Справа № 525/950/20
Провадження №2-а/525/1/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.02.2021 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Прасол Я.В.,
секретар судового засідання - Пархоменко Я.І.,
з участю представника позивача - адвоката Смірнова С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області адміністративний позов ОСОБА_1 , що поданий його представником - адвокатом Смірновим Сергієм Івановичем, до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єланського Олександра Анатолійовича та Головного управління національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА №012506 від 28.06.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
З позовної заяви ОСОБА_1 , що подана його представником - адвокатом Смірновим Сергієм Івановичем, вбачається, що 28.06.2020 поліцейським СРПП №2 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єланським О.А. відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серія БАА №012506 про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 51 грн. З даної постанови вбачається, що він керуючи автомобілем марки ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.6 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. Позивач вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню з таких підстав. 28.06.2020 близько 20 год. 32 хв. він сидів в автомобілі ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Червоноармійська та Європейська, коли до нього під`їхав поліцейський автомобіль Renault Duster і зупинився. Позивач в цей час перебував на водійському сидінні автомобіля. Коли працівники поліції почали звинувачувати його в тому, що він керував автомобілем та не ввімкнув покажчик повороту і не був пристебнутий паском безпеки, то він повідомив, що автомобілем він не керував, а керував ОСОБА_2 , житель с. Байрак Великобагачанського району Полтавської області. Незважаючи на це, працівники поліції почали вимагати пред`явити документи. При цьому в автомобілі були також жителі с. Байрак Великобагачанського району Полтавської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Потім працівники поліції запропонували йому пройти обстеження на предмет встановлення факту вживання алкогольних напоїв та встановлення факту сп`яніння. Як вказує позивач, він не заперечував факт вживання алкогольних напоїв і погодився пройти обстеження за допомогою приладу «Драгер», при цьому заперечуючи факт керування транспортним засобом. Після проведення огляду працівниками поліції було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Також, як вказує позивач, йому було запропоновано підписати ще якісь два документи, які як він думав, додаються до адміністративного протоколу.
20.07.2020 він звернувся до адвоката Смірнова С.І. та між ними було укладено договір №34/2020 про надання правової допомоги. При ознайомленні з матеріалами справи №525/857/20 було встановлено, що відносно позивача працівниками поліції було винесено дві постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, які він в силу своєї юридичної необізнаності підписав не читаючи. На момент звернення за юридичною допомогою строк оскарження вказаних постанов позивачем було пропущено, оскільки працівниками поліції не було роз`яснено порядок і строки оскарження. При вивченні вказаних постанов було встановлено, що ніяких доказів, які свідчили б про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 та ч.5 ст.121 КУпАП немає.
Посилаючись на вищевикладені обставини, положення ряду норм КУпАП та на те, що він не вчиняв порушення правил дорожнього руху та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, а також те, що об`єктивних доказів порушення ПДР інспектором поліції не надано і у постанові не вказано, позивач ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавській області з відповідним адміністративним позовом, в якому просив поновити йому строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серія БАА №012506 від 28.06.2020, який порушений з поважних причин; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія БАА №012506 від 28.06.2020, винесену поліцейським СРПП №2 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єланським О.А. про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 51 грн., а провадження по даній справі про адміністративне правопорушення закрити (а.с.а.с.2-4).
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 , що подана його представником адвокатом Смірновим Сергієм Івановичем, до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єланського Олександра Анатолійовича та Головного управління національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА №012506 від 28.06.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху.
На виконання ухвали суду від 30.07.2020 представником позивача - адвокатом Смірновим Сергієм Івановичем 04.08.2020 було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05.08.2020 було поновлено позивачу строк звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин та відкрито спрощене позовне провадження за вищевказаним позовом ОСОБА_1 ; відповідачам у справі було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та надано строк для можливості подання відповідачами відзиву на позов.
06.08.2020 судом зроблено запит з метою витребування у відповідача для огляду в судовому засіданні оригіналу адміністративної справи відносно водія ОСОБА_1 . Оригінал даної справи до суду наданий не був, з листа відділу поліції від 10.08.2020 вбачається, що матеріали передані до Великобагачанського РВ ДВС, а оригінал відеозапису з реєстратора нагрудної камери поліцейського направлено до Великобагачанського районного суду з адміністративним матеріалом за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.26).
10.08.2020 судом направлено запит до Великобагачанського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про витребування оригіналу оскаржуваної постанови (а.с. 27).
13.08.2020 на адресу суду надійшов оригінал оскаржуваної постанови (а.с.32).
13.08.2020 розгляд справи відкладено на 25.08.2020, за письмовим клопотанням представника позивача, адвоката Смірнова С.І. (а.с.29,30).
25.08.2020 на адресу суду надійшла заява представника позивача, адвоката Смірнова С.І. про витребування доказів та відкладення розгляду справи (а.с. 43).
25.08.2020 клопотання представника позивача, адвоката Смірнова С.І. задоволено, витребувано з Великобагачанського районного суду матеріали справи 525/857/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, для огляду в судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 21.09.2020.
За повідомленням Великобагачанського районного суду справа №525/857/20 відносно ОСОБА_1 направлена до Полтавського апеляційного суду 19.08.2020 (а.с. 49).
У подальшому розгляд справи відкладався на 15.10.2020, 04.11.2020, 03.12.2020, 29.12.2020, 20.01.2021, з поважних причин.
13.01.2021 з Полтавського апеляційного суду повернулися матеріали справи №525/857/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка була передана, для огляду в судовому засіданні, згідно запиту суду.
У судовому засіданні 20.01.2021 представник позивача, адвокат Смірнов С.І. подав заяву про відшкодування судових витрат, згідно якої просив додатково стягти з ГУНП в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань 840, 80 грн. - судових витрат та 5 000 грн. - за надання правової допомоги.
Розгляд справи було відкладено на 03.02.2021, за клопотанням відповідача Єланського О.А. про надання часу, для ознайомлення та подання заперечень проти заяви про відшкодування витрат.
02.02.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від відповідача ГУНП в Полтавській області, у якій просили у задоволенні адміністративного позову в частині стягнення витрат на правничу допомогу та витрат по сплаті судового збору відмовити.
Відповідачем у справі поліцейським СРПП №2 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єланським О.А. письмовий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в порядку, передбаченому КАС України до суду не подавався. До суду надійшла заява від 25.08.2020 у якій він просив справу розглядати без його участі, зазначав, що позов ОСОБА_1 він не визнає та просить відмовити у його задоволенні (а.с. 42.)
20.01.2021 представник позивача, адвокат Смірнов С.І. позовні вимоги підтримав повністю, з підстав зазначених у позовній заяві. Посилався на те, що відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню. Просив позовну заяву задовільнити.
Відповідачі у судове засідання не з`явились, вони належним чином сповіщені про день і час розгляду справи (а.с.104, 114).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, детально дослідивши та проаналізувавши наявні письмові докази у справі й давши цим всім доказам належну оцінку, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 , що поданий його представником - адвокатом Смірновим Сергієм Івановичем, до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єланського Олександра Анатолійовича та Головного управління національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА №012506 від 28.06.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
28.06.2020 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №012506, що винесена в селищі Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області поліцейським СРПП №2 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єланським О.А., водія (як вказано у постанові) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено штраф в сумі 51 грн. за те, що він, він керуючи автомобілем марки ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.6 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.7).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України).
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За нормою ч.2 ст.73 КАС України, яка визначає поняття належності доказів, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 278 КУпАП визначає умови підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно даної норми, орган, (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
У ч.ч. 1-2 ст. 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 28.06.2020 у ній відсутні посилання на будь-які докази, що стали підставою для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Судом в ході розгляду даної справи об`єктивно встановлено, що в провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської області знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Переглянутий в судовому засіданні зміст відеофайлу містить відомості про те, що ОСОБА_1 28 червня 2020 року близько 20 години 09 хвилини, по вулиці Шевченка в селищі Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у присутності свідків, результати огляду показали, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння.
Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29.07.2020 (яка набрала законної сили) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення в сумі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Проте, дані обставини, жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а тому є неналежними доказами по справі.
Таким чином, матеріали адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Судом встановлено, що відповідачем, як посадовою особою, суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржуються, будь-яких доказів, які б підтвердили правомірність його дій та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме порушення п.2.3.6 ПДР не надано.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, гарантованого ч. 3 ст. 62 Конституції України, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Досліджені під час судового розгляду докази у їх сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Натомість, рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе в цій частині позовні вимоги задовольнити, постанову серія БАА №012506 складену 28.06.2020 скасувати. Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, суд вважає, що згідно приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, відносно позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позовних вимог, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції в Полтавській області 840 грн. 80 коп. судових витрат.
Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Смірновим С.І. укладено договір про надання правничої допомоги №34/2020 від 20.07.2020, за цим договором Адвокат бере на себе зобов`язання щодо надання правничої допомоги та представництво інтересів Клієнта у справах про оскарження постанов серії БАА №012506 та №012507 у судах, органах прокуратури, органах внутрішніх справ, Державної виконавчої служби, Служби безпеки України, Фіскальної служби України та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, у відносинах з організаціями та установами усіх форм власності, тощо. Обсяг правничої допомоги визначено у п. 1.3 Договору. Пунктом 3.1. Договору визначено, що за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі 10 (десять тисяч) гривень 00 копійок - 5000 (п`ять тисяч) гривень за оскарження кожної постанови (а.с. 97-99).
Згідно квитанції №34/2020 від 20.07.2020 ОСОБА_1 сплатив адвокату Смірнову С.І. за договором №34/2020 гонорар 10000 (десять тисяч) гривень (а.с.100).
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень ст. 286 КАС України. Крім того, до матеріалів справи не додано розрахунку визначеної у договорі фіксованої суми за надання правничої допомоги чи будь-яких доказів, що підтверджують зазначені витрати в заявленому обсязі.
З огляду на вказані обставини, з урахуванням думки відповідача, що викладена у відзиві на позовну заяву, суд приходить до висновку, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною.
Враховуючи обсяг матеріалів позову, суд вважає, що заявлені до стягнення витрати на правову допомогу не є співмірними зі складністю справи, а тому вважає, що вимоги про стягнення витрат на правову допомогу підлягають до часткового задоволення у розмірі 1 000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.19, ч.2 ст.61 Конституції України, ст.ст.7, 9, 245, 246, 251, 252, 254, 268, 280, 293 КУпАП, ст.ст.6,9,72,73,76,77,241-246,255,257,271-272,286,293,297 КАС України, ч.ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
в и р і ш и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАА №012506 від 28.06.2020 за ч. 5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень витрат на правничу допомогу.
В іншій частині заявлених вимог позов залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її оголошення.
На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України зазначається повне найменування сторін у справі: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання с. Байрак, Великобагачанського району Полтавської області, паспорт НОМЕР_2 виданий Великобагачанським РВ УМВС України в Полтавській області 29.06.2004, РНОКПП - НОМЕР_3 ; представник позивача - адвокат Смірнов Сергій Іванович, адреса: селище Велика Багачка, вул. Каштанова, 40, оф.4 Великобагачанського району Полтавської області, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2764 від 23.04.2019; відповідач - поліцейський СРПП №2 Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єланський Олександр Анатолійович, службова адреса селище Велика Багачка, вул. Шевченка, 103 Полтавської області; відповідач Головне управління національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, код ЄДРПОУ - 40108630.
Суддя Я.В. Прасол