П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  560/5293/20

Головуючий у 1-й інстанції:  Салюк П.І.

          Суддя-доповідач:  Совгира Д. І.

02 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Совгири Д. І.

суддів:  Матохнюка Д.Б.  Франовської К.С.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Горобчишин С.В.

представник відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Подільської митниці Держмитслужби  на  рішення   Хмельницького окружного адміністративного суду  від  17 листопада 2020 року (повний текст складено у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю  "Нарс Авто" до Подільської митниці Держмитслужби про  визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" звернулось до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №UA401160/2020/000263/2 від 07.05.2020 про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до митного оформлення уповноваженою особою позивача надано документи, які не повністю підтверджують заявлену вартість автомобіля. Такі обставини виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості. Надані декларантом додаткові документи, виявлену розбіжність не усунули, тому відповідно до частини 6 статті 54 МКУ відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що підприємством подано усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Крім того, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, транспортні витрати.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До того ж, представником відповідача надіслано на адресу суду лист від 02.02.2021, відповідно до змісту якого, представник просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження без участі представника митниці, вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримує у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції ухвалив провести розгляд справи за даною явкою учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач придбав в Німеччині легковий автомобіль марки Renault модель Megan, номер кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску.

Уповноваженою особою позивача ОСОБА_1 , 06 травня 2020 року подано до відповідача декларацію №UА401160/2020/012431, якою задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки Renault модель Megan.

Декларантом визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) в розмірі 994 Євро.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано, наступні документи: - рахунок - проформу № 153/2020 від 14 квітня 2020 року, автотранспортну накладну б/н від 14 квітня 2020 року, декларацію про походження товару № 153/2020 від 14 квітня 2020 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 02 грудня 2014 року та НОМЕР_2 від 02 грудня 2014 року, калькуляцію транспортних витрат б/н від 05 травня 2020 року, документ б/н від 06 травня 2020 року про вартість страхування транспортного засобу, висновок № 228 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення року випуску КТЗ від 06 травня 2020 року, контракт № 03/18 від 01 жовтня 2018 року та додаткові угоди до нього № 1 від 03 травня 2019 року та № 3 від 01 серпня 2019 року.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UА401160/2020/000263/2 від 07 травня 2020 року, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля до 1644 Євро.

Не погоджуючись із вказаними рішення Подільської митниці Держмитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що декларант надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України. Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар. Жодних розбіжностей у документах поданих для митного оформлення не було.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно до ч.4 ст.53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає г (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У відповідності до а) пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови  або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа; повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.

У постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) що товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режим імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору, якщо декларант при поданні митної декларації покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, і здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або 1 подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 Митного кодексу України; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 Митного кодексу України.

Таким чином, саме декларант зобов`язаний довести митному органу, що хоча продавець та покупець і пов`язані між собою особи, однак такі відносини не вплинули на ціну товарів, що були імпортовані.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)  неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У постановах від 21.02.2020 у справі №813/1229/16 та від 28.02.2020 у справі №804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Встановлено, що підставами для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару слугували сумніви відповідача щодо заявленої позивачем митної вартості товару, які суд вважає обґрунтованими.

Так, наявні обґрунтовані підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість. При цьому, декларантом не надано доказів що такий зв`язок не вплинув на митну вартість товару.

З матеріалів справи з`ясовано, що між ТОВ "Нарс Авто" та фірмою "NarS-Handels-GmbH1 укладено контракт від 01.10.2018 № 03/18 за яким продавець зобов`язаний поставити продавцю транспортні засоби, спеціальну техніку і т.д.. Ціна та загальна вартість товару встановлена в Євро та вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Загальна вартість товару за договором складає 50000000 (п`ятдесят мільйонів) Євро. Контракт №03/18 від 01.10.2018 та додаткові угоди до нього укладені директором фірми "NarS-Handels-GmbH" (14467 Potsdam, Gutenbergstr.64, Німеччина) (“Продавець”) ОСОБА_2 з підконтрольним йому ТОВ "НАРС АВТО", код ЄДРПОУ 33965307 (Хмельницька обл., м.Старокостянтинів, вул.Грушевського, 2/2, Україна) (“Покупець”), де він є кінцевим беніфіціарним власником згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Крім того, у проформі-рахунку від 11.11.2019 № N-416/2019 наявний підпис останнього, як відповідної особи Продавця - фірми NarS-Handels-GmbH.

Таким чином, одна і та ж особа - ОСОБА_3 , є директором «Продавця»,    отримувачем автомобіля згідно експортної митної декларації та одночасно отримувачем «Покупця» автомобіля, тобто купівля-продаж відбувалась між пов`язаними між собою особами.

В зв`язку з вищезазначеним митницею  надіслано декларанту електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля, в тому числі і документів, визначених частиною 4 статті 53 МКУ, проте декларант такі документи не надав.

Крім того, до митного оформлення було подано лише рахунок-проформу від 14.04.2020 №N-153/2020, яка згідно п.3 ч. 2 статті 53 МКУ подається, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу, що суперечить меті переміщення товарів згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) №03/18 від 01.10.2018. До того ж, в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2018 №03/18 зазначено, що ціна та загальна вартість товару встановлена в Євро та вказується в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

У вищевказаному рахунку-проформі, виданому у м. Потсдам, Німеччина 14.04.2020, вказані пошкодження та несправності автомобіля “Двигун і коробка передач забруднені маслом, аварійний автомобіль, з дефектами вісь і гальма, пошкоджений кузов, оптичні дефекти, вм`ятини.

При цьому, позивач здійснив багато митних оформлень транспортних засобів згідно зовнішньоекономічного договору від 01.10.2018 №03/18. Лише протягом 04-06.05.2020 позивач подав на митний пост “Хмельницький” Митниці ще 11 митних декларацій, в яких товаром були автомобілі, придбані позивачем згідно контракту від 01.10.2018 №03/18. У всіх випадках до митного оформлення подавались рахунки-проформи із зазначенням у них цих самих (ідентичних) пошкоджень та несправностей транспортних засобів.

У графі 20 митної декларації №UA401160/2020/012431  зазначено умови поставки FCA Люблін, Польща, хоча в CMR зазначено, що відправлення здійснюється з Potsdam, Німеччина, а згідно митної декларації (графи 15 та 15а) заявлено країну відправлення - Німеччина.

В зв`язку з цим був здійснений аналіз поданих проформи-рахунку від 14.04.2020 №-153/2020, автотранспортної накладної б/н від 14.04.2020, калькуляції транспортних витрат б/н від 05.05.2020, граф 18, 21, 25, та 26 митної декларації, в результаті чого були виявлені невідповідності щодо того, хто здійснював доставку саме автомобіля марки RENAULT, модель MEGAN, ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_3 до місця призначення, що в свою чергу впливає на розмір витрат на транспортування.     

В митній декларації вказано: в графі 21 «Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні» вказано – НОМЕР_4 , PL Польща; вид транспорту на кордоні (графа 25) - 30 “Автомобільний транспортний засіб”; вид транспорту в межах країни (графа 26) - 94 “Автомобільний транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар”.

Отже, автомобіль до кордону України переміщувався на іншому автомобілі. Проте в калькуляції транспортних витрат вартість транспортування автомобіля розрахована як за доставку автомобіля, який переміщується самоходом, тобто, відстань помножена на вартість пального - 190 км * 0,6 Євро = 114 Євро, що відповідає інформації у митній декларації.

Доставку автомобіля здійснювала компанія FRANKO TRANS Zbigniew Chrobak, ul. Kresowa 286, 66-620 Gubin, Польща, яка була перевізником згідно граф 18 та автотранспортної накладної CMR б/н від 14.04.2020, проте позивач надав калькуляцію транспортних витрат від свого імені, а не від перевізника.

Отже, не зрозумілим є суть такого розрахунку, яким чином (самоходом, як вказано у калькуляції транспортних витрат б/н від 05.05.2020, поданій Митниці разом з митною декларацію, чи на іншому транспортному засобі) був доставлений до кордону України автомобіль, хто дійсний перевізник. А також не враховано будь-які інші витрати понесені покупцем і пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України: вартість проїзду по автобанах, харчування і проживання водія тощо.

У зв`язку із цим, надана позивачем калькуляція транспортних витрат не є первинним документом, а на підтвердження транспортних витрат позивачу потрібно надати договір з перевізником на перевезення автомобіля та інші відповідні транспортні (перевізні) документи, які підтверджують розмір витрат на транспортування до кордону України.

Для підтвердження витрат на страхування, заявлених декларантом у митній декларації, подано заяву не встановленою особою від імені позивача (наявний лише відтиск печатки ТОВ "Нарс Авто" без зазначення дати, прізвища особи, яка підписала документ, і яка, відповідно, несе відповідальність за достовірність інформації, вказаної у документі).

Крім цього, у вказаній заяві відсутня будь-яка інформація, яка може ідентифікувати, що ця заява стосується саме автомобіля марки RENAULT, модель MEGANE, ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_3 : відсутня дата заяви, відсутнє зазначення марки, моделі, VIN номера автомобіля, відсутнє зазначення комерційного документа (рахунку), тощо. У заяві повідомлено лише, що при знятті автомобіля з обліку страхування коштувало 80 євро, а будь-яких підтверджуючих документів (чеків, банківських квитанцій) для підтвердження цього не надано.

Оскільки, позивач крім вищевказаної митної декларації, подав на митний пост  “Хмельницький” Митниці 11 митних декларацій, в яких товаром були різні автомобілі, придбані позивачем згідно контракту від 01.10.2018 №03/18. Таким чином, не зрозумілим стає щодо якого саме автомобіля надано вказану заяву, а тому така заява не може слугувати належним підтвердженням витрат на страхування товару.

7. У свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2014 зазначено, що власником є Rohde-Hunich Severine, Selma-Lagerlof-Ring 41 D, 14822 Borkwalde, Німеччина, при цьому транзитних документів не надано, та не зрозуміло як дане авто стало власністю NarS-Handels-GmbH. У вказаному свідоцтві про реєстрацію відсутня будь-яка відмітка про те, що автомобіль переданий у власність “NarS-Handels-GmbH”.

Оскільки, відправником у рахунку-проформі вказано фірму NarS-Handels-GmbH, а у реєстраційних документах на транспортний інша особа, що свідчить про те, що фірма Nars-Handels-GmbH, є не власником автомобіля, а посередником.

Отже, до митної вартості повинні включатись комісійні та брокерська відповідно до частини 10 статті 58 МКУ. Однак, ці складові не були позивачем заявлені у складі митної вартості товару.

З урахуванням наведеного у сукупності, апеляційний суд вважає, що документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, містили розбіжності, а також відсутні докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Тому, апеляційний суд вважає правомірною відмову відповідача у митному оформленні товару за МД від 06.05.2020 №UA401160/2020/012431 за заявленою позивачем митною вартістю.

Також суд вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовано 6-резервний метод визначення митної вартості товару скориговано митну вартість товару до 1644 Євро на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2020 №UA401160/2020/000263/2 із застосуванням 6-резервного методу визначення митної вартості товару, із урахуванням митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за МД № UA401160/2020/012431.

Разом з цим, висновки суду першої інстанції та наведені судом першої інстанції спростування доводів відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та не є обґрунтованими з огляду на обставини да докази зазначені вище.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови  про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби задовольнити  повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю  "Нарс Авто" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі  04 лютого 2021 року.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Матохнюк Д.Б.  Франовська К.С.