УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/629/20

Р І Ш Е Н Н Я

 Іменем України

2 лютого 2021 року                                                    смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі   судді  Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2020 року акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 10 липня 2018 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання останньою заяви № 1001075066801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 28660,00 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, позивач просить стягнути з неї заборгованість, яка утворилась станом на 28 травня 2020 року, в сумі 55122,68 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом – 22973,94 грн, заборгованість за відсотками – 1,95 грн, заборгованість за комісією – 17816,79 грн та штрафні санкції – 14330,00 грн.

17 вересня 2020 року відповідачем подано до суду відзив, в якому вона просить суд у задоволенні позову АТ «ПУМБ» відмовити, посилаючись на його необґрунтованість. Заперечуючи проти позову, відповідач вказала, що в межах спірного кредитного договору позивачем вже реалізовано право на стягнення заборгованості за цим договором шляхом вчинення приватним нотаріусом 18 грудня 2019 року виконавчого напису № 32838, що стало підставою для судового оскарження даного виконавчого документа. Також зазначила, що банком не надано доказів на підтвердження дійсного розміру заборгованості, а саме первинних документів, які містять відомості про господарські операції, що позбавляє можливості встановити складові частини цієї заборгованості та період її нарахування. При цьому, зазначила, що позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, направивши їй вимогу про дострокове повернення кредиту.

В судове засідання учасники справи, які  були належним чином повідомлені про час і місце його проведення, не з`явилися, заявивши клопотання про розгляд справи за їх відсутності. При цьому відповідач позов не визнала.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 липня 2018 року ОСОБА_1  звернулася до позивача із заявою № 1001075066801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій своїм підписом підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, з урахуванням умов наданням всіх послуг щодо надання споживчого кредиту в розмірі 28660,00 грн.

Меморіальним ордером № ТR.29601348.65139.8810 від 10 липня 2018 року підтверджується факт отримання позичальником кредитних коштів в сумі 28660,00 грн.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором, позивач направив на адресу позичальника письмове повідомлення, яке датоване 21 жовтня 2019 року, про дострокове виконання зобов`язань за укладеним договором з вимогою повернення боргу в строк до 28 жовтня 2019 року, однак дана вимога відповідачем виконана не була.

Окрім цього, встановлено, що рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2020 року, яке набрало законної сили 23 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 32838, що вчинений 18 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., яким задоволено вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 32460,27 грн заборгованості в межах спірного кредитного договору (заяви № 1001075066801 від 10 липня 2018 року). Вказані обставин встановлені судовим рішенням (цивільна справа № 755/4051/20) і на підставі частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не підлягають доказуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач, підписуючи заяву № 1001075066801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ознайомилася, погодилася та розуміла саме той договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, роздруківка якого додана до позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що до вказаних правовідносин неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача (pumb.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви публічну пропозицію АТ «ПУМБ» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19 та у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Водночас, суд звертає увагу, що окрім роздруківки публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб із сайту позивача, яка не підписана відповідачем, а тому не є належним доказом наявної у неї заборгованості з підстав, що викладені вище, матеріали справи містять заяву № 1001075066801, яку ОСОБА_1 підписала.

В цій заяві вказано суму кредиту - 28660,00 грн, розмір процентної ставки - 0,01 % річних, строк повернення кредиту - 36 місяців, а також визначено графік платежів: схема повернення – ануїтентна (рівними платежами), порядок повернення кредиту – щомісяця до 10 числа, щомісячні комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить - 1143,53 грн, а також зазначено реальну вартість кредиту та кількість днів у розрахунковому періоді.

Згідно з наданими банком виписками по особовому рахунку та довідкою про стан та історію заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 28 травня 2020 року становить 55122,68 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом – 22973,94 грн, заборгованість за відсотками – 1,95 грн, заборгованість за комісією – 17816,79 грн та 14330,00 грн штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Так, за умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом.

Відтак, у межах строку кредитування позичальник мав, зокрема, повертати кредитору кредит і сплачувати проценти.

Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Такий правовий висновок узгоджується з правовим висновком, який викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та у постанові Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 916/4692/15.

Отже, АТ «ПУМБ», своїм листом від 21 жовтня 2019 року, пред`явивши вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України в строк до 28 жовтня 2019 року, банк змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також комісії.

Тобто, розмір процентів за користування кредитом та комісії за обслуговування кредитної заборгованості слід визначати станом на 28 жовтня 2019 року, тобто в межах дії договору, а саме в розмірі 1,17 грн заборгованості за процентами та 9480,16 грн заборгованості за комісією.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 32455,27 грн (з яких: 22973,94 грн заборгованості кредитом, 1,17 грн заборгованості за відсотками та 9480,16 заборгованості за комісією.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що ОСОБА_1 не спростувала розрахунків банку щодо розміру кредитної заборгованості та її складових, що було процесуальним обов`язком останньої відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають задоволенню частково.

Частково задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, статтями 525, 526, 612, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: с. Годиха Житомирський район Житомирська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса місцязнаходження: вул. Андріївська, 4 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 14282829) 32455 (тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) грн 27 коп заборгованості за договором про надання банківських послуг та 1237,44 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                М.В. Ковальчук