Справа № 349/1815/20

Провадження № 2/349/95/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 лютого 2021 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1815/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

10 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обгрунтування позову зазначено, що сторони з 11 липня 1992 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. За період спільного проживання вшлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повноліття. Спільне проживання склалося невдало. Між ними систематично виникали конфлікти, сварки, що стало причиною припинення спільного проживання. На даний час шлюб носить формальний характер, оскільки протягом десяти років вони проживають окремо. Просила шлюб розірвати.

Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового засідання .

Позивачка у судове засідання не прибула, направила на адресу суду письмове клопотання про слухання справи без її участі, на примирення не погоджується, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, 03 лютого 2021 року направив на адресу суду заяву про визнання позову та слухання справи без його участі. Просив не надавати терміну для примерення і збереження сім`ї.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в підготовче засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши наявні у справі докази, які надані лише позивачем, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

11 липня 1992 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у виконавчому комітеті Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області зареєстрували шлюб, про що було зроблено актовий запис за №13. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданим 14 березня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рогатинського районного управління юстиції Івано-Франківської області.

Відповідно до довідки про склад сім`ї №3212, виданої 02 грудня 2020 року виконавчим комітетом Рогатинської міської ради, в склад сім`ї ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 входять: власниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України ( далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини першої статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

За статтею 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 104 СК України та частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно достатті 110 цього Кодексу.

Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

За змістом вказаної норми примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Також відповідно до вимог ч.4 ст.56 СК України суд не може примушувати дружину та чоловіка до збереження шлюбних відносин.

Отже, з наведеного вбачається, що застосування строку для примирення є правом суду, а не його обов`язком.

Вивчивши обгрунтування позову позивачки, яка просила не надавати строк для примирення, оскільки між сторонами протягом десяти років проживають окремо, визнання позову відповідачем, суд прийшов до висновку, що застосування судом строку для примирення подружжя за наведених обставин суперечитиме інтересам сторін.

Згідно статті 112 СК України підставами для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя є з`ясування фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оскільки сторони не підтримують сімейних стосунків, заперечують щодо примирення, а також враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідає їх інтересам, що має істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Заяви про відновлення дошлюбного прізвища позивачка не подала. Просила залишити їй прізвище ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, а тому з врахуванням вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки сплачений за подання позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.141,259, 263-265 ЦПК України

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити .

Шлюб, зареєстрований 11 липня 1992 року у виконавчому комітеті Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 13, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 04 лютого 2021 року.

Суддя О.О.Гаврилюк