ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2021 року м. Кропивницький

справа № 401/707/20

провадження № 22-ц/4809/198/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дуковського О.Л.

суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря Демешко Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Летюка Іван Іванович,

відповідач - Спільне Підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут».

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Спільного Підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2020 року, у складі головуючого судді Андріянова С.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Спільного Підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Спільного Підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (далі СП ТОВ «Світловодськпобут») про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного між ОСОБА_1 та СП ТОВ «Світловодськпобут».

Крім того, просила зобов`язати відповідача припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 та зняти раніше нараховану заборгованість з початку опалювального періоду 2018 року, тобто з 01 жовтня 2018 року.

В обґрунтуванні позовних вимог посилалася на те, що 09 січня 2010 року між нею та СП ТОВ «Світловодськпобут» було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_1 .

Зазначала, що свої зобов`язання за вказаним договором позивач виконувала у повному обсязі та своєчасно сплачувала за надані послуги за встановленими тарифами, натомість свої зобов`язання за договором відповідач не виконував, оскільки якість послуг з теплопостачання була неякісною, а гаряче водопостачання взагалі було відсутнє.

Тому, у зв`язку із неналежним наданням відповідачем їй послуг з централізованого опалення та відсутністю гарячого водопостачання в м. Світловодську Кіровоградської області вже понад 20 років, вона вирішила встановити індивідуальне опалення в своїй квартирі, та звернулася з відповідною заявою до виконавчого комітету Світловодської міської ради.

Рішенням Міжвідомчої комісії щодо надання дозволу на відключення квартири (приміщення) від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, викладені в пункті 2 Протоколу засідання Міжвідомчої комісії Виконавчого комітету Світловодської міської ради для розгляду питань щодо відключення від мереж централізованого опалення за № 1 від 20 лютого 2015 року їй надано дозвіл на відключення вищевказаної квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

26 вересня 2018 року рішенням Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення та ГВП було затверджено акт від 22 липня 2018 року про відключення її квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП.

Вказувала, що звернувшись до абонентського відділу відповідача дізналася, що їй незаконно продовжують нараховувати плату за послуги, які вона фактично не отримує з початку опалювального періоду 2018 року.

17 березня 2020 року позивач зверталася до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та припинення нарахування плати за вказані послуги з підстав відключення її квартири від центральної мережі теплопостачання. Незважаючи на звернення позивача, відповідач продовжує нараховувати плату за послуги з централізованого опалення, а тому змушена звернутися до суду із даною позовною заявою.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2020 року позов задоволено.

Розірвано договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, укладеного 09 січня 2010 року між СП ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_1 ..

Зобов`язано СП ТОВ «Світловодськпобут» припинити проводити нарахування плати за послуги з централізованого опалення за особовим рахунком № НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 , та зняти раніше нараховану заборгованість з початку опалювального періоду 2018 року, тобто з 01 жовтня 2018 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

При цьому посилається на відсутність у позивача прав на відключення квартири від централізованих мереж теплопостачання, оскільки вона не є власником цілого будинку, тоді як відключення від мереж теплопостачання можливе лише багатоквартирного будинку в цілому, а не окремої квартири. Також посилається на незаконність дозволу, наданого рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки воно визнано судом протиправним та скасовано, а тому дії позивача не можна вважати правомірними щодо від`єднання від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання.

В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що ОСОБА_1 зверталася із позовом до суду про захист прав споживача і рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №401/1577/19 було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до СП ТОВ «Світловодськпобут» в порядку захисту прав споживача про припинення нарахування плати за послуги з централізованого опалення, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 26.09.2019.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі.

Позивач, подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду залишити без змін ,а скаргу без задоволення.

Справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача заперечував проти апеляційного скарги і просив залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку (а. с. 125).

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідач, СП ТОВ «Світловодськпобут» є постачальником послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води в м. Світловодську, зокрема надає послуги з теплопостачання в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .

09 січня 2010 року між СП ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

За умовами вказаного договору Виконавець зобов`язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені Кабінетом Міністрів України.

Договір укладений строком на 5 (п`ять) років роки та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (пункт 28 договору).

Позивачка, без порушень чинного законодавства від`єднала своє помешкання від послуг централізованого опалення, про що повідомила відповідача.

На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.5).

Згідно витягу з Протоколу №1 засідання Міжвідомчої комісії Виконавчого комітету Світловодської міської ради для розгляду питань щодо відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання від 20 лютого 2015 року та Додатку №2 до протоколу «Реєстр громадян, які подали заяви щодо надання дозволів на відключення від мереж ЦО та ГВП», ОСОБА_1 надано дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (а.с. 6).

Актом про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 22 липня 2018 року, затвердженого рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО ГВП Протокол №8 від 26 вересня 2018 року підтверджено, що квартира ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відключена від централізованого опалення, шляхом видимого розриву зварюванням приєднань радіаторів, заварюванням стояків, ізолювання стояків та заварюванням уводів в ГВП у квартиру (а.с.7).

Згідно довідки СП ТОВ «Світловодськпобут» №302 від 04 жовтня 2018 року, заборгованість ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за спожиту теплову енергію станом на 01 жовтня 2018 року відсутня (а.с.8).

17 березня 2020 року ОСОБА_1 зверталася до СП ТОВ «Світловодськпобут» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 09 січня 2010 року, що укладений між нею та СП ТОВ «Світловодськпобут», у зв`язку із встановленням у її квартирі індивідуального опалення, та припинити нарахування плати за послуги та зняти раніше нараховану заборгованість з початку опалювального сезону, тобто з 01 жовтня 2018 року. (а.с.9).

З довідки СП ТОВ «Світловодськпобут» №56 від 26 травня 2020 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 за спожиту теплову енергію станом на 01 травня 2020 року становить 15639,57 грн. (а.с. 26).

Встановлено, що відповідач продовжує нараховувати позивачу заборгованість за спожиту теплову енергію, оскільки заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01 жовтня 2018 року була відсутня.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відключення квартири позивача від централізованих тепломереж не було самовільним оскільки право на розірвання договору з надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води у позивача виникло з часу затвердження 26 вересня 2018 року Міжвідомчою комісією Акту про відключення від мереж ЦО і ГВП, відтак і зобов`язання за договором мають бути припинені саме з цього часу, в тому числі і в частині нарахування позивачеві плати за послуги централізованого опалення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком.

Відповідно до статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Стаття 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняє нечесну та агресивну підприємницьку практику, до якої зокрема відноситься встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб`єктом господарювання.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. При цьому частиною 6 статті 26 цього ж Закону передбачено, що у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

У п. 39 Правил користування тепловою енергією передбачено право споживача вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором.

Пунктами 24, 25, 26 Правил надання послуг визначено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Пунктом 30 Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 21 вересня 2017 року, укладеного сторонами, закріплено право позивачки на дострокове розірвання договору, зокрема, у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця відповідно до діючого порядку, законодавства України, норм та правил (а.с. 7).

При цьому, умовами розірвання даного договору не конкретизовано які саме порядок, норми, чи законодавство України правила повинні бути дотримані для його досягнення. А згідно ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Таким чином встановлено, що позивач звернулась до Міжвідомчої комісії виконавчого комітету Світловодської міської ради із заявою про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення належної їй квартири, реалізувавши власне право, надане їй ст.1 Закону України «Про звернення громадян».

Таке право, не обмежено Порядком відключення від мереж ЦО і ГВП, оскільки воно передбачено п. 2.2.3 цього Порядку та визначає особливий розгляд такого звернення.

Міжвідомча комісія виконавчого комітету Світловодської міської ради як спеціально створений орган, уповноважений вирішувати питання щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП прийняла заяву позивача до розгляду та, використовуючи власні повноваження, вирішила її по суті, надавши останній дозвіл на відключення її квартири від мереж ЦО і ГВП.

Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення від мереж ЦО і ГВП процедури, а єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

Вказане узгоджується з висновками викладеними в постановах Верховного Суду, викладених у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 490/11619/15-ц (провадження № 61-23337св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 592/6327/17 (провадження № 61-28727св18), від 18 вересня 2019 року у справі№ 215/1724/16-ц (провадження № 61-16032св18).

Отже, ОСОБА_1 було надано дозвіл на відключення її квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опалення та представником монтажної організації та власником квартири складено Акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під`їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП.

Встановлені у справі обставини, а саме: звернення позивача із заявою щодо надання дозволу на улаштування індивідуального опалення, надання виконавчим комітетом Світловодської міської ради позивачу дозволу на улаштування індивідуального опалення шляхом відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання в міжопалювальний період за умови отримання відповідних технічних умов, розроблення за замовленням позивача робочого проекту із зазначенням у ньому технічної можливості встановлення індивідуального опалення, відключення приміщення позивача від централізованого опалення монтажною організацією та встановлення індивідуального опалення, затвердження Міжвідомчою комісією з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП акта про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, в сукупності свідчать про те, що позивач належним чином реалізувала своє право на відмову від надання послуг центрального опалення та вільний вибір джерела теплової енергії.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що позивач здійснив самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 401/799/18 (провадження № 61-703св19).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право на розірвання договору з надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води у позивача виникло з часу затвердження 26.09.2018 рішенням міжвідомчою комісії Акту про відключення від мереж ЦО і ГВП, відтак і зобов`язання за договором мають бути припинені саме з цього часу, в тому числі і в частині нарахування позивачеві плати за послуги централізованого опалення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, встановивши, що позивач реалізувала своє право на відмову від надання послуг центрального опалення, а відповідач порушуючи права споживача продовжував нараховувати заборгованість за теплову енергію, яка не споживалась, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для розірвання договору, оскільки можливість його дострокового розірвання у разі зникнення потреби в отримані послуг або відмови споживача від користування послугами виконавця визначена на законодавчому рівні.

Таким чином, правовідносини щодо надання зазначених послуг були зупинені за минуванням потреби , а тому сам письмовий договір носить суто формальний характер.

Правильними є також висновки суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири з 01.110.2018, з огляду на те, що факт припинення користування позивачем послугами відповідача підтверджується затвердженим рішенням 26.09.2018 міжвідомчою комісією виконкому Світловодської міської ради Акту про відключення квартири позивача від мереж ЦО та ГВП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач при відключенні квартири від теплопостачання порушив встановлений законом порядок відключення, адже він не надав до суду рішення співвласників багатоквартирного будинку та рішення органу місцевого самоврядування про відключення багатоквартирного будинку від мереж централізованого опалення на момент здійснення нею відключення своєї квартири, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 пункту 2.1 Порядку відключення від мереж ЦО і ГВП до заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку систем індивідуального або автономного опалення.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштування індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками приміщень у житловому будинку.

Однак, наведені доводи апеляційної інстанції не є достатніми підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Суд виходить з того, що відключення квартири позивача відбулося з часу затвердження постійно діючою Міжвідомчою комісією виконкому Світловодської міської ради Акту про відключення квартири позивача від мереж ЦО та ГВП, тобто з 26.09.2018 та відсутності заборгованості за надані послуги на час відключення.

Так, відповідно до Законів України «Про теплопостачання», «Про місцеве самоврядування в Україні» питання відключення від мереж централізованого опалення відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Доводи апеляційної скарги про те, що умови договору не порушувались, а тому відсутні підстави для його розірвання суд не бере до уваги, з огляду на те, що підставою для розірвання договору є одностороння відмова споживача від надання послуг СП ТОВ «Світловодськпобут».

Оскільки правові відносини між сторонами договору припиняються шляхом його розірвання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зобов`язаний припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення з моменту відключення квартири позивача від централізованого опалення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Спільного Підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» - залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

02.02.2021 - складено постанову

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л.М.Дьомич

О.А. Письменний