Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 932/13556/19

Провадження № 2/932/2605/20

03 лютого 2021 року                                                                        м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді – Куцевола В.В.,

при секретарі – Громовику Д.О.,                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

09.09.2019 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову посилається на те, що 13.08.2005 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану районного управління юстиції Амвросіївського району м. Донецька. Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З лютого 2016 року вони припинили ведення спільного господарства, а також фактичні шлюбні стосунки, спільного бюджету не мають. Вважає, що примирення між нею та відповідачем неможливе, шлюб має формальний характер, оскільки виявилось, що між ними відсутнє взаємопорозуміння, втрачено почуття поваги та любові один до одного. Спору про поділ майна не мають. Оскільки нормальні стосунки між подружжям неможливі, як неможливе і примирення, прохає розірвати шлюб.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 28-29).

Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя на підставі рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за № 3351/3дп/15-20 від 02.12.2020 року, у справі проведено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою суду від 04.01.2021 року справу прийнято до провадження цим складом суду та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.02.2021 року.

03.02.2021 року до суду надійшла заява позивача, згідно із якою вона свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні, справу прохала вирішити у її відсутність.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. 03.02.2021 року до суду надав письмову заяву, згідно з якою прохав справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

В зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 13.08.2005 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Амвросіївського районного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 77.

Від шлюбу сторони мають на цей час неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначено позивачем та не оспорюється відповідачем, а тому не підлягає додатковому доведенню, шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем, ведення ними спільного господарства та проживання, припинені з лютого 2016 року. Причиною цього стали різні погляди на шлюб та сім`ю, внаслідок чого, позивач вважає, що спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливими та суперечить її інтересам. Спору щодо поділу майна сторони не мають.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у провадженні суду не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, понесений позивачем при поданні позову до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 , зареєстрований 13.08.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Амвросіївського районного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 77 – розірвати.

Після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_1 – не відновлювати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                                                                                         В.В. Куцевол