Справа № 163/25/21

Провадження № 1-кп/163/71/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2021 року

Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

прокурора Романюка С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Войтюка О.Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12020030150000470 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Синове Старовижівського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неповної вищої освіти, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він біля 07:35 години 09 грудня 2020 року в міжнародному автомобільному пункті пропуску "Ягодин", в селі Старовойтове Любомльського району Волинської області, під час в`їзду в Україну з Республіки Польща надав неправомірну вигоду в розмірі 60 польських злотих інспектору прикордонного контролю ВІПС "Ягодин" ОСОБА_2 за те, щоб вона з використанням наданого їй службового становища не вжила щодо ОСОБА_3 , який слідував з ОСОБА_1 , у зв`язку з перетином ним державного кордону карантинних заходів, передбачених постановою КМ України від 22.07.2020 № 641. Від одержання неправомірної вигоди інспектор відмовилась і повідомила про такий факт по телефону на лінію 102.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.369 КК України.

У суд обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_1 повністю визнає вчинення інкримінованого йому злочину за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.1 ст.369 КК України у вигляді 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Під час розгляду питання про затвердження угоди, суд дійшов наступних висновків.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим повністю.

Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесений до категорії нетяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, та, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості за викладених вище обставин може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_1 , є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, яке не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.369 КК України.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Суд встановив, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений та його захисник, а також свідчать вивчені судом матеріали кримінального провадження. Скарги стороною захисту під час досудового розслідування не подавались.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

В підготовчому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду.

Обвинувачений та його захисник просили затвердити угоду і погодились на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.

Готівкові кошти як речові докази належить конфіскувати в порядку ст.ст.961, 962 КК України.

Питання про долю відео реєстратора вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати згідно із ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 28.12.2020 у кримінальному провадженні №12020030150000470 від 09.12.2020, укладену начальником Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_1 , затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.369 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Долю речових доказів визначити таким чином:

- готівкові кошти загальною сумою 60 польських злотих, а саме: 1 купюру номіналом 10 польських злотих з серійним номером ВС 2445162, 1 купюру номіналом 50 польських злотих з серійним номером АС 5854477, які передані на відповідальне зберігання до ПАТ КБ «Приватбанк» (проспект Відродження, 1, м. Луцьк Волинської області), - конфіскувати у власність держави, а накладений на них арешт, згідно ухвали слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 22.12.2020, - скасувати;

- нагрудний відео реєстратор з серійним номером НОМЕР_1 , який передано на зберігання в камеру схову Любомлського ВП ГУНП у Волинській області повернути власнику, знявши накладений ухвалою слідчого судді Любомльского районного суду Волинської області від 22.12.2020 року арешт.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 1307 (одну тисячу триста сім) гривень 60 копійок судових витрат на залучення експерта.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя С.А. Шеремета