Справа № 1-742                                                              

                                                                                              2010 рік    

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  22 квітня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

    головуючого - судді                               Осіпової Л.О.,

    при секретарі                                           Сухіні Н.В.,

    з участю прокурора                               Панчишина М.Я.,                                                            

    адвоката                                                      ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Веснянка Генічеського району Херсонської області, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше  не судимого,

      у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в :

підсудний ОСОБА_2, працюючи завідуючим відділення професійної підготовки і спеціального навчання навчального закладу комунальної форми власності «Навчально-виробничий центр «Професіонал», будучи службовою особою, отримав хабара та вчинив службове підроблення при наступних обставинах.    

Так, наказом № 153-к від 01.12.2006 року ОСОБА_2 був призначений на посаду завідувача відділення професійної підготовки і спеціального навчання НВЦ «Професіонал».

Відповідно до посадової інструкції завідувача відділення професійної підготовки і спеціального навчання НВЦ «Професіонал», затвердженої директором НВЦ «Професіонал», до обов’язків ОСОБА_2 відносилось: забезпечення складання договорів з керівниками підприємств, установ, організацій щодо навчання посадових осіб та фахівців у НВЦ «Професіонал»; організація навчальної, методичної роботи відділення; здійснення контролю за навчальним процесом, організація  та прийом участі у розробленні навчально-методичних планів та програм; ведення навчальної, облікової та методичної документації відділення.

18.02.2010р. гр. ОСОБА_3, маючи намір отримати посвідчення, яке надає право керувати навантажувачем автомобільним, звернувся із зазначеним питанням до завідувача відділенням професійної підготовки і спеціального навчання НВЦ «Професіонал» ОСОБА_2

Усвідомлюючи, що група сформована  та приступила до навчання, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що його можливо записати у цю групу, якщо останній сплатить обов’язкові платежі в розмірі 425 грн. за навчання та передасть особисто ОСОБА_2 хабара в розмірі 250 грн.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_2, 18.02.2010 року у другій половині дня в приміщенні НВЦ «Професіонал», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, ОСОБА_3 передав підсудному ОСОБА_2, а підсудний ОСОБА_2 отримав хабара в розмірі 250 грн. та повідомив ОСОБА_3, що останній зможе отримати посвідчення, яке надає право керувати навантажувачем автомобільним, 2-3 березня 2010 року.

01 березня 2010 року ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та запитав, коли він зможе отримати посвідчення, яке дає право керувати навантажувачем автомобільним.

Підсудний ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що посвідчення він зможе забрати 3 березня 2010 року за умови передачі йому пляшки коштовного елітного горілчаного напою.

При цьому підсудний ОСОБА_2, достовірно знаючи та розуміючи, що ОСОБА_3 навчання в НВЦ «Професіонал» не проходив, відповідного іспиту не здавав, 02 березня 2010 року приблизно о 15 год., перебуваючи  в своєму службовому кабінеті № 503, розташованому по вул. Дегтярівській, 31 в м. Києві, за допомогою комп’ютера та принтера склав, роздрукував та особисто підписав протокол засідання кваліфікаційної атестаційної комісії № 13/1 від 01.03.2010р., до якого вніс завідомо неправдиві дані про те, що знання, уміння та навички ОСОБА_3 перевірені та останньому присвоєно 2 розряд з професії водій навантажувача автомобільного.

Виготовлений та підписаний протокол засідання кваліфікаційної атестаційної комісії № 13/1 від 01.03.2010р. підсудний ОСОБА_2 передав на підпис члену кваліфікаційної комісії викладачу ОСОБА_4, який не будучи обізнаним про злочинні наміри підсудного ОСОБА_2, підписав вказаний протокол.

В той же день, 02 березня 2010 року приблизно о 15 год. 10 хв. ОСОБА_2 в своєму службовому кабінеті № 503 вклеїв у посвідчення, яке дає право керувати навантажувачем автомобільним фотокартку ОСОБА_3 та власноручно підписав вказане посвідчення від свого імені, після чого передав його на підпис члену кваліфікаційної комісії викладачу ОСОБА_4, який не будучи обізнаним про злочинний намір ОСОБА_2, підписав вказане посвідчення.

Продовжуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_2 вказане посвідчення та протокол засідання кваліфікаційної атестаційної комісії № 13/1 від 01.03.2010 р. заніс у приймальню директора НВЦ «Професіонал» ОСОБА_5  

На підставі протоколу засідання кваліфікаційної атестаційної комісії від 01.03.2010 р. № 13/1 діловод НВЦ «Професіонал»  ОСОБА_6, не будучи обізнаною про злочинний намір ОСОБА_2, заповнила посвідчення водія навантажувача автомобільного, куди внесла прізвище ОСОБА_3, присвоївши посвідченню № 13-6-10, та передала на підпис директору НВЦ «Професіонал» ОСОБА_5, яка  не будучи обізнаною про злочинний намір ОСОБА_2, підписала протокол засідання кваліфікаційної атестаційної комісії № 13/1 від 01.03.2010р., посвідчення № 13-6-10 на ім’я ОСОБА_3 та поставила на них відбитки печатки НВЦ «Професіонал».  

03 березня 2010 року приблизно о 12 год. 30 хв. в службовому кабінеті № 503 НВЦ «Професіонал», розташованому по вул. Дегтярівській, 31 в м. Києві, ОСОБА_7 передав підсудному ОСОБА_2 тубус жовтого кольору, в якому знаходилась пляшка коньяку «Наірі 20 років» ємкістю 0,5 літра  вартістю 521 грн. 32 коп. за отримання посвідчення  на право керувати навантажувачем автомобільним.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину визнав повністю та суду показав, що він з 01.12.2006 року був призначений на посаду завідувача відділення професійної підготовки і спеціального навчання НВЦ «Професіонал». Відповідно до посадової інструкції до його обов’язків відносилось: забезпечення складання договорів з керівниками підприємств, установ, організацій щодо навчання посадових осіб та фахівців у НВЦ «Професіонал»; організація навчальної, методичної роботи відділення; здійснення контролю за навчальним процесом, організація  та прийом участі у розробленні навчально-методичних планів та програм; ведення навчальної, облікової та методичної документації відділення, інші обов’язки. 18.02.2010р. до нього звернувся раніше незнайомий йому гр. ОСОБА_3, який хотів отримати посвідчення, яке надає право керувати навантажувачем автомобільним. Він повідомив ОСОБА_3, що група  для проходження навчання вже сформована  та приступила до навчання. Проте, ОСОБА_3 просив йому допомогти у вирішенні цього питання, і він, ОСОБА_2, повідомив ОСОБА_3, що може записати його у цю групу. ОСОБА_3 сплатив обов’язкові платежі в розмірі 425 грн. за навчання і 18.02.2010 року у другій половині дня в приміщенні НВЦ «Професіонал» передав йому, підсудному, хабар в розмірі 250 грн. Він, ОСОБА_2, повідомив ОСОБА_3, що останній зможе отримати посвідчення, яке надає право керувати навантажувачем автомобільним, 2-3 березня 2010 року. Розмовляючи по телефону, він повідомив ОСОБА_3, коли можна отримати посвідчення, на що останній повідомив, що принесе йому пляшку елітного спиртного напою.

02 березня 2010 року приблизно о 15 год., перебуваючи  в своєму службовому кабінеті, він за допомогою комп’ютера та принтера склав, роздрукував та особисто підписав протокол засідання кваліфікаційної атестаційної комісії № 13/1 від 01.03.2010р., до якого вніс дані про те, що знання, уміння та навички ОСОБА_3 перевірені та останньому присвоєно 2 розряд з професії водій навантажувача автомобільного, що не відповідало дійсності, оскільки останній навчання не проходив та іспит не здавав. Виготовлений та підписаний протокол засідання кваліфікаційної атестаційної комісії № 13/1 від 01.03.2010р. він передав на підпис члену кваліфікаційної комісії викладачу ОСОБА_4, який не будучи обізнаним про недійсність цього запису, підписав вказаний протокол. В той же день, 02 березня 2010 року в своєму службовому кабінеті він вклеїв у посвідчення, яке дає право керувати навантажувачем автомобільним, фотокартку ОСОБА_3, підписав вказане посвідчення від свого імені, після чого передав його на підпис члену кваліфікаційної комісії викладачу ОСОБА_4, який підписав його. В подальшому вказане посвідчення та протокол засідання кваліфікаційної атестаційної комісії № 13/1 від 01.03.2010 р. він передав у приймальню директора НВЦ «Професіонал» ОСОБА_5, де  діловод  ОСОБА_6 на підставі протоколу заповнила посвідчення водія навантажувача автомобільного, куди внесла прізвище ОСОБА_3, а директор НВЦ «Професіонал» підписала протокол засідання кваліфікаційної атестаційної комісії № 13/1 від 01.03.2010р. та посвідчення № 13-6-10 на ім’я ОСОБА_3  

03 березня 2010 року приблизно о 12 год. 30 хв. в службовому кабінеті  НВЦ «Професіонал» ОСОБА_7 передав йому, підсудному ОСОБА_2, тубус жовтого кольору з пляшкою коньяку. При цьому його, ОСОБА_2, було затримано працівниками правоохоронних органів.

З урахуванням зазначених обставин, визнання підсудним всіх фактичних  обставин справи,  суд в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, та обмежившись допитом підсудного в судовому засіданні, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначених злочинів.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 368 КК України є правильною, оскільки він, будучи службовою особою, вчинив одержання хабара за виконання чи невиконання в інтересах особи, яка дала хабара, дій з використанням наданої йому влади і службового становища.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України також є правильною, оскільки він, будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склав та видав завідомо неправдиві документи.

 Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним скоєного, всі дані, що характеризують його особу, та вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих  функцій.

Разом з тим, підсудний ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітнього сина.

Підсудний ОСОБА_2 раніше ні в чому ганебному помічений не був, позитивно характеризується за останнім місцем роботи.

Обставиною, яка пом’якшує покарання, суд визнає те, що підсудний ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному.

З урахуванням зазначених обставин, поведінки підсудного як до, так і після вчинення злочину, його сімейного стану, з урахуванням всіх даних про спосіб його життя, тяжкості вчинення ним злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування основного покарання у виді позбавлення волі та вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

Речові докази по справі:

протокол № 13/1 засідання кваліфікаційної атестаційної комісії від 01.03.2010р., фіскальний чек ТОВ «Квіза-Трейд», договір-рахунок № 443 від 10.02.2010 р., посвідчення № 13-6-10 на ім’я ОСОБА_3 (а.с. 7) суд вважає за необхідне зберігати в матеріалах справи,

коньяк (а.с. 85-86) суд вважає за необхідне  передати в доход держави.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 366 КК України – 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих  та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік,

за ч. 1 ст. 368 КК України – 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих  та адміністративно-господарських функцій, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:

  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

 Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_2 залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі:

протокол № 13/1 засідання кваліфікаційної атестаційної комісії від 01.03.2010р., фіскальний чек ТОВ «Квіза-Трейд», договір-рахунок № 443 від 10.02.2010 р., посвідчення № 13-6-10 на ім’я ОСОБА_3 (а.с. 7) - зберігати в матеріалах справи,

коньяк (а.с. 85-86) - передати в доход держави.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення.

            Суддя