РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2021 року м. Чернігівсправа № 927/184/13-г (927/929/19)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Коленченко Олександра Олександровича

АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі"

вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668

предмет спору: про стягнення 237000,00 грн

в межах справи про банкрутство

Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"

За участю: Коленченко О.О.

У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Фізичною особою-підприємцем Коленченко Олександром Олександровичем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" про стягнення 237000,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про визнання боргу від 12 січня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; справу №927/929/19 об`єднано зі справою №927/184/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі", присвоєно справі №927/929/19 номер 927/184/13-г; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено позивачу строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; встановлено відповідачу строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

03 грудня 2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема, заперечив стосовно позовних вимог у повному обсязі та просив суд застосувати у даному випадку строки позовної давності. Так, відповідач зазначив, що враховуючи, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався про порушення свого права і про особу, яка його порушила, тобто у термін до трьох банківських днів після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг відповідно п. 5.1. договору на надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням від 15 червня 2005 року. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на тому, що між ФОП Коленченко Олександром Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» договір про визнання боргу від 12.01.2016 не укладався, а про існування вказаного договору відповідач, начебто, дізнався з позовної заяви, що є предметом розгляду справи № 927/929/19 та доданих до неї документів. Відповідач також зазначив, що договір про визнання боргу від 12.01.2016 підписано особою, яка на дату його підписання не мала належних повноважень на його укладання, так як відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (який було видано відповідачу після внесення змін до реєстру 09.04.2013, видача якого заявнику було передбачено відповідно до діючого на той час законодавства) керівником підприємства є директор: Зімін Валерій В`ячеславович, а Ісаєнко Любов Миколаївна підписант за тимчасової відсутності директора. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до табелю обліку використання робочого часу від 29.01.2016 з 01.01.2016 по 31.01.2016 директор підприємства Зімін В.В. був щоденно на робочому місці, не відлучався у відпустку або ж лікарняний, доказів чого відповідач суду не надав. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на недійсність спірного правочину. Також, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що заявлені позовні вимоги він вважає конкурсними позовними вимогами.

03 грудня 2019 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд позовної заяви Фізичної особи-підприємцем Коленченко Олександра Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" про стягнення 237000,00 грн заборгованості в загальному порядку.

Крім того, відповідачем до суду подано заяву про застосування строків позовної давності.

12 грудня 2019 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач не погодився з доводами відповідача наведеними у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 грудня 2019 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16 січня 2020 року; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали суду; встановлено позивачу строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; встановлено відповідачу строк протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу; зобов`язано відповідача надати суду: оборотно-сальдову відомість руху коштів по рах. №631, 685 по контрагенту ФОП Коленченко О.О. за період 2016-2019 роки (помісячно); викликано у судове засідання уповноважених представників позивача та відповідача; повідомлено сторін, що явка їх представників у судове засідання є обов`язковою.

На адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21 листопада 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" про стягнення заборгованості в сумі 7174416,53грн, винесене за результатами розгляду позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20 грудня 2019 року ухвалено вирішення питань щодо розгляду справи про банкрутство 927/184/13-г; розгляду позовних заяв Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" про стягнення 13950152,04 грн заборгованості (справа №927/1005/19) та про стягнення 8764040,57грн (справа №927/1007/19), призначених до розгляду на 09 січня 2020 року; розгляду позовної заяви про стягнення 338141,32 грн (справа №927/1006/19), яка розглядається в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; розгляду позовної заяви за позовом Фізичної особи-підприємця Коленченка Олександра Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" про стягнення 237000,00грн (справа №927/929/19), яка розглядається у порядку загального позовного провадження та призначена на 16 січня 2020 року, відкласти до повернення матеріалів справи №927/184/13-г до Господарського суду Чернігівської області. Матеріали справи №927/184/13-г разом з апеляційною скаргою (№14/4-1669-19 від 16 грудня 2019року) позивача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21 листопада 2019 року скерувати до Північного апеляційного господарського суду.

06 квітня 2020 року на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/184/13-г.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи №927/184/13-г на адресу Господарського суду Чернігівської області, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року підготовче засідання призначено на 27 квітня 2020 року; повторно зобов`язано відповідача в строк до 27 квітня 2020 року (до початку судового засідання) надати суду оборотно-сальдову відомість руху коштів по рах. №631, 685 по контрагенту ФОП Коленченко О.О. за період 2016-2019 роки (помісячно).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27 квітня 2020 року відкладено підготовче засідання на 13 травня 2020 року; повторно зобов`язано відповідача в строк до 12 травня 2020 року надати суду оборотно-сальдову відомість руху коштів по рах. №631, 685 по контрагенту ФОП Коленченко О.О. за період 2016-2019 роки (помісячно).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13 травня 2020 року відкладено підготовче засідання на 10 червня 2020 року; повторно зобов`язано відповідача в строк до 04 червня 2020 року надати суду оборотно-сальдову відомість руху коштів по рах. №631, 685 по контрагенту ФОП Коленченко О.О. за період 2016-2019 роки (помісячно).

21 травня 2020 року на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшов запит Північного апеляційного господарського суду у справі №927/184/13-г, про направлення матеріалів справи №927/184/13-г для подальшого скерування разом з касаційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 17 квітня 2020 року б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 березня 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку з чим 25 травня 2020 року матеріали справи направлено на адресу Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з поверненням 15 грудня 2020 року матеріалів справи №927/184/13-г на адресу Господарського суду Чернігівської області, ухвалою суду від 16 грудня 2020 року призначено підготовче засідання на 18 січня 2021 року; повторно зобов`язано відповідача в строк до 10 січня 2021 року надати суду оборотно-сальдову відомість руху коштів по рах. №631, 685 по контрагенту ФОП Коленченко О.О. за період 2016-2019 роки (помісячно).

У судовому засіданні 18 січня 2021 року представник позивача заперечив щодо тверджень відповідача стосовно пропущення строку позовної давності, що спростовуються матеріалами справи, так як у відповідності до договору про визнання боргу від 12 січня 2016 року, останньою датою платежу встановлено17 квітня 2017 року, а відповідно строк позовної давності закінчувався 17 квітня 2020 року (позивач звернувся до суду з даним позовом у 2019 році), тому строк позовної давності ним пропущено не було, крім того відповідачем у період з лютого 2018 року по травень 2019 року частково було сплачено грошові кошти, сума яких була зазначена в договорі про визнання боргу.

У судовому засіданні 18 січня 2021 року суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті на 28 січня 2021 року. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача не визнав позовні вимоги та просив суд відмовити в їх задоволенні.

28 січня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості руху коштів по рахунку №63152 за партнером Коленченко Олександром Олександровичем зща період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2021 року.

В судовому засіданні 28 січня 2021 року суд перейшов до розгляду справи по суті та постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні на 10 лютого 2021 року.

10 лютого 2021 року до початку судового засідання на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання на іншу дату.

Позивач в судовому засіданні 10 лютого 2021 року заперечив стосовно задоволення клопотання відповідача.

В судовому засіданні 10 лютого 2021 року суд відхилив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з тим, що дана справа розглядається по суті, а також у зв`язку з тим, що у минулому судовому засіданні представник відповідача зазначив про відсутність додаткових пояснень та клопотань.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року у справі №927/184/13-г порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніжин Тепло Мережі", визнано вимоги ФОП Коленченко О.О. до боржника у сумі 495000,00 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дранченко Валентину Михайлівну.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10 серпня 2017 року у справі №927/184/13-г, зокрема, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лященка Павла Володимировича (провулок Коцюбинського, 4/9, м. Чернігів, 14000).

На даний час розгляд справи №927/184/13-г триває.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року.

Згідно частини другої Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ВВР України, 1992 р., №31 із наступними змінами).

Частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі не продажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

15 червня 2005 року між Фізичною особою-підприємцем Коленченко Олександром Олександровичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (замовник) було укладено договір про надання юридичний послуг і представленню інтересів за дорученням, за яким виконавечь зобов`язався здійснювати юридичне інформаціно-консультаційне обслуговування замовника і при виникненні необхідності, за дорученням замовника, представляти його інтереси у відносинах із третіми особами тощо, а замовник зобовязався прийняти і здійснити оплату послуг виконавця.

12 січня 2016 року між Фізичною особою-підприємцем Коленченко Олександром Олександровичем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (боржник) укладено договір про визнання боргу.

Згідно п 2.1. цей договір є змішаним договором, умови якого базуються на різних інститутах, нормах цивільного та господарського законодавства України.

У відповідності до п.2.3. договору цей договір укладений з метою: визнання боржником боргу перед кредитором, підставою виникнення якого є правовстановлювальні дії сторін і третіх осіб (п.2.3.1.); визначення умов і порядку виконання зобовязань боржника (п.2.3.2.).

Згідно п.2.4. договору до правовстановлювальних дій сторін і третіх осіб відносяться: взаємовідносини за договором про надання юридичних послуг договору на надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням від 15 червня 2005 року, а саме за додатковими угодами: №43 від 22 жовтня 2012 року (акт прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг від 07 листопада 2012 року на суму 400000 грн); №42 від 12 жовтня 2012 року (акт прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг від 28 січня 2013 року на суму 80000 грн); №41 від 25 вересня 2012 року (акт прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг від 23 жовтня 2012 року на суму 30000 грн); №40/1 від 12 червня 2012 року (акт прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг від 25 червня 2012 року на суму 400000 грн (не оплачено 340000 грн), укладеними між кредитором та боржником (надалі іменується «договір на надання юридичних послуг») у розмірі 850000,00 грн.

Укладенням цього договору боржник визнає кредиторську заборгованість (суму боргу) перед кредитором, підставою виникнення якої є правовстановлювальні дії сторін і третіх осіб вказані в підпунктах 2.4.1. даного договору у розмірі 850000,00 грн (п.3.1. договору).

У відповідності до п. 3.2. договору боржник зобов`язався здійснити погашення вказаної в п. 3.1. даного договору кредиторської заборгованості (суми боргу) перед кредитором шляхом сплати грошових коштів в безготівковій формі на розрахунковий рахунок кредитора до 15 квітня 2017 року.

З моменту підписання цього договору боржник і кредитор стають не пов`язаними будь-якими праваим і обов`язками, які виникли з правовстановлювальних дій сторін і третіх осіб вказаниих в підпунктах 2.4.1. даного договору за виключенням обов`язку боржника сплатити суму боргу за цим договором (п.4.1. договору).

У відповідності до п. 5.1. договору, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до моменту належного виконання останніми своїх зобов`язань.

Доказів недійсності правочину (договору про визнання боргу від 12 січня 2016 року) або визнання його недійсним в судовому порядку відповідачем суду не надано, тому доводи відповідача стосовно недійсності спірного правочину, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються.

Більш того, з оборотно-сальдової відомості за період з 01.01.2012 по 31.01.2021, наданої позивачем, можна дійти висновку про фактичне визнання відповідачем існування такого договору. Так, згідно оборотно-сальдової відомості, відповідачем у період з 31.01.2012 по 21.04.2015 було здійснено проплати та зазначено: «за договором б/н від 15.06.2005», тоді як у період з 23.02.2018 по 06.05.2019 відповідачем було здійснено проплати та зазначено: «згідно договору» (вже без зазначення №б/н від 15.06.2005), тобто фактично за іншим договором (про визнання боргу).

В порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач взяті не себе зобов`язання виконав частково, сплативши позивачу 613000,00 грн, про що свідчать додані до позовної заяви банківськи виписки за період з 23 лютого 2018 року по 06 травня 2019 року /в матеріалах справи а.с. 38-49/. У зв`язку з чим, станом на дату звернення позивачем з позовоною заявою до суду, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 237000,00 грн.

Суд не приймає доводи відповідача з приводу того, що заявлені позовні вимоги є конкурсними, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість у відповідача перед позивачем виникла після порушення справи про банкрутство ТОВ "НіжинТеплоМережі", у процедурі розпорядження майном, а саме після укладення договору про бизнання боргу від 12 січня 2016 року. Тобто, фактично у відповідача виникла поточна кредиторська заборгованість.

Згідно ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

Суд не приймає доводи відповідача з приводу спливу строку позовної давності, у зв`язку з тим, що згідно договору про визнання боргу від 12 січня 2016 року, останньою датою платежу встановлено 17 квітня 2017 року, тобто строк позовної давності закінчувався 17 квітня 2020 року, тоді як позивач звернувся до суду з даним позовом у 2019 році, тому строк позовної давності ним пропущено не було. Також, суд бере до уваги той факт, що відповідачем у період з лютого 2018 року по травень 2019 року частково було сплачено грошові кошти, сума яких була зазначена в договорі про визнання боргу.

Факт існування за відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 237000,00 грн відповідачем не спростовано. Більш того, з наданої відповідачем оборотно-сальдової відомості руху коштів по рахунку № НОМЕР_2 за партнером Коленченко Олександром Олександровичем за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2021 року підтверджується наявність заборгованості перед позивачем у загальному розмірі 722000,00 грн, частина з яких заявлена ФОП Коленченко О.О. у справі про банкрутство, як кредиторські вимоги.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З огляду на частину 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 237000,00 грн заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інші доводи та пояснення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Фізичної особи-підприємця Коленченко Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 237000,00 грн боргу та 3555,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 10 лютого 2021 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/