Справа № 308/831/21

3/308/510/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року                                                        м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 000164 від 03.01.2021 року, 03.01.2021 року близько 22 год. 00 хв. за адресою: м. Ужгород, вул.. Станційна, 9, гр. ОСОБА_1 перебував в громадській споруді Ужгородського залізничного вокзалу (в середині) без засобів індивідуального захисту та документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 2Постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236.

Дії ОСОБА_1 працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковано за ч. 1ст. 44-3 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Частиною 3 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ч.1 ст. 44-3 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за місцем проживання, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Частина 1статті 44-3КУпАПпередбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Диспозиція ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як того вимагає ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Таким чином, об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є здійснення винною особою діянь, які прямо заборонені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та деталізовані у постанові КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236.

Так, відповідно положень п.п 2 п. 2постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, зокрема: забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перебував без документів, що посвідчують особу за адресою: м. Ужгород, вул.. Станційна, 9, в приміщенні , тобто у приміщенні Ужгородського залізничного вокзалу, а не на вулиці.

Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою.

Відомостей про перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення не містить.

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного, доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 44-3 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями п. 1 ст.247,283,284 КУпАП, суддя,

постановив:

Закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 44-3 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247КУпАПза відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                 К.С. Дегтяренко