Дата документу 08.02.2021

Справа № 334/804/21

Провадження № 2-н/334/126/21

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

08 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши заяву акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 03340920) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу -

установив

05.02.2021 року до суду надійшла з заява про видачу судового наказу з вимогою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу з ОСОБА_1 , в обґрунтування якої заявник зазначив, що боржник неналежним чином виконував свій обов`язок зі сплати послуг заявника внаслідок чого утворилась заборгованість за період з січня 2020 року по грудень 2020 року у сумі 2185,80 грн. на яку заявником здійснено нарахування сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Вивчивши матеріали заяви та долучені до неї письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 163 ЦПК України в заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Подана до суду заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.

Суд зауважує, що заявлена заявником сума боргу з урахуванням індексу інфляції розрахована із порушенням вимог чинного законодавства, а тому не може бути стягнута в порядку наказного провадження.

Так, заявником здійснено нарахування суми інфляційних збитків на суму заборгованості, яка утворилась станом на 31.12.2020 року, а індекс інфляції застосовано за період з лютого 2020 року по листопад 2020 року включно. Проте, згідно із наданих самим заявником документів, наприклад, у лютому 2020 року заборгованість боржника складала 664,69 грн., а не 2185,80, відтак для обрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат слід використовувати саме суму фактичного боргу станом на лютий 2020 року, тобто 664,69 грн. Більш того, боржник повністю погасив суму заборгованості у липні 2020 року, але незважаючи на це заявник все одно включив цей місяць для обрахунку суми боргу.

Аналогічне порушення допущено заявником і при розрахунку суми трьох відсотків річних.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

При цьому, судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з`ясовувати обставини правовідносин.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 167 ЦПК України, за результатами заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Зазначені обставини свідчать про те, що існує підстава для відмови у видачі судового наказу, заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, таким чином відповідно до ст.165 ЦПК України у видачі судового наказу повинно бути відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163, 165, 166  ЦПК України, суд –

ухвалив:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 03340920) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою у наказному провадженні після усунення її недоліків.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особа, без участі якої було постановлено ухвалу, має право подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

                      Суддя:                                                                                            Бредіхін Ю. Ю.