додатково.

Саме за цієї обставини, задля необхідності отримання відповіді, судове засідання апеляційного суду, призначене на 28.01.2021, було відкладено на іншу дату, про що наполягала сторона захисту.

За таких підстав, апеляційний суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 28.03.2021 включно.

Керуючись ст. ст. 24, 177, 178, 182, 183, 194, 370, 404, 405, 418, 419, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Романець Ю.В. – задовольнити.

Продовжити строк застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме до 28.03.2021 включно.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, підлягає негайному виконанню та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

О.В. Копіца О.Б. Джулай О.О. Толкаченко