Справа  № 2- 3123/ 2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року                             Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді             Гирича С.В.

при секретарі судових засідань             Чвак Л.М.

з участю представника позивача             ОСОБА_2

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи: Четвертої Львівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна та усунення перешкод у користуванні житловим будинком, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третьої особи: Четвертої Львівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, третьої особи про визнання права власності на спадкове майно – Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 208.5 м.кв. та земельну ділянку площею 0,0711 га по АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом, просить визнати за ним право власності на спадкове майно в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 208.5 м.кв. та земельну ділянку площею 0,0711 га по АДРЕСА_1.

Позивач по первісному позову свої вимоги мотивує тим, що його дід ОСОБА_5 згідно посвідченого приватним нотаріусом заповіту від 12.01.2007р. заповів усе своє майно, яке йому належатиме на час смерті, йому та його брату – відповідачу ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на спадкове майно – житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 208.5 м.кв., який належав спадкодавцю на підставі договору дарування від 12.05.1965р. та земельну ділянку площею 0,0711 га по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного Акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №347955 від 02.11.2005р. До часу сперті ОСОБА_6 позивач разом з відповідачем проживали у будинку, де обоє зареєстровані. Після смерті діда, вони 23.02.2009р. нотаріально посвідчили заяву про прийняття спадщини, по їх домовленості відповідач мав подати заяви до 4-ї Львівської державної нотаріальної контори, але як вияснилося згодом він заяви не подав. В березні 2009р. між ними почали виникати спори з приводу порядку користування будинком, відповідач став   чинити перешкоди у доступі позивача до будинку маючи на меті отримати у власність будинок та земельну ділянку в цілому. Оскільки він на час відкриття спадщини у будинку проживав, заяви про відмову від прийняття спадщини не подавав, тому спадщину прийняв, просить визнати за ним право на спадкове майно, яке заповідав йому дід.

Відповідач ОСОБА_4 свої вимоги по зустрічному позову мотивує тим, що дійсно після смерті його діда ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на спадкове майно – житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 208.5 м.кв., який належав спадкодавцю на підставі договору дарування від 12.05.1965р. та земельну ділянку площею 0,0711 га по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного Акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №347955 від 02.11.2005р. Також згідно заповіту від 12.01.2007р. спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 являються він та його брат ОСОБА_3, які зареєстровані у будинку та проживали разом з дідом до часу його смерті, та нотаріально посвідчили спільну заяву про прийняття спадщини. Однак після смерті діда, ОСОБА_3 в квітні 2009р. переїхав проживати в іншу квартиру, утриманням будинку перестав займатися, комунальні послуги не сплачував, для їх оплати коштів не давав, заявив про свій намір після успадкування своєї частки у спадковому майні відчужити її на користь сторонніх осіб. Такі дії позивача за первісним позовом вважає неправомірними, та такими, що порушують його права як спадкоємця, а тому він один набув право на прийняття спадкового майна за заповітом в цілому, а ОСОБА_3 таке право втратив. Тому просить визнати право власності на спадкове майно за ним в цілому.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_3 – ОСОБА_2 вимоги свого довірителя підтримав, дав пояснення аналогічні вище наведеним, доповнив, що після смерті діда сторін, приватним нотаріусом ОСОБА_7 була посвідчена заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_6, дану заяву відповідач повинен був занести у Четверту Львівську державну нотаріальну контору для оформлення спадщини за заповітом, однак він цього не зробив, став претендувати на спадщину в цілому, чинив перешкоди позивачу у доступі до будинку внаслідок чого він не міг там проживати, просить позов задоволити. Зустрічний позов заперечив частково тим, що на час смерті сторони проживали у будинку, що визнав і сам відповідач у своєму зустрічному позову, разом посвідчили у нотаріуса заяву про прийняття спадщини, яка не була подана в державну нотаріальну контору з вини відповідача, а тому вважає, що за відповідачем слід визнати право власності на Ѕ частину спадкового майна.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи був належно повідомлений, надіслав на адресу суду телеграму, у якій просить розглядати справу у його відсутності, первісний позов ОСОБА_3 відхилити, а його зустрічний позов задоволити.

Представник третьої особи Четвертої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи був належно повідомлений, причин неявки суду не повідомив.

Тому у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України суд вважає, що слід розглянути справу у відсутності відповідача та представника третьої особи, з врахуванням доказів, які є у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд задовільняє частково первісний та зустрічний позови з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

На підставі ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 заповів на випадок своєї смерті усе своє майно, яке йому буде належати на час смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в рівних частинах кожному, що підтверджується заповітом НОМЕР_1 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 12.01.2007р., про що вчинено запис в Спадковому реєстрі №41495700 від 12.01.2007р.(а.с.7-8)

З договору дарування посвідченого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 12.05.1965р. (а.с.13-14) вбачається, що ОСОБА_6 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №347955 виданого Львівською міською радою 02.11.2005р.(а.с.16), ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки площею 0,0711 га по АДРЕСА_1, цільове призначення якої обслуговування житлового будинку. З технічного паспорту (а.с.9-12) вбачається, що житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 208, 5 м.кв.

Згідно свідоцтва про смерть виданого міським відділом РАЦС Львівського управління юстиції (а.с.17), ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що вчинено актовий запис №1129 від ІНФОРМАЦІЯ_1    

З спільної заяви, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_7 23.02.2009р. (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 погоджувалися прийняти спадщину на підставі заповіту ОСОБА_6 від 12.01.2007р.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Отже, суд приходить до висновку, що як позивач ОСОБА_3 так і відповідач ОСОБА_4, набули право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 згідно заповіту по Ѕ частині спадкового майна, оскільки на момент відкриття спадщини проживали в будинку АДРЕСА_1, і даний факт визнав відповідач у своїх поясненнях у зустрічному позові. Крім цього цей факт підтверджується нотаріально посвідченою заявою сторін про прийняття спадщини. Ніхто із спадкоємців у термін визначений ст.1268 ч.3 ЦК України заяви про відмову від спадщини не подавав.

Тому основний позов та зустрічний позов у частині визнання за кожним із спадкоємців права власності на Ѕ частину спадкового майна слід задоволити.  

Крім цього, у відповідності до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд вважає, що позивачем не представлено доказів того, що відповідач чинить  йому перешкод у користуванні будинком, а тому в цій частині вимоги позивача по первісному позову не підлягають задоволенню.

Таком не має підстав для визнання за відповідачем  права власності на   спадкове майно після смерті ОСОБА_6 в цілому, оскільки обоє спадкоємців прийняли спадщину і мають право на Ѕ частину спадкового майна.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 16, 60, 74, 209, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 391, 1220, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_3   право власності  на спадкове майно після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на  Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 208.5 м.кв. та на Ѕ частину земельної ділянки площею 0.0711га по АДРЕСА_1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи  - Четвертої Львівської державної нотаріальної контори про  усунення перешкод у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 - відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов  ОСОБА_4 задоволити частково. Визнати за ОСОБА_4 право власності  на спадкове майно після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на  Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 208.5 м.кв. та на Ѕ частину земельної ділянки площею 0.0711га по АДРЕСА_1. В решті у задоволенні зустрічного позову  відмовити за безпідставністю.

Стягнути з  ОСОБА_4  у користь  ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 137 грн.

Стягнути з  ОСОБА_4  у користь держави судовий збір у розмірі 1580грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені  ст.ст. 294 ч.1, 295 ч.4 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: