ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого, суддіКолотило О.О.,

Суддів:Кифлюка В.Ф.,

Дембіцької О.О.,

за участю:

секретаря судового засіданняСабадаша Ю.С.,

прокурора представника потерпілої ОСОБА_2, адвоката обвинуваченого захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Марусяк Ю.В., Апетракіоає Г.В., ОСОБА_1, Меліщука С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Сторожинецької місцевої прокуратури Димчука В.В. та представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Апетракіоає Г.В. на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2020 року по кримінальному провадженню №12019260000000332 від 03.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, із середньою освітою, одружений, непрацюючий, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Головуючий у І інст. Маковійчук Ю.В., єдиний унікальний номер 715/2588/19 Суддя-доповідач Колотило О.О., провадження у апеляційному суді № 11-кп/822/61/21. Категорія: ст. 286 ч. 2 КК України.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Зобов`язано ОСОБА_1 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ автомобіль марки «Volkswagen Sharan», номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні на території Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, повернуто власнику чи іншій уповноваженій особі, скасувавши арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 серпня 2019 року.

Речовий доказ автомобіль марки «Mercedes-Benz E270», номерний знак НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні на території Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, повернуто власнику чи іншій уповноваженій особі, скасувавши арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 серпня 2019 року.

Речовий доказ, спрацьовану подушку безпеки «Airbag» із слідами речовини бурого кольору, яку вилучено 03 серпня 2019 року із керма водія автомобіля марки «Mercedes-Benz E270», номерний знак НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області - знищено.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави, судові витрати в сумі 23 864 гривень (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 48 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 63 122 (шістдесят три тисячі сто двадцять дві) гривні за завдану матеріальну шкоду, 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди, 10 000 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 , визнаний винним в тому, що 03 серпня 2019 року, приблизно о 14 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mersedes-Benz-E270», номерний знак « НОМЕР_3 » Болгарської реєстрації, рухався по автодорозі М-19, сполученням «Доманове- Ковель - Чернівці - Тереблече», в межах населеного пункту с. Тарашани, Глибоцького району, Чернівецької області, зі сторони с. Опришени, в напрямку м. Чернівці, зі швидкістю приблизно 111 км/год., що перевищує допустиму 50 км/год. в межах населеного пункту.

Наближаючись до електроопори № 3 вказаної автодороги, обвинувачений ОСОБА_1 , не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, маючи об`єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху, а саме автомобіль марки «Volkswagen-Sharan», номерний знак « НОМЕР_4 » Румунської реєстрації, під керуванням водія ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), який рухаючись у попутному напрямку по правому узбіччю, без увімкнутого сигналу покажчика повороту змінив напрямок руху ліворуч, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, продовжив рух та перебуваючи на смузі зустрічного руху допустив зіткнення з вказаним автомобілем.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «Volkswagen-Sharan», номерний знак « НОМЕР_4 » Румунської реєстрації, ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до висновку СМЕ № 534 від 22.08.2019 спричинено смерть, яка настала від політравми як наслідок чисельних переломів кісток скелету, кісток основи та склепіння черепа з забоєм стовбура головного мозку, розривами пристінкової плеври, печінки та селезінки, а пасажирам автомобіля марки «Mersedes-Benz-E2702, номерний знак « НОМЕР_3 » Болгарської реєстрації:

- потерпілому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до висновку СМЕ № 876 мд від 16.09.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді компресійного скалкового перелому L3 хребця 1 ст., ускладнений посттравматичною попереково-крижовою радикулопатією з больовим синдромом, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров`я;

- потерпілому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до висновку СМЕ № 875 мд від 16.09.2019, спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому ацетабулярної западини зліва без зміщення, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке що призвело до тривалого розладу здоров`я;

- потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відповідності до висновку СМЕ № 874 мд від 19.09.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лонної кістки зліва, закритого перелому кульшової западини зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_1 вчинив в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 12.3, 12.4, які безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б), які лише сприяли порушенню вищевказаних правил, «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:

-п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

-п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;

-п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також смерть потерпілого ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі прокурор Сторожинецької місцевої прокуратури Димчук І.І. ставить питання про скасування вироку та постановлення нового, внаслідок необґрунтованого застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнення його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та призначення йому покарання за ст. 286 ч.2 КК України у виді три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Зокрема, в апеляційній скарзі прокурора зазначено, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, яким було спричинено смерть одному потерпілому і ще трьом потерпілим було заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, керував автомобілем з швидкістю 111 км на годину, що є значним перевищенням допустимої в населеному пункті швидкості 50 км, проте суд першої інстанції не взявши до уваги ці обставини невірно звільнив ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням.

Представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Апетракіоає Г.В. просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову змінити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 300 000 гривень, витрати на ритуальні послуги в сумі 58 099 гривень 80 копійок, витрати на поминки в 40 днів в сумі 29 049 гривень 90 копійок, витрати на труну, хрест та одяг в сумі 20 250 гривень, а також щомісячно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування шкоди завданої смертю годувальника на утримання малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в сумі 7 250 гривень до досягнення повноліття.

В запереченнях на апеляційні скарги захисник Меліщук С.С. просить вирок суду щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи прокурора про необґрунтованість застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, доводи представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Апетракіоає Г.В. про необхідність збільшення розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також відшкодування шкоди щомісячно, завданої смертю годувальника на утримання малолітнього ОСОБА_9 , пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Меліщука С.С., про відсутність підстав для скасування вироку та його зміни в частині цивільного позову, провівши судові дебати та заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1 в останньому слові, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Апетракіоає Г.В. підлягає задоволенню частково.

Апеляційним судом установлено, що ОСОБА_1 , 03 серпня 2019 року, приблизно о 14 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mersedes-Benz-E270, номерний знак НОМЕР_3 Болгарської реєстрації, рухався по автодорозі М-19, сполученням «Доманове- Ковель - Чернівці - Тереблече», в межах населеного пункту с. Тарашани, Глибоцького району, Чернівецької області, зі сторони с. Опришени, в напрямку м. Чернівці, зі швидкістю приблизно 111 км/год., що перевищує допустиму 50 км/год. в межах населеного пункту.

Наближаючись до електроопори № 3 вказаної автодороги, обвинувачений ОСОБА_1 , не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, маючи об`єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху, а саме автомобіль марки «Volkswagen-Sharan», номерний знак НОМЕР_4 Румунської реєстрації, під керуванням водія ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), який рухаючись у попутному напрямку по правому узбіччю, без увімкнутого сигналу покажчика повороту змінив напрямок руху ліворуч, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, продовжив рух та перебуваючи на смузі зустрічного руху допустив зіткнення з вказаним автомобілем.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «Volkswagen-Sharan», номерний знак НОМЕР_4 Румунської реєстрації, ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до висновку СМЕ № 534 від 22.08.2019 спричинено смерть, яка настала від політравми як наслідок чисельних переломів кісток скелету, кісток основи та склепіння черепа з забоєм стовбура головного мозку, розривами пристінкової плеври, печінки та селезінки, а пасажирам автомобіля марки «Mersedes-Benz-E270, номерний знак НОМЕР_3 Болгарської реєстрації:

потерпілому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до висновку СМЕ № 876 мд від 16.09.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді компресійного скалкового перелому L3 хребця 1 ст., ускладнений посттравматичною попереково-крижовою радикулопатією з больовим синдромом, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров`я;

потерпілому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до висновку СМЕ № 875 мд від 16.09.2019, спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому ацетабулярної западини зліва без зміщення, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке що призвело до тривалого розладу здоров`я;

потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відповідності до висновку СМЕ № 874 мд від 19.09.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лонної кістки зліва, закритого перелому кульшової западини зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_1 вчинив в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 12.3, 12.4, які безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б), які лише сприяли порушенню вищевказаних правил, «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:

-п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

-п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;

-п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також смерть потерпілого ОСОБА_8 .

Винуватість ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , а потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели до тривалого розладу здоров`я, за обставин зазначених у вироку, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка і не оспорюється в апеляційних скаргах.

Беручи до уваги, що в апеляційній скарзі прокурора порушено питання про скасування вироку у зв`язку з неправильним звільненням обвинуваченого від відбування покарання, а потерпіла ОСОБА_2 ставить питання про зміну вироку в частині вирішення цивільного позову, інші учасники судового розгляду апеляційних скарг не подавали, апеляційний суд керуючись ст. 404 КПК України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» не наводить докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні поставленого йому у вину злочину та його кваліфікації.

Що стосується застосування до ОСОБА_1 ст. 75 КК України, то суд першої інстанції невірно звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливості конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Ці вимоги закону судом при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України порушені.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий, необережний злочин, яким було спричинено смерть потерпілого ОСОБА_8 та заподіяно середньої тяжкості ушкодження потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , однак, як вбачається з вироку (т. №3, а. с. № 129-132), визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину суд ці обставини до уваги не взяв.

Також суд не взяв до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 допустив грубе порушення правил безпеки дорожнього руху, більш ніж у два рази перевищив максимально дозволену в населених пунктах швидкістю в 50 км. рухаючись із швидкістю 111 км на годину.

За таких обставин, вирок щодо ОСОБА_1 в частині звільнення від відбування призначеного основного покарання з випробуванням підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора в цій частині задоволенню.

Водночас, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі є надмірно суровим і не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та його особі.

У відповідності до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З кримінального провадження видно, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, щиро розкаявся у його скоєнні, сприяв розкриттю злочину.

За таких обставин, розмір призначеного ОСОБА_1 основного покарання у виді чотирьох років позбавлення необхідно пом`якшити до трьох років позбавлення волі встановлений найнижчою межею санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Апеляційний суд вважає, що моральна шкода стягнута з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 у 100 000 гривень цим критеріям не відповідає, тому з обвинуваченого на її користь необхідно стягнути 200 000 гривень.

Також суд першої інстанції невірно відмовив ОСОБА_2 у стягненні з обвинуваченого на її користь коштів витрачених нею на придбання труни, хреста та одягу для поховання потерпілого в сумі 20 250 гривень.

Суд правильно відмовив у стягненні з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_2 витрати на ритуальні обряди та поминки, оскільки вони згідно з ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» не охоплюються поняттям похованням померлого.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

З кримінального провадження видно, що потерпіла ОСОБА_2 не подала до суду докази про не працездатних осіб, які перебували на утриманні потерпілого та дані про його середньомісячну заробітну плату, тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову та стягнення щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника на утримання малолітнього ОСОБА_9 в сумі 7 250 гривень.

Згідно з п.9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

За таких обставин, суд повинен був не відмовляти потерпілій у вирішенні позову в цілій частині, а залишити його без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 409 , 418 , 420 ч. 1 п. 4 КПК України, ст. 257 ЦПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Сторожинецької місцевої прокуратури Димчука В.В. задовольнити, апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Апетракіоає Г.В., задовольнити частково.

Вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України скасувати.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Вирок в частині цивільного позову змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду замість 100 000 гривень 200 000 гривень

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти витрачені нею на одяг, труну та хрест для покійного в сумі 20 250 гривень.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні стягнення щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодуванню шкоди завданої смертю годувальника на утримання малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в сумі 7 250 гривень до повноліття скасувати, позов в цій частині залишити без розгляду.

Взяти під варту ОСОБА_1 в залі суду, строк відбуття покарання обчислювати з 09 лютого 2020 року.

В решту частині вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржений в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 , який утримується під вартою у той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий, суддя [підпис] О.О. Колотило

Судді: [підпис]В.Ф. Кифлюк

[підпис] О.О. Дембіцька

Копія, згідно з оригіналом

Суддя Чернівецького

апеляційного суду _____________ О.О. Колотило

09.02.2021 р. (підпис)

М. П.