04.02.2021

Справа № 721/36/21

Провадження 2/721/90/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області в складі:

Головуючого - судді: Стефанко У.Д.

за участю секретаря: Мигирян Т.В.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про стягнення аліментів до відповідача ОСОБА_2 .

В позові посилається на те, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який 08.04.2014 року розірвано рішенням Путильського районного суду. Під час спільного проживання в шлюбі народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

Посилаючись на норми чинного СК України, просить стягнути з відповідача, який має можливість сплачувати аліменти, на її користь аліменти на утримання: неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття; - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на період його навчання, та не більше як до досягнення двадцяти трьох років.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав, не заперечував щодо їхнього задоволення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Судом встановлено, що під час спільного проживання сторін в шлюбі, який 08.04.2014 року розірвано рішенням Путильського районного суду, в них народилося троє дітей, що підтверджується свідоцтвами про народження. Двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний час проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні, що підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 11.01.2021 року.

Згідно довідки № 83 від 17.11.2020 року, виданої ВП НУБіП України "Бережанський агротехнічний інститут", син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається на денній формі навчання у вказаному навчальному закладі III рівня акредитації, Агроінженерного факультету ОС "Бакалавр", за спеціальністю 205 "Лісове господарство".

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно з «Конвенцією про права дитини», «Декларацією прав дитини» батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно вимог ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № З від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років: продовження ними навчання: потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов позивачки про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дитини, яка продовжує навчання, підлягає до задоволення.

Суд вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів на утримання - неповнолітньої дитини ОСОБА_5 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; - дитини, що продовжує навчання, ОСОБА_4 , забезпечить належний фізичний та моральний розвиток та відповідатиме ЇЇ потребам, пов`язаним з навчанням, не порушуючи права відповідача. При цьому, суд враховує також і ту обставину, що письмових заперечень від відповідача до суду не надходило, він визнав позов, та як вбачається з матеріалів справи, не надав доказів на підтвердження обставин, передбачених ст. 182 СК України щодо неможливості стягнення з нього аліментів у вказаному позивачкою розмірі.

Відповідно до ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача стягнути судовий збір в сумі 908,00 гривень в дохід держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.ст. 181, 182, ч.1, 2 ст. 184, 191, 199 СК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 141, 258-265, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.01.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.01.2021 року і на період його навчання, та не більше як до досягнення двадцяти трьох років.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області.

Сторони по справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Допустити негайне виконання стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Повний текст рішення складено 08.02.2021 року.

Суддя: У.Д. Стефанко