Справа  № 2- 31/2010р.

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 лютого 2010р.                                           Личаківський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді                      Гирича С.В.

з участю секретаря судових засідань        Бучинського А.Б.

прокурора                                               Проданець Н.В.

адвокатів                                                 ОСОБА_2,ОСОБА_3          

позивача                                                  ОСОБА_4

відповідача                                              ОСОБА_5                                        

м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Державної податкової інспекції у м. Львові, третіх осіб Четвертої Львівської державної нотаріальної контори , приватного нотаріуса ОСОБА_6 про  визнання  заповіту недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на квартиру , продовження терміну прийняття спадщини та визнання права на спадщину,  суд -    

ВСТАНОВИВ:

         Позивач   звернулася із позовом до відповідачів, 3-х осіб  про визнання недійсним заповіту складеного від імені ОСОБА_7 у користь ОСОБА_5, який посвідчений 02.04.2003року приватним нотаріусом ОСОБА_6, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 отриманого на підставі вказаного заповіту, продовження терміну для прийняття спадщини та визнання за позивачкою ОСОБА_4 права на спадщину після смерті ОСОБА_7 на АДРЕСА_1 та грошові вклади ОСОБА_7 з усіма відсотками та компенсаційними нарахуваннями.

          Позов мотивувала тим, що з 2001року з двоюрідною сестрою ОСОБА_7,1925 року проживали разом однією сім’єю у її квартирі АДРЕСА_1 і вона більше року до смерті ОСОБА_7 перебувала у її на утриманні.

          Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09.02.2010р.    в задоволенні позову  ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Державної податкової інспекції у м. Львові, третіх осіб Четвертої Львівської державної нотаріальної контори , приватного нотаріуса ОСОБА_6 про  визнання  заповіту недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на квартиру , продовження терміну прийняття спадщини та визнання права на спадщину - відмовлено за безпідставністю.

            При розгляді справи, судом безпісрно встановлено, що позивачка, як громадянка Молдови  перший раз за спірний період в ‘їхала в Україну лише 02.04.2003р.,за день до смерті ОСОБА_7, як іноземець у м.Львові не реєструвалася і таку реєстрацію не продовжувала. Ці обставини підтверджені            рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 3 лютого 2004 року , яким у задоволенні заяви ОСОБА_4 про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_7 відмовлено за безпідставністю, довідкою Національної Каси Соціального Страхування Республіки Молдова (а.с.258т.1) про те, що ОСОБА_4, яка проживає за адресою АДРЕСА_3 як пенсіонер  за віком і отримувала  особисто пенсію період з грудня 2000 року по січень 2005року по встановленому графіку, довідкою відділу у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб  про те, що  громадянка Молдови ОСОБА_4 на облік у м. Львові не ставала і місце проживання не реєструвала, копію довідки Республіканської лікарні м. Кишенев про те, що ОСОБА_10 з 06.11.2002року по 15.11.2002 року перебувала на платному стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні даної лікарні з приводу обтураційного хронічного калькульозного холециститу на фоні ішемічної фороби серця атеросклеротичного кардіосклерозу міокарділстрофії нейроендокринної етиології, де 8 листопада 2002 року їй була проведена операція - лапароскопічна холецистектомія.            

           Таким чином, на підставі вказаних письмових доказів , безспірно встановлено, що позивачка за рік до смерті разом із ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1 не проживала і на її утриманні не перебувала.

            При цьому  по клопотанню позивачки у судовому засіданні були допитані  свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які перебуваючи під присягою доли завідомо неправдиві покази та підтверджували факт перебування позивачки протягом року до смерті ОСОБА_7 у м. Львові та їх спільне проживання.

             Тому суд вважає, що про факт порушення свідками присяги та дачу завідомо неправдивих показів слід повідомити прокурора для вирішення питання притягнення свідків до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показів. Крім цього, оскільки по справі приймав участь представник прокуратури Личаківського району м. Львова, яка представляла інтереси позивачки ОСОБА_4 і на ці обставини не звертала увагу, тому для об’єктивного розгляду  матеріали окремої ухвали слід направити прокурору м. Львова, а не   прокурору Личаківського району м. Львова.

              Керуючись ст.  211 ЦПК України,   суд -          

УХВАЛИВ:

                   Про наведені факти порушення присяги свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16  повідомити прокурора м. Львова  для прийняття рішення про відповідальність свідків за дачу завідомо неправдивих показів.

                На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області в порядку і в строки передбачені ст. 294 ЦПК України.

Cуддя: