ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим

02 лютого 2021 року                                                  м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Романюка П.С.,

прокурора – Занько Я.А.

захисників – Морозова Є.Є., Войнаровської В.Е., Рагозіної О.В.

представника потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Бриленко К.Б.

обвинувачених – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку ч.3 ст.331 КПК України питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачених у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2019 року за №12019160470003930 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України, -

встановив:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження № №12019160470003930 від 16.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України.

В судове засідання не з`явились потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також представник потерпілого ОСОБА_7 – адвокат Донцов К.О., які будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Участь потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які не з`явились у судове засідання, забезпечена участю їх представника – адвокатом Бриленко К.Б.

За відсутності вказаних потерпілих суд вважає за можливе розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також клопотання захисників про зміну запобіжних заходів щодо обвинувачених.

Суд з урахуванням невідкладності питання, яке розглядається, а також з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження вважає, що розгляд цього питання за відсутності осіб, які повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, але не з`явились у судове засідання та не повідомили про причини неявки, не порушить їх права, тому вважає за можливе розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , а також клопотання захисників про зміну запобіжних заходів щодо обвинувачених за відсутності потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також представника потерпілого ОСОБА_7 – адвокат Донцова К.О.

Прокурор в судовому засіданні вважав за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до кожного з обвинувачених. В обґрунтування, прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до кожного з обвинувачених ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 не зникли та існувати не перестали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Морозов Є.Є., заперечили проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, захисник Морозов Є.Є. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке було підтримано обвинуваченим, в якому захисник Морозов Є.Є. просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, яке обґрунтовано відсутністю ризиків заявлених прокурором.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Войнаровська В.Е. заперечили проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім того адвокат Войнаровська В.Е. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про зміну обраного відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжних захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник Рагозіна О.В. заперечили проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, захисник Рагозіна О.В. вважала за доцільне обрати відносно її підзахисного запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, обґрунтувавши свої доводи відсутністю ризиків заявлених прокурором.

Крім того сторона захисту заявила про непомірність розміру визначеного альтернативного запобіжного заходу у виді застави та просила в разі продовження тримання під вартою обвинувачених, розмір застави зменшити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань захисників Морозова Є.Є. та Войнаровської В.Е.

Представник потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Бриленко К.Б. підтримав думку прокурора щодо необхідності та заперечував проти клопотань захисників Морозова Є.Є. та Войнаровської В.Е.

Розглядаючи в порядку ч.3 ст.331 КПК України питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

За змістом ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовую, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; вік та стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою; те, що він має зареєстроване місце проживання в м. Кривий Ріг і не має постійного місця проживання в м. Одесі, та до затримання не мав постійного місця роботи; те, що обвинувачений ОСОБА_3 згідно даних обвинувального акту раніше не судимий. Крім того, судом враховується, що судовий розгляд даного кримінального провадження ще не розпочато та не допитані судом обвинувачені, потерпілі свідки, а також розмір шкоди, який завданий потерпілим у даному кримінальному провадженні злочинами, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , загальний розмір якої складає 1781283,18 грн. та про відшкодування якої потерпілі звернулись до суду з позовними заявами.

Зазначені обставини свідчать про існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду з метою ухилення від відповідальності як кримінальної так і цивільної. Суд також вважає, що не перестав існувати доведений прокурором перед судом ризик можливого здійснення обвинуваченим впливу на потерпілих, свідків, інших обвинувачених з метою їх залякування або викривлення їх показів, оскільки обвинувачений обізнаний з місцем проживання потерпілих та свідків, обізнаний про місце знаходження інших обвинувачених.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачений ОСОБА_3  перебуваючи на волі може переховатися від суду та вчиняти дії щодо здійснення тиску на інших учасників даного кримінального провадження, що знайшло своє підтвердження перед судом та не спростовано стороною захисту.

За встановлених обставин суд вважає доцільним продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , а клопотання захисника Морозова Є.Є. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 таким, що задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 судом враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; вік та стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою; те, що він за твердження сторони захисту та не заперечувалось прокурором має зареєстроване місце проживання в м. Кривий Ріг, але не має постійного місця проживання в м. Одесі, до затримання не мав постійного місця роботи; те, що обвинувачений ОСОБА_5 згідно даних обвинувального акту раніше не судимий. Крім того, судом враховується, що у даному кримінальному провадженні судовий розгляд не розпочато, не допитані обвинувачені, потерпілі та свідки, а також розмір шкоди, який завданий потерпілим у даному кримінальному провадженні злочинами, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , загальний розмір якої складає 1781283,18 грн. та про відшкодування якої потерпілі звернулись до суду з позовними заявами.

Зазначені обставини свідчать про існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду з метою ухилення від відповідальності як кримінальної так і цивільної. Суд також вважає, що не перестав існувати на даний час ризик можливого здійснення обвинуваченим ОСОБА_5 впливу на потерпілих, свідків, інших обвинувачених з метою їх залякування або викривлення їх показів, оскільки обвинувачений обізнаний з місцем проживання потерпілих та свідків, обізнаний про місце знаходження інших обвинувачених.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно  ОСОБА_5  у виді тримання під вартою, на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачений ОСОБА_5  перебуваючи на волі може переховатися від суду та вчиняти дії щодо здійснення тиску на інших учасників даного кримінального провадження, що знайшло своє підтвердження у суді та не спростовано стороною захисту.

За таких обставин, суд вважає за доцільне продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв`язку з чим судом не приймаються до уваги доводи захисника Рагозіної О.В. та обвинуваченого ОСОБА_5 про відсутність підстав для подальшого тримання під вартою ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 судом враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; вік та стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою; те, що він згідно обвинувального акту має зареєстроване місце проживання в м. Кривий Ріг, але не має постійного місця проживання в м. Одесі, до затримання не мав постійного місця роботи; те, що обвинувачений ОСОБА_4 згідно даних обвинувального акту раніше не судимий. Крім того, судом враховується розмір шкоди, який завданий потерпілим у даному кримінальному провадженні злочинами, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , загальний розмір якої складає 1781283,18 грн. та про відшкодування якої потерпілі звернулись до суду з позовними заявами, а також те, що у даному кримінальному провадженні не допитані обвинувачені, потерпілі та свідки.

Зазначені обставини свідчать про існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду з метою ухилення від відповідальності як кримінальної так і цивільної.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може переховатися від суду з метою ухилення від відповідальності як кримінальної так і цивільної.

При цьому, судом не приймається до уваги надана суду захисником ОСОБА_9 копія договору оренди квартири, оскільки суду не надано для огляду оригінал такого договору, доказів того, що особа, яка укладала договір в якості орендаря дійсно діяла в інтересах ОСОБА_4 , є його близьким родичем, що б могло фактично підтвердити, що ОСОБА_4 дійсно буде проживати у цьому житлі.

За таких обставин, суд вважає за доцільне продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , у зв`язку з чим клопотання захисника Войнаровської В.Е. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Суд переконаний, що вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що на даній стадії кримінального провадження справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на свободу.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо кожного з обвинувачених та на даний час існувати не перестали, суд дійшов висновку, що встановлені судом обставини дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на строк, що не перевищує 60 днів.

Разом із тим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.

Вирішуючи питання щодо того, що сторона захисту заявила про непомірність розміру застави, обраного як альтернативу запобіжному заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що кожному з обвинувачених обираний такий альтернативний запобіжний захід як застава у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі – 1051000 (один мільйон п`ятдесят одна тисяча) гривень, який який перевищує максимальний розмір застави, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який до наявного часу не було внесено ні обвинуваченими, ні їх рідними, що за переконанням суду підтверджує доводи сторони захисту та свідчить про те, що розмір застави у таких розмірах дійсно є непомірним для обвинувачених та їх родин.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту в цій частині суд керується вимогами ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки кожного з обвинувачених, які за твердженням сторони обвинувачення вчинили низку тяжких злочинів та завдали шкоди потерпілим у цій справі.

З урахуванням наведеного, враховуючи майновий стан кожного з обвинувачених, які офіційно не працювали, але за їх твердженням мають постійне місце проживання та рідних, чого не заперечувалось прокурором, розмір шкоди, яка завдана потерпілим у даному кримінальному провадженні, злочинами, у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , суд вважає за можливе зменшити розмір застави, та визначити його на даному етапі судового провадження у розмірі, який перевищує максимальний розмір, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

За переконанням суду застава у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі – 985050 (дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч п`ятдесят) гривень, яка є меншою від розміру застави, яка обиралась як альтернатива триманню під вартою під час досудового розслідування та підготовчого судового засідання, та яка буде відповідною і достатньою для кожного з обвинувачених у даному кримінальному провадженні, а також є достатньою і прийнятною з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. За переконанням суду обставини даного кримінального провадження, існування ризиків, встановлених судом, розмір завданої потерпілим шкоди, тобто існуюча на даний час серйозність ситуації виправдовує прагнення суду забезпечення присутності обвинувачених в суді, в разі внесення ними застави, у зв`язку з чим встановлення такого розміру застави з урахуванням усіх обставин справи є пропорційним в даному кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про прийняття до провадження цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що подана позовна заява відповідає вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим може прийнята до провадження для її розгляду в рамках даного кримінального провадження, а потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , слід визнати позивачами за їх цивільним позовом, а обвинуваченого ОСОБА_3 – відповідачем.

Разом з цим, суд вважає за неможливе продовжити судовий розгляд за відсутності осіб, які не з`явились у судове засідання, у зв`язку з чим приходить висновку про його відкладення.

Керуючись ст.ст. 331, 370, 376 КПК України, суд –

постановив:

В задоволенні клопотання захисника Морозова Є.Є. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну обраного відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжних захід, не пов`язаний з триманням під вартою – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Войнаровської В.Е. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну обраного відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжних захід, не пов`язаний з триманням під вартою – відмовити.

Застосований до обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою, до кожного з них окремо, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 квітня 2021 року.

Альтернативний запобіжний захід у виді застави, визначений ухвалою від 11.12.2020 року  обвинуваченим ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  та ОСОБА_5 , кожному з них окремо, – зменшити.

Визначити обвинуваченим ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  та ОСОБА_5 , кожному з них окремо, розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі – 985050 (дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч п`ятдесят) гривень.

Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачені ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  та ОСОБА_5 , за якого внесено заставу, звільняються з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений, за якого внесено заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

Покласти на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду в частині продовження щодо кожного з обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на обвинувачених обов`язків становить до 02 квітня 2021  року, включно.

Прийняти до провадження цивільний позов потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Визнати потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позивачами за їх цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_3 , а обвинуваченого ОСОБА_3 – відповідачем за цивільним позовом потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та вручити копії позову відповідачу.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 28, ч.2 ст.194 КК України, відкласти на 13:00 год. 22 лютого 2021 року

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які тримаються під вартою, – в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 04 лютого 2021 року о 13:00 годині в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

02.02.2021

Єдиний унікальний номер справи: №522/21884/20

Номер провадження № 1-кп/522/89/21

Головуючий суддя – Русєва А.С.