ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2021                                                                                       Справа №  908/1784/20

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

    Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,          

суддів – Кощеєва І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рішення Господарського суду Запорізької  області від 09.11.2020 у справі №908/1784/20 (суддя Науменко А.О., повне рішення складено  19.11.2020)

за позовом  Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ

до Комунального підприємства “Токмак біоенергія” Токмацької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 42980582, Запорізька область, м. Токмак

про стягнення  2 873 713 грн 11 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Запорізької  області від 09.11.2020 у справі №908/1784/20 позов Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі-АТ"НАК"Нафтогаз України") задоволено частково, провадження у справі щодо стягнення з Комунального підприємства (далі - КП)“Токмак біоенергія” Токмацької міської ради 573409грн60коп. основного боргу закрито, з відповідача на користь позивача стягнуто 582544грн 18коп. пені, 377225грн 01коп. трьох процентів річних та 315089грн 80коп. інфляційних втрат,  в  задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 442822грн 58коп. основного боргу, 582544грн 18коп. пені та 77грн 76коп.  трьох процентів річних відмовлено;                     

  - задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором переведення боргу №18/6751/19 від 15.07.2019,  яким на останнього переведено борг, штрафні санкції, три проценти річних та інфляційні втрати за договором постачання природного газу № 6434/18-ТЕ-13  від 04.10.2018, в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, а також з наявності підстав для часткового задоволення клопотання підприємства та зменшення розміру нарахованої до стягнення пені на 50 процентів;

  - відмовляючи в позові в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 442822грн58коп., господарський суд послався на те, що станом на день подання позовної заяви матеріалами справи підтверджена наявність основного боргу лише в сумі 573409грн 60коп., крім того, враховуючи сплату підприємством  вказаної суми після подання позову суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв"язку з відсутністю предмета спору;

  - при  відмові в позові в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 77грн76коп. судом зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який вони нараховуються, а тому розрахунок процентів, здійснений позивачем є неправильним;

-  не погодившись з прийнятим рішенням, АТ"НАК"Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить це рішення скасувати в частині відмови у стягненні 582544грн 18коп. пені та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача вказаної суми;

- у поданій скарзі йдеться про те, що відповідачем не надано належних доказів його поточної фінансової збитковості, проведення ним судової або позасудової роботи з контрагентами щодо прискорення розрахунків за отриманий природний газ, доказів вчинення дій з захисту порушених прав з боку кінцевих споживачів як щодо стягнення заборгованості, так і нарахувань на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, що свідчить про пасивну поведінку останнього, про те, що застосовуючи міри послаблення фінансової відповідальності до відповідача суд порушив баланс інтересів сторін, надав необґрунтовану перевагу одній з сторін спору за наявності явних ознак зловживання взятим на себе обов"язком своєчасної оплати за отриманий товар, чим стимулював відповідача до подальшого порушення договірних відносин, про те, що через постійні затримки з розрахунку за поставлений газ позивач зазнає негативних наслідків, про те, що відповідно до окремої фінансової звітності його дебіторська заборгованість на кінець 2019 становила  63488316тис.грн, кредиторська заборгованість складала 19691291тис.грн, зобов"язання перед бюджетом – 8813625тис.грн, розміри короткострокових, довгострокових кредитів та інших довгострокових зобов"язань складають, відповідно, 5119657тис.грн, 11137680тис.грн та 35542355тис.грн, про те, що позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, тобто має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави, тому відсутність можливості вчасно розрахуватися за природний газ матиме наслідком неможливість вчасно надати послуги з постачання природного газу, що спричинить соціально та економічно негативні наслідки для всієї України, про те, що несвоєчасність здійснення оплати контрагентами безпосередньо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу іншим споживачам природного газу, про те, що держава, покладаючи на АТ "НАК "Нафтогаз України" спеціальні обов`язки з постачання природного газу, не виконує свої обов`язки з компенсації економічно обґрунтованих витрат здійснених таким суб`єктом, чим спричиняє збитки, про те, що заборгованість кінцевих споживачів або збитковість КП“Токмак біоенергія” Токмацької міської ради не є винятковим випадком та підставою для уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов"язань за договором, про те, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов"язань та нести відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення, а також про те, що укладаючи договір на поставку природного газу, відповідач усвідомлював ризики та свідомо погодився на умови договору, у тому числі, і щодо нарахування пені;

- відповідач з вимогами апеляційної скарги не погоджується, просить суд врахувати його інтереси та зменшити розмір пені до 90 процентів, посилаючись на те, що уклавши договір про переведення боргу №18/6751/19 від 15.07.2019 підприємство добросовісно виконує свої зобов"язання щодо відшкодування заборгованості первісного боржника, на те, що відповідач не є кінцевим споживачем газу, а купує його для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, бюджетними організаціями і установами та закладами освіти, на те, що значна кількість судових рішень, якими з боржників на користь підприємства стягнуті борги за постачання теплової енергії, на стадії виконання рішення не виконуються із-за відсутності у них коштів, іншого майна, на те, що підприємство розраховується за отриманий природний газ по мірі надходжень коштів від споживачів, при цьому воно є єдиним виробником теплової енергії у місті Токмак, на якого покладено обов"язок безперебійного постачання теплової енергії споживачам протягом опалювального сезону, на те, що підприємство не завжди має можливість провести своєчасну оплату своїх зобов"язань в результаті невиконання кінцевими споживачами зобов"язань з оплати отриманих послуг, а тому перебуває в тяжкому матеріальному стані, на те, що нараховані позивачем штрафні санкції на загальну суму 1857480грн 93коп. є надмірними та великими для відповідача і є загрозою банкрутства підприємства та зриву опалювального сезону 2020-2021 років для споживачів, на те, що стягнення заявленої позивачем суми заборгованості  призведене до порушення графіку погашення заборгованості перед АТ НАК "Нафтогаз України" за договорами про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ, на те, що відповідач виконав свої зобов"язання за договором, сплативши заборгованість первісного боржника, що свідчить про добросовісне відношення останнього до виконання своїх договірних зобов"язань, на те, що термін прострочки виконання зобов"язань первісного боржника по оплаті вартості отриманого природного газу не є значним, крім того, позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності як стягнення трьох процентів річних та інфляційних, а також на те, що викладені обставини  є винятковим випадком та підставою для зменшення розміру пені на 90 процентів і є адекватною мірою відповідальності відповідача за неналежне виконання ним зобов"язань за договором та є проявом балансу між інтересами кредитора і боржника;

-   представники сторін у судове засідання не з"явилися, про час та місце засідання сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1  ст.269 Господарського процесуального кодексу України  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2018 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальником) та КП “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради (споживачем) укладено договір постачання природного газу № 6434/18-ТЕ-13, на підставі п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач - оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2 природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

П.3.7 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу ..

Відповідно до п.5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 29.11.2018 ) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсотквової поточної оплати протягом  розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За умовами п.7.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1,5.6 цього договору він зобов"язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 процентів річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який  нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п.11.1 (в редакції додаткової угоди № 4 від 29.11.2018 )  договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

На виконання умов договору та додаткових угод, в період з листопада 2018 року по  березень 2019 року, позивач поставив КП“Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради  природний газ на загальну суму 21327090грн 37коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 на суму 3208035грн 20коп., від 31.12.2018 на суму 5088662грн 53коп., від 31.01.2019 на суму 5205421грн 21коп., від 28.02.2019 на суму 4238600грн 39коп. та від 31.03.2019 на суму 3586     371грн 04коп..

Вартість отриманого від постачальника природного газу оплачена підприємством не в повному обсязі.

15.07.2019 між НАК “Нафтогаз України” (кредитором), КП “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради (первісним боржником) та КП“Токмак біоенергія” Токмацької міської ради (новим боржником) укладено договір переведення боргу № 18/6751/19.

П.2.1 договору про переведення боргу за вищевказаним договором постачання природного газу сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться до нового боржника станом на момент укладення даного договору дорівнює 12     329     598 грн 23 коп..

Відповідно до п.3.1 за цим договором до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника по сплаті суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 6434/18-ТЕ-13 від 04.10.2018.

За умовами п.3.2 договору новий боржник зобов`язується перераховувати грошові кошти в сумі, зазначеній у п.2.1 статті 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором постачання природного газу № 6434/18-ТЕ-13 від 04.10.2018.

Згідно з п.4.1 договору новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором постачання природного газу № 6434/18-ТЕ-13 від 04.10.2018.

У зв"язку з несвоєчасною оплатою переданого за договором природного газу в сумі 1016232грн 18коп. позивачем нарахована пеня в сумі 1165 088грн 36коп. за загальний період з 27.12.2018 по 25.10.2019, три процента  річних в сумі 377302грн 77коп. за період з 27.12.2018 по 25.05.2020 та інфляційні втрати в сумі 315089грн 80коп. за загальний період січень 2019 року – лютий 2020 року.

Докази оплати вартості переданого природного газу в установлені договором строки відповідач не надав.

Ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1  ст.530 названого Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.611 Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 629 Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов`язань за договором  переведення боргу №18/6751/19 від 15.07.2019,  яким на останнього переведено борг, штрафні санкції, три проценти річних та інфляційні втрати за договором постачання природного газу №6434/18-ТЕ-13 від 04.10.2018, в частині своєчасної оплати вартості переданого природного газу та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 377225грн 01коп. трьох процентів річних та 315089грн 80коп. інфляційних втрат.                

Апеляційний суд погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 442822грн 58коп., оскільки станом на день подання позовної заяви така сума складала 573409грн 60коп., а не 1016232грн 18коп. як було зазначено позивачем, а також з відмовою в задоволенні позову в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 77грн 76коп. у зв"язку з неправильним розрахунком позивачем періоду часу, за який ці проценти нараховуються.

Закриття місцевим господарським судом провадження у справі в частині стягнення з підприємства 573409грн 60коп. основного боргу апеляційний суд також вважає обґрунтованим  з огляду на оплату вказаної суми відповідачем в процесі розгляду справи.

Крім того, під час розгляду справи господарським судом відповідач звернувся з клопотанням про зменшення розміру нарахованої пені на 95 процентів, в якому просив врахувати його скрутне фінансове становище та виконання ним значної частини основного зобов"язання за договором про переведення боргу №18/6751/19.

В клопотанні йдеться про те, що нарахована позивачем пеня в сумі 1165088грн 36коп. є надмірно великою для відповідача, її стягнення призведе до втрати платоспроможності, банкрутства підприємства та зриву опалювального сезону 2020-2021, що КП"Токмак біоенергія" Токмацької міської ради є надавачем послуг з постачання теплової енергії і єдиним виробником послуг з централізованого опалення в м.Токмак, про те, що підприємство розраховується за отриманий природний газ по мірі надходження коштів від споживачів, що на нього покладено обов"язок безперебійно постачати теплову енергію споживачам протягом опалювального сезону, між тим, у зв"язку з їх низькою платоспроможністю підприємство позбавлено можливості своєчасно ліквідовувати аварії, проводити ремонт теплових мереж та їх технічне обслуговування, якісно надавати комунальні послуги в опалювальний період з 01 жовтня по 01 квітня, що відповідач не завжди має можливість проводити своєчасну оплату своїх зобов"язань в результаті невиконання кінцевими споживачами зобов"язань з оплати отриманих послуг, а також, що він перебуває у тяжкому матеріальному стані.

На підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідачем до матеріалів справи надані копії: фінансового звіту суб"єкта малого підприємництва, акту звіряння розрахунків за період 01.01.- 27.07.2020, рішення Токмацької міської ради №97 від 23.05.2019 "Про визначення КП"Токмак біоенергія" Токмацької міської ради виконавцем послуг з постачання теплової енергії в м.Токмак", виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації №19 про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість підприємства житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч.1  ст.86 Господарського процесуального кодексу України   суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1  ст.233 Господарського кодексу України   у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотне значення можуть мати обставини, які стосуються причин невиконання або неналежного виконання зобов`язання, незначного прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

У даному випадку, при зменшенні розміру пені на 50 процентів, господарським судом враховано оплату відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу у повному обсязі, те, що метою діяльності підприємства відповідача є постачання споживачам теплової енергії, які несвоєчасно розраховуються за надані послуги і сплата повної суми заявленої до стягнення пені, яка є надмірною, може призвести до зриву опалювального сезону, а також враховані майнові інтереси обох сторін і той факт, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають і на майнові інтереси позивача у справі.

З огляду на викладене господарський суд надав оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, обґрунтовано встановив наявність підстав для зменшення розміру пені на  50 процентів та задоволення позовних вимог про її стягнення з відповідача в сумі  582544 грн 18коп..

  Таким чином, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

  Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не було враховано особливості майнового стану позивача, а також те, що несвоєчасність здійснення оплати контрагентами погіршує його фінансове становище і впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки пеня не є основним доходом АТ "НАК "Нафтогаз України"   і не може впливати на його господарську діяльність.

  При цьому зменшення суми пені саме на 50 процентів, як вбачається з оскаржуваного рішення, здійснено господарським судом безпосередньо з урахуванням заперечень позивача.

Твердження скаржника про необґрунтованість посилань відповідача як на підставу для зменшення розміру пені на тяжкий фінансовий стан, оскільки такий стан не є винятковим випадком не можуть свідчити про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру пені з огляду на те, що при задоволенні клопотання про таке зменшення судом були оцінені усі обставини справи в сукупності.

Слід зазначити, що   вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволено місцевим господарським судом і таке стягнення в певній мірі компенсує знецінення несвоєчасно сплачених відповідачем коштів, тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку у своєму фінансовому стані.

Інші доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

    Керуючись ст.269,   275,   276,  282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

-   рішення Господарського суду Запорізької  області від 09.11.2020 у справі №908/1784/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

-  постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

-  повна постанова складена 04.02.2021

Головуючий суддя                                                                                     І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                                                                   І.М. Кощеєв

Суддя                                                                                                              О.В.Чус