Справа  № 2- 366 /2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 cічня 2010р.                                              Личаківський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді                      Гирича С.В.

з участю секретаря судових засідань         Бучинського А.Б.  

пред. позивача                                         ОСОБА_2                

пред. відповідача   ОСОБА_3                ОСОБА_4

пред. третьої особи                                   ОСОБА_5                                        

м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом  ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради  третіх осіб Четвертої Львівської державної нотаріальної контори , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «  Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадщину в цілому на всю квартиру та зустрічним позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_6,  Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради  третіх осіб Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, Обласного комуна-льного підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про тлумачення заповіту та визнання права власності на спадщину  за кожним із спадкоємців  на Ѕ частину квартиру, суд -    

ВСТАНОВИВ:

         Позивач   звернулася із позовом до відповідачів, 3-ї особи про тлумачення заповіту померлої ОСОБА_8 від 05 серпня 2005 року таким чином, що спадкодавець заповіла ОСОБА_6  цілу  частину квартири АДРЕСА_1 та визнання за нею право власності на  всю   квартиру АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом про  тлумачення заповіту померлої ОСОБА_8 від 05 серпня 2005 року таким чином, що спадкодавець заповіла ОСОБА_6  лише належну їй на праві власності на час складання заповіту Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та визнання за нею право власності на  Ѕ частину   квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, та визнання права власності Ѕ частину   квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за ОСОБА_6  на підставі вказаного заповіту.

         Позивач позов мотивує тим, що на праві спільної власності ОСОБА_8 та її чоловіку ОСОБА_9 належала квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер і єдиним його спадкоємцем була ОСОБА_8, яка проживала з ним разом, а отже в силу вимог ст.1268 ч. 5, 1220 ч.2 ЦК України прийняла спадщину з часу її відкриття. 05.08.2005 року ОСОБА_8 оформила право на спадщину на Ѕ частину спірної квартири, отримавши у Четвертій Львівській нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину. У цей же день у цій же нотаріальній конторі вона склала заповіт , згідно якого належну на праві власності частину квартири АДРЕСА_1 заповіла позивачці.

          ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, не встигла зареєструвати у БТІ право власності на спадкове майно після смерті чоловіка. Оскільки на момент складання заповіту ОСОБА_8 належала ціла частка квартири АДРЕСА_1, просить розтлумачити заповіт наступним чином : ОСОБА_8 заповіла належну їй одну цілу частку квартири  АДРЕСА_1. Крім цього, оскільки на спадщину після смерті ОСОБА_8 неправомірно претендує відповідачка,як спадкоємець ОСОБА_8 по закону, просить визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом право власності на цілу частину квартири АДРЕСА_1.

             Відповідач зустрічний позов мотивує тим, що  5 серпня 2007року ОСОБА_8, після отримання у Четветрій Львівській нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 склала спірний заповіт. Виходячи із вимог ст.1299 ЦК України спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину на нерухоме майно в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. При цьому право власності на нерухоме майно у спадкоємця виникає з моменту державної реєстрації. Тому  просить розтлумачити заповіт таким чином, що ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_6 належну  їй на праві власності     Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . З врахуванням такого тлумачення заповіту, а також враховуючи те, що   вона та позивачка подали заяву про прийняття спадщини, просить також визнати за позивачкою право власності як спадкоємцем за заповітом на Ѕ частину квартири  АДРЕСА_1, а на решту Ѕ частини квартири визнати право власності на спадщину за нею, як спадкоємцем ОСОБА_8 за законом.

             В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 свій позов підтримав, проти зустрічного заперечив, представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 зустрічний  позов  підтримав,основний визнав частково.

            Представник відповідача Личаківської районної адміністрації ОСОБА_10 у вирішенні спору покладається на  рішення суду, пояснив, що районна адміністрація не порушила права позивачки та відповідача. Крім цього, оскільки вони є спадкоємцями померлої ОСОБА_8 і вчасно звернулися із заявою про прийняття спадщини, тому спадщина не може визнаватися відумерлою та переходити до органу місцевого самоврядування.

            Представник третьої особи   Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5 у вирішення спору покладається на рішення суду.

          Представник третьої особи Четвертої Львівської нотаріальної контори у судовому засіданні від 04.08.2009р. ОСОБА_11 у вирішенні позовів поклалася на рішення суду, у слідуючі засідання не з’явилася, направила листа про розгляд справи у її відсутності.

           Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані докази, суд основний позов відхиляє, а зустрічний задовольняє частково з таких підстав.

         З копії свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності належала вказана квартира.

          З копії свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.8) вбачається, що 05 серпня 2005 року ОСОБА_8 у Четвертій Львівській нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право  на спадщину за законом  на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_9, про що у реєстрі зазначено за № 2-1704.

        З копії заповіту від 05 серпня 2005року (а.с.9) вбачається, що у цей же день, після отримання свідоцтва про право  на спадщину по законом  на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_9 ОСОБА_8 у цього ж державного нотаріуса склала заповіт і на випадок смерті зробила таке розпорядження: належну їй на праві власності частину квартиру АДРЕСА_1 на вул. Пасічній у м.Львові заповіла своїй племінниці ОСОБА_13, 1984р.н., про що зроблено запис у реєстрі нотаріальних дій за № 2-1710.

         Відповідно до вимог ст.1256 ЦК України передбачено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

 У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

          У відповідності до ч.3,ч.4 ст.213 ЦК України передбачено, що  при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

         Дійсно, з тексту заповіту вбачається, що спадкодавець ОСОБА_8 виражаючи свою волю на розпорядження майном після смерті не визначила, яку частину квартири вона заповідає ОСОБА_13, внаслідок цього, між спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6 та спадкоємцем за законом ОСОБА_3 виник спір.

         У зв’язку із цим, дійсно виникла необхідність тлумачити заповіт. Оскільки   сторони  тлумачать текст заповіту по різному і згоди з приводу цього не досягли, тому є необхідність тлумачити вказаний заповіт судом.

         В судовому засіданні встановлено, що на час посвідчення заповіту ОСОБА_8 належала на праві власності Ѕ частина квартира АДРЕСА_1  згідно свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.6). Крім цього, у день складання заповіту ОСОБА_8 отримала у Четвертій Львівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину  за законом  на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_9.

          Отже, якби воля ОСОБА_8 була направлена на розпорядження у користь ОСОБА_13 всією квартирою, вона б могла про це зазначити у тексті заповіту.

          Ці ж обставини підтвердила у судовому засіданні 04.08.2009року державний нотаріус 4-ї Львівської державної нотаріальної контори, яка посвідчувала вказаний заповіт, а також перед ним оформляла свідоцтво про право на спадщину  за законом  на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_9.

          Зокрема, державний нотаріус зазначила, що перед посвідченням угоди вона роз’яснила ОСОБА_8 які форми заповіту існують, в тому числі роз’яснювала можливість складання заповіту  на розпорядження всією квартирою. Але ОСОБА_8 зробила розпорядження на частину квартири, яка їй належала на час посвідчення заповіту. Відповідно до  свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на час посвідчення заповіту їй належала Ѕ частина квартири, а тому на її думку, саме цією частиною квартири вона розпорядилася на користь ОСОБА_13

          Дійсно, враховуючи те, що у заповіті  ОСОБА_8 зазначила про те, що  розпоряджається саме частиною квартири, яка належить їй на праві власності, доводи відповідача про тлумачення заповіту саме в такій формі, що вона розпорядилася лише Ѕ частиною квартири є підставними та обґрунтованими, оскільки на час посвідчення заповіту ОСОБА_8 на праві власності належала саме Ѕ частини квартири, т.я. на іншу Ѕ частину квартири, яка до неї перейшла після  прийняття спадщини після смерті чоловіка у відповідності до вимог ст.182 ЦК України  право власності не було зареєстровано.

         Отже, в цій частині вимоги по зустрічному позову слід задоволити, а вимоги позивачки про тлумачення заповіту таким чином, що ОСОБА_8 розпорядилася на її користь частиною цілої квартири не підлягають до задоволення. Також не підлягають до задоволення вимоги основного та зустрічного позову про визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину квартиру у порядку спадкування за заповітом та вимоги по зустрічному позову про визнання за позивачем та відповідачем право власності за позивачкою та відповідачкою по Ѕ частині спірної квартири, оскільки після прийняття рішення про тлумачення заповіту спір про право на спадщину між сторонами буде вирішено і нотаріальна контора вправі видати  свідоцтво про право на спадщину.          

          Керуючись ст.ст.10,60,208, 209 ЦПК України,ст.ст. 182,213,1256 ЦК України, суд-          

ВИРІШИВ:

             В задоволенні позову ОСОБА_6 про  тлумачення заповіту померлої ОСОБА_8 від 05 серпня 2005 року таким чином, що спадкодавець заповіла ОСОБА_6 цілу  частину квартири АДРЕСА_1 та визнання за нею право власності на  всю   квартиру АДРЕСА_1 – відмовити за безпідставністю вимог.

            Зустрічний позов задоволити частково. Розтлумачити заповіт  померлої ОСОБА_8 від 05 серпня 2005 року таким чином, що спадкодавець ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_6  належну їй на праві власності на час складання заповіту Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. В решті у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

            На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області в порядку і в строки передбачені ст. 294 ЦПК України.

Суддя: