Справа № 1-696                                                    

                                                                                                           2010 рік    

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    20 квітня 2010  року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

    головуючого - судді                      Осіпової Л.О.,

    при секретарі                                  Сухіні Н.В.,

    з участю прокурора                     Колнишевої М.Г.,

          адвокатів                                  ОСОБА_1, ОСОБА_2,                                          

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого рецептурником шоколадного цеху ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

    у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186  КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186  КК України,

в с т а н о в и в :

10 січня 2010 року приблизно о 23 год. 15 хв. підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля зупинки громадського транспорту, розташованої по вул. Щербакова, 53 в м. Києві, вступили між собою в злочинну змову, направлену на відкрите викрадення чужого майна.

 Відповідно до злочинної домовленості підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направилися до станції Київського метрополітену «Нивки», де приблизно в 00 год. 10 хв. 11 січня 2010 року побачили гр. ОСОБА_5 та прослідували за останнім на вул. Бабушкіна в м. Києві.

Приблизно в 00 год. 15. хв. 11 січня 2010 року біля будинку № 4 по вул. Бабушкіна в м. Києві відповідно до злочинної домовленості та розподілених ролей підсудний ОСОБА_3 підбіг до потерпілого ОСОБА_5, рукою взяв його за плече, розвернув до себе та кулаком наніс удар ОСОБА_5 в обличчя, від чого потерпілий упав на землю. Коли потерпілий намагався піднятися, підсудний ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 удар рукою в голову. При цьому підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обшукали кишені одягу потерпілого та відкрито викрали належне останньому майно, а саме: два ключі загальною вартістю 30 грн. з брелоком вартістю 100 грн., стрічкою із написом «Союз молоді регіонів України» вартістю 70 грн., а також набір для догляду за нігтями, який не представляє собою матеріальної цінності для потерпілого, всього майно загальною вартістю 200 грн.

З викраденим майном підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину визнав повністю та суду показав, що дійсно 10 січня 2010 року приблизно о 23 год. 15 хв. після сумісного вживання спиртних напоїв він разом з ОСОБА_4 знаходився по вул. Щербакова, 53 в м. Києві, де ОСОБА_4 запропонував йому кого-небудь пограбувати. Він погодився, і вони направилися до станції Київського метрополітену «Нивки», де приблизно в 00 год. 10 хв. 11 січня 2010 року побачили гр. ОСОБА_5 Вони прослідували за ОСОБА_5 та приблизно в 00 год. 15. хв. 11 січня 2010 року біля будинку № 4 по вул. Бабушкіна в м. Києві він, ОСОБА_3, підбіг до потерпілого ззаду, рукою схопив  його за плече, розвернув до себе та наніс останньому кулаком удар в обличчя. Від удару потерпілий упав на землю. Після цього він обшукав кишені куртки потерпілого, а ОСОБА_4 - кишені штанів. Коли потерпілий намагався піднятися, він, підсудний наніс йому удар в голову. Після цього він та ОСОБА_4 побігли з місця вчинення злочину. По дорозі ОСОБА_4 показав йому ключі, які забрав з кишені штанів потерпілого, а потім викинув їх.

При цьому підсудний ОСОБА_3 не оспорював кількості та вартості викраденого майна.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину також визнав повністю та суду показав, що 10 січня 2010 року приблизно о 23 год. 15 хв. після сумісного вживання спиртних напоїв він разом з ОСОБА_3 знаходився по вул. Щербакова в м. Києві, де запропонував останньому кого-небудь пограбувати. ОСОБА_3 погодився, і вони направилися до станції Київського метрополітену «Нивки», де приблизно в 00 год. 10 хв. 11 січня 2010 року побачили гр. ОСОБА_5 Вони прослідували за ОСОБА_5 та приблизно в 00 год. 15. хв. 11 січня 2010 року біля будинку № 4 по вул. Бабушкіна в м. Києві ОСОБА_3 підбіг до потерпілого ззаду, рукою схопив  його за плече, розвернув до себе та кулаком наніс останньому удар в обличчя. Від удару потерпілий упав на землю. Після цього вони обшукали кишені одягу потерпілого. Він, ОСОБА_4, забрав із кишені штанів потерпілого ключі з брелоком, після чого вони стали тікати з місця вчинення злочину. По дорозі він, підсудний, викинув викрадені ключі.

При цьому підсудний ОСОБА_4 не оспорював кількості та вартості викраденого майна.

З урахуванням зазначених обставин, визнання підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 всіх фактичних обставин справи, суд в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, та обмежившись допитом підсудних, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного злочину.

Кваліфікація дій підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України є правильною, оскільки вони за попередньою змовою групою осіб із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, відкрито викрали чуже майно.

Призначаючи підсудним вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ними скоєного, тяжкість наслідків, які настали від їх дій, роль кожного у вчиненому злочині.

Суд враховує те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин в стані алкогольного сп’яніння, що визнається судом обставиною, яка обтяжує покарання.

Суд враховує те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вперше притягуються до кримінальної відповідальності.

Підсудний ОСОБА_3 працює, виключно позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину.

Підсудний ОСОБА_3 раніше ні в чому ганебному помічений не був, до адміністративної відповідальності не притягувався.

ОСОБА_3 щиро розкаявся в скоєному, що визнається судом обставиною, яка пом’якшує покарання.

Підсудний ОСОБА_6 виключно позитивно характеризуються за місцем проживанням, місцем проходження служби, за останнім місцем роботи.

Підсудний ОСОБА_4 раніше ні в чому ганебному помічений не був, до адміністративної відповідальності не притягувався.

ОСОБА_4 щиро розкаявся в скоєному, що визнається судом обставиною, яка пом’якшує покарання.

З урахуванням зазначених обставин, ролі кожного з підсудних у вчиненому злочині, їх сімейного стану, з урахуванням їх поведінки до вчинення злочину, враховуючи тяжкість вчиненого ними злочину та наслідків, які настали від їх дій, з урахуванням думки потерпілого та конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без відбування покарання та вважає за необхідне звільнити підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до них ст. 75 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та попередження нових злочинів .

Речові докази по справі: два ключі з  брелоком (а.с. 31) суд вважає за необхідне повернути потерпілому ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,

періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов’язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,

періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_7 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання, засудженому ОСОБА_4 - змінити з тримання під вартою  в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речові докази по справі: два ключі з  брелоком (а.с. 31) - повернути потерпілому ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення.

                  Суддя