Судове рішення 367/4389/19 від 08.02.2021

Особи

Учасники процесу:

Захисник: Мазурик Сергій Володимирович
потерпілий: Пєший Валерій Анатолійович
обвинувачений: Криницький Валентин Костянтинович
обвинувачений: Крикунов Вадим Володимирович
Захисник: Говорун Максим Петрович
адвокат: Гричинський Андрій Володимирович
адвокат: Татієв Ібрагім Оруджалі огли
Захисник: Лакуша Андрій Віталійович
адвокат: Степанченко Андрій Володимирович
Захисник: Тищенко Лариса Миколаївна
Захисник: Горбаченко Марина Олександрівна
Представник потерпілого: Татієв Ібрагім Оруджалі огли
Захисник: Степанченко Андрій Володимирович
Прокурор: Бучанська окружна прокуратура
Представник потерпілого: Мацкевич Денис Анатолійович
Захисник: Татієв Ібрагім Орджуалі огли

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #91785974

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Ковальської В.В.,

суддів Гриненка О.І., Жук О.В.

за участю секретарів Легензевича С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника Говоруна М.П. на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року про задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 21 листопада 2020 року.

Ухвала суду мотивована тим, що тяжкість і обставини злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, свідчать про наявність ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків, і застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім, оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам.

Згідно з обвинувальним актом, восени 2018 року, точний час не встановлено, невстановлена особа (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження у невстановленому місці запропонувала раніше знайомому ОСОБА_1 вчинити умисне вбивство на замовлення ОСОБА_2 , 1962 народження, шляхом підпалу його автомобіля, в той момент, коли потерпілий буде перебувати всередині, а у випадку спроби його втечі, нанести ножові поранення у життєво-важливі органи. За підготовку та виконання вказаного злочину невстановлена особа (матеріали якої виділенні в окреме провадження) пообіцяла ОСОБА_1 невстановлену суму грошових коштів, на що ОСОБА_1 дав свою згоду.

Для виконання вказаного злочину ОСОБА_1 залучив раніше знайомого ОСОБА_3 , якому запропонували йому вчинити вбивство ОСОБА_2 за невстановлену суму грошових коштів та те, що він на вказану пропозицію погодився. Крім цього, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 вчинити вказаний злочин спільно з ним та пообіцяв передати частину суму грошових коштів, які йому пообіцяла передати невстановлена особа (матеріали якої виділенні в окреме провадження), на що ОСОБА_3 дав свою згоду.

З метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , попередньо домовилися про спільне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, а саме ОСОБА_2 шляхом підпалу автомобіля, в якому буде перебувати останній та подальшого нанесення ножових поранень у життєво важливі органи.

Згідно розподілених ролей та спільно узгодженого плану ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повинні були зупинити автомобілі « Лендровер Діскавері Спорт » д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , шляхом розбиття лівого та правого передніх бокових вікон за допомогою скляних ємностей з горючою рідиною, яку в подальшому підпалити, а у випадку спроби втечі потерпілого, ОСОБА_1 повинен був нанести йому ножові поранення у життєво важливі органи, а ОСОБА_3 перебувати поряд, з метою подолання можливого спротиву потерпілого та забезпечення втечі з місця події за допомогою транспортного засобу після завершення злочину.

З метою реалізації вказаного злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розпочали підготовку до його вчинення, а саме: придбали паливно-мастильні рідини, які попередньо змішали у консистенції, яка сприятиме швидкому загорянню, обрали найбільш сприятливе місце для реалізації свого прямого злочинного умислу та прослідкували за потерпілим.

Так, 26 жовтня 2018 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_3 перебували за адресою: АДРЕСА_1 , де очікували появи ОСОБА_2 . Після цього, в момент, коли ОСОБА_2 вийшов з приміщення офісного центру, сів за кермо автомобіля «Лендровер Діскавері Спорт» д.н.з. НОМЕР_1 та розпочав рух, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , діючи згідно заздалегідь розподілених ролей, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, маючи прямий умисел направлений на позбавлення життя потерпілого, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, при цьому усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді смерті ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , утримуючи в руках заздалегідь заготовлену скляну ємність з паливно-мастильною рідиною кинув її у праве переднє бокове вікно автомобіля, в свою чергу ОСОБА_1 утримуючи в руках заздалегідь заготовлену скляну ємність з паливно-мастильною рідиною кинув її у ліве переднє бокове вікно автомобіля, де перебував ОСОБА_2 , та розбили скло. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спробували підпалити паливно-мастильну рідину в середині автомобіля, яка не зайнялася, а ОСОБА_2 залишив салон автомобіля та почав тікати.

Продовжуючи реалізацію спільного, попередньо узгодженого, з невстановленою особою (матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження) та ОСОБА_3 злочинного умислу, ОСОБА_1 почав переслідувати потерпілого ОСОБА_2 та наздогнавши його, з метою злочинного наміру умисно наніс йому два удари ножем в область грудей зліва та шиї зліва, тобто у життєво важливі органі людини, тим самим відповідно до висновку експерта № 33/Е від 11.02.2019 завдав тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого поранення грудної клітки зліва з наявністю гемоторакс, яке відноситься дотяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння;

- колото-різаної рани середньої третини шиї зліва, яке відноситься до легкого тілесного «ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В апеляційній скарзі захисник Говорун М.П.просить скасувати ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 рокупо справі № 367/4389/2019 та ухвалити нову ухвалу, якою в задоволені клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити та, за необхідності, застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід в порядку ч. 5 ст. 199, ч. 4 ст. 194 КПК України.

При цьому апелянт вказує на те, що клопотання прокурора не відповідало вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України, оскільки не містить викладення обставин щодо одного або кількох ризиків та відсутні будь-які обов`язки, які слідство вважає за необхідне покласти на підозрюваного.

Захист вважає, що пред`явлена підозра (обвинувачення) неконкретна, є припущенням, а зазначені в клопотанні ризики є лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для застосування клопотання про продовження запобіжного заходу без встановлення їх наявності та обґрунтованості, що не підтверджено жодним доказом.

Апелянт звертає увагу суд на те, що обвинувачений має матір в м. Одесі та брата, який постійно проживає в м. Києві , чотирьох племінників, які є повнолітніми і також проживають в м. Києві. Обвинувачений є членом громадської організації "Всеукраїнський комітет Народного контролю", навчається на п`ятому курсі юридичного факультету університету, вперше притягується до кримінальної відповідальності, протягом чотирьох років проходив службу в збройних силах за контрактом, тобто обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, характеризується позитивно, раніше не судимий, має багато друзів, є активним громадським діячем.

Вищезазначене, на думку захисника, свідчить, що ОСОБА_1 не буде мати наміру переховуватися від органів досудового розслідування, а навпаки, він зацікавлений у якнайшвидшому розгляді справи та встановленню істини.

Окрім цього, жодних доказів обґрунтованості ризиків того, що обвинувачений буде переховуватись від органів досудового розслідування і суду стороною обвинувачення не надано. Апелянт вказує на те, що з моменту вчинення злочину 26.10.2018 року до моменту проведення обшуку за місцем його проживання в м. Одесі 09.01.2019 у ОСОБА_1 було достатньо часу, щоб переховуватись, але він не скористався такою можливістю, а продовжував проживати за адресою проживання і не переховувався.

Також, на думку захисника, враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, інших кримінальних проваджень щодо нього не розпочато, характеризується позитивно, ризик незаконного впливу на свідків, експерта, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення, є надуманим.

Окрім того, апелянт зазначає, що відповідно до правових позицій ЄСПЛ, сама лише тяжкість вчиненого злочину не може бути покладена в обґрунтування необхідності продовження тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника і обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Висновок, викладений в ухвалі Бородянського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 рокущодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону, а при розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не порушив вимог кримінального процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність клопотання прокурора вимогам ст. 184 КПК України є безпідставними, оскільки клопотання прокурора містить відомості, передбачені вказаною статтею.

Щодо доведеності обставин, викладених в обвинувальному акті, то це питання є предметом розгляду кримінального провадження по суті, а тому посилання захисника на неконкретність і недоведеність обвинувачення наразі є передчасним.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при обранні запобіжного заходу та продовженні дії запобіжного заходу суд враховує наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, а не доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті.

Апелянт, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, характеризується позитивно, є раніше не судимим та активним громадським діячем, вважає, що ці обставини свідчать про відсутність наміру переховуватися від органів досудового розслідування, а свідчать про зацікавленість обвинуваченого у якнайшвидшому розгляді провадження та встановленню істини.

Колегія суддів не може погодитись з таким твердженням захисника, оскільки наведені ним обставини стосуються даних про особу обвинуваченого, які самі по собі не можуть свідчити про наміри або дії обвинуваченого, зокрема, щодо ризику переховуватись від суду та ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків.

Та обставина, що з моменту вчинення злочину 26.10.2018 року до моменту проведення обшуку у його помешканні 09.01.2019 року ОСОБА_1 не почав переховувався від органів досудового розслідування також само по собі не може свідчити про відсутність ризику переховуватись від суду.

Колегія суддів, погоджуючись з висновком, викладеним в оскаржуваній ухвалі суду про те, що тримання під вартою ОСОБА_1 не суперечить вимогам кримінального процесуального закону і ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, звертає увагу на існування обставини, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

При цьому ця обставина не була єдиною обставиною, яка покладена в основу ухвали суду про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , а вказана обставина врахована в сукупності з ризиками переховування від суду та впливу на потерпілого і свідків.

В оскаржуваному судовому рішення суд, посилаючись на практику ЄСПЛ, зазначив, про те, що з урахуванням всіх обставин справи є підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчинення особою правопорушення чи ухилення від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Виходячи з таких підстав суд першої інстанції ухвалив рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку, передбаченого законом.

Колегія суддів, вважаючи ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , не вбачає підстав для її скасування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 422-2 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22 вересня 2020 року про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, п. п. 6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Говоруна Максима Петровича - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді :

В.В. Ковальська О.І. Гриненко О.В.Жук

Справа 11-кп/824/209/202і Категорія КК: ч. 2 ст. 115 КК України

Головуючий у першій інстанції Стасенко Г.В.

Доповідач Ковальська В.В.

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кп/939/51/20