Справа № 2а- 1753/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2010р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Гирича С.В.
з участю секретаря судових засідань Чвак Л. М.
з участю представника позивача ОСОБА_2
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 29.09.2009року серії ВС № 042101 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Позов мотивує тим, що 02.10.2009 року через відділення зв’язку отримала постанову ВС № 042101 від 29.09.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 300 грн. Зі змісту постанови вбачається, що вона скоїла порушення правил дорожнього руху, яке полягає у тому, що 21 серпня 2009року здійснила стоянку свого автомобіля марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 на тротуарі по вул. Валова в м. Львові залишивши відстань для руху пішоходів менше ніж 2 м, чим порушила п.п. «в» п.15.10 Правил дорожнього руху України. Дана постанова була складена на підставі фотозйомки, проведеної за допомогою приладу «Візир» № 0812462. Вважає, що оскаржувана постанова була прийнята з грубим порушенням ст. 268 КУпАП, за якою вона, як особа яка притягується до адміністративної, має право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, бути присутнім при розгляді справи. При винесені постанови була позбавлена можливості реалізувати вказані права.
Крім цього, працівниками ДАІ, які зафіксували факт правопорушення, не встановлено особу правопорушника, не перевірили наявність довіреностей на керування вказаним транспортним засобом, оскільки її чоловік, з яким у неї напружені відносини використовує вказаний автомобіль у власних цілях та передає його у користування іншим особам, а сама вона в той день перебувала вдома і не користувалася транспортним засобом. Також факт незаконності постанови на думку позивачки стверджує у той факт, що на копії постанови немає підпису посадової особи, сама постанова складена трьома різними шрифтами, зокрема бланк постанови виготовлений на відповідному папері і в ньому є відповідні графи для його заповнення, іншим шрифтом в даний бланк вписані на комп’ютерному обладнанні певні дані, зокрема щодо змісту вчиненого правопорушення, і третім шрифтом від руки працівником ДАІ вписані дані про особу правопорушника та належний їй автомобіль, що дає підстави вважати, що працівниками ДАІ виконувався певний план фіксації правопорушень певного характеру з метою чого ними наперед заготовлялися відповідні постанови.
Тому просить визнати постанову протиправною, справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення та розглянути адміністративний позов у її відсутності.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивачки підтримав, доповнив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується виключно на фотографіях здійснених приладом «Візир», які не дають можливості визначити точну відстань розташування автомобіля від краю тротуару, оскільки відсутня схема розташування транспортного засобу.
Крім цього, технічний пристрій «Візир» є засобом вимірювальної техніки, тому відповідно до ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» міг застосовуватись лише за умови, що він пройшов повірку (калібрування). Також цей прилад виготовлено в Російській Федерацію, відтак він повинен бути занесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У постанові відповідач не вказав реквізитів документів про повірку (калібрування) пристрою та про його занесення до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, в зв`язку з чим показання технічного пристрою «Візир» не є допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується розпискою про вручення судової повістки. Тому у відповідності до вимог ст. 128 ч.4 КАС України суд розглядає справу у його відсутності.
Дослідивши представлені докази, суд позов задовільняє з таких підстав.
З копії постанови (а.с.5) вбачається, що позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та оштрафовано на 300 грн. в зв`язку з порушенням нею п.п. «в» п.5.10 ПДР України, яке виразилося у тому, що 21 серпня 2009року о 17.09 год. позивач здійснила стоянку свого автомобіля марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 на тротуарі по вул. Валова в м. Львові залишивши відстань для руху пішоходів менше ніж 2 м. Дана постанова була складена на підставі фотозйомки, проведеної за допомогою приладу «Візир» № 0812462.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ч.1 ст.14-1 КУпАП визначено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
У відповідності до ч.6 ст.258 КУпАП України передбачено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Таким чином, до адміністративної відповідальності за правопорушення, допущене у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху без складання протоколу та участі правопорушника можуть бути притягнуті особи, що скоїли правопорушення, яке зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
В постанові відсутні відомості про те, що правопорушення зафіксоване з допомогою приладу «Візир», який працював у автоматичному режимі, і що такий прилад встановлений на вул. Валовій в м. Львові, де скоєне правопорушення.
Таким чином, дане правопорушення оформлене з грубим порушенням вимог ст. 14-1 ч.1 КУпАП, при цьому протокол про скоєння правопорушення не складався.
Крім цього, згідно п.п. «в» п. 5.10 Правил дорожнього руху , затверджених Постановою КМ України від 10 жовтня 2001року № 1306, передбачено стоянка транспортних засобів забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклістів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпА передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності слід довести протиправність правопорушення (проступку).
В той же час у оспорюваній постанові відсутні дані про те яка ширина тротуару у місці, де позивач здійснив стоянку транспортного засобу, а також відсутні відомості про те яка є відстань між краєм тротуару та транспортним засобом позивача у місці його стоянки.
Для доведеності протиправності діяння, а відповідно для наявності складу правопорушення передбаченого ст.122ч.1 КУпАП у данному випадку необхідно довести яка конкретно відстань була між припаркованим позивачем автомобілем та краєм тротуару, щоб зробити висновок, що вона є менше 2-х мертів. В той же час, сама фотографія не містить таких даних. Долучена фотографія не може вважатися достатнім доказом для доведеності скоєного правопорушення, оскільки не містить відомостей про відстань до краю тротуару. При цьому слід зазначити, що в залежності від кута, під яким здійснено фотографування автомобіля, відстань від транспортного засобу до краю тротуару змінюється. Суд не вправі вважати доведеним факт правопорушення лише шляхом огляду долученої до постанови фотографії, де ймовірно відстань до краю тротуару є меншою 2-х метрів. Правопорушення вважається доведеним, якщо службова особа, яка складала постанову вказала на якій відстані автомобіль знаходиться до краю тротуару та що ця відстань є меншою 2-х метрів і про це представлено відповідні докази.
Крім цього, відповідно до вимог ст.33ч.2 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У оспорюваній постанові в супереч вимогам вказаної норми не наведено обставини, які враховувалися при обранні позивачу стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. Крім цього відповідно до санкції ст. 122ч.1 КУпАП України штраф за скоєння правопорушення має бути визначений у неоподаткованих мінімумах доходів громадян.
Стаття. 268 КУпАП передбачає що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і вона має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо.
Згідно ч.2 ст. 71 КУАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування щодо правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже в ході судового розгляду встановлено, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (а.с.8) винесено у відсутності позивача без дотримання вимог ч. 1 ст. 14-1 КУпАП, а отже з порушенням ст. 268 КУпАП та ст.33 КУпАП, в зв’язку з чим дану постану слід скасувати, як таку,що винесена з порушенням передбачених законодавством вимог, провадження по справі закрити.
Керуючись ст.ст.2, 102,160-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задоволити. Визнати протиправною та скасувати постанову складену посадовою особою Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВСУ у Львівській області Тимченко Олександром Олександровичем від 29.09.2009 року ВС № 042101 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 300 грн. Провадження по справі закрити.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: