ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"09" лютого 2021 р.Справа № 916/458/14

За заявою боржника: ФОП Познякової Ганни Георгіївни, м.Одеса

про визнання банкрутом

Суддя Лепеха Г.А.

Представники:

ліквідатор - арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.

Суть спору: про визнання банкрутом.

Постановою від 25.03.2014р. крім іншого, ФОП Познякова Ганна Георгіївна визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2014р. призначено ліквідатором фізичної особи-підприємця Познякової Ганни Георгіївни арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.

08.09.2020 р. ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до суду з заявою (вх. №3-667/20) про витребування майна із чужого незаконного володіння а саме: визнати недійсним та скасувати договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю від 07.03.2018 року, який укладено між гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 і гр. ОСОБА_3 та витребувати у ОСОБА_3 1/3 частку земельної ділянки площею 1,6818 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1243, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка № 1 Овідіопольського району Одеської області, та витребувати у ОСОБА_4 2/3 частку земельної ділянки площею 1,6818 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1243, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка № 1 Овідіопольського району Одеської області.

Заява обґрунтована тим, що земельної ділянки яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка № 1 Овідіопольського району Одеської області, яка належала Позняковій Г.Г. на підставі державного акту серії ЯЕ № 670271 від 15.10.2007 року про право власності на земельну ділянку була незаконно під час провадження у справі про банкрутство відчужена та реалізована третім особам поза межами процедури ліквідації ФОП Познякової Г.Г., а отже були порушені права боржника та його кредиторів, а також вимоги законодавства, а отже дані дії повинні бути скасовані.

Під час розгляду справи ліквідатор банкрута заяву підтримав та клопотав про її задоволення, відповідачі у судове засідання не з`явились хоча і були повідомлені належним чином, відзивів не надано.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення ліквідатора банкрута, суд встановив наступне:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Познякової Г.Г., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Одеської області від 25.03.2014 крім іншого, ФОП Познякова Ганна Георгіївна визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2014 призначено ліквідатором фізичної особи-підприємця Познякової Ганни Георгіївни арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.

08.09.2020 р. ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до суду з заявою (вх. №3-667/20) про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Заява арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. про витребування майна із чужого незаконного володіння, обґрунтована тим, що 1/8 частина земельної ділянки площею 1,6818 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1243, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка № 1 Овідіопольського району Одеської області, яка належала Позняковій Г.Г. на підставі державного акту серії ЯЕ № 670271 від 15.10.2007 про право власності на земельну ділянку була незаконно відчужена під час провадження у справі про банкрутство та реалізована третім особам поза межами процедури ліквідації ФОП Познякової Г.Г., а отже були порушені права боржника та його кредиторів, а також вимоги законодавства.

Так, 10.08.2007 між ОСОБА_6 та Позняковою Г.Г. , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу в рівних частинах кожний земельної ділянки площею 1,6818 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1243, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка № 1 Овідіопольського району Одеської області.

10.08.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Позняковою Ганною Георгіївною було укладено Договір кредиту № 660/105-302, відповідно до якого Банк зобов`язався надати Позняковій Г.Г. у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 237 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за Договором кредиту до 09.08.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.

10.08.2007 в якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту, між Банком та Позняковою Г.Г. було укладено Іпотечний договір (з майновим поручителем) за реєстровим № 14349, посвідчений приватним нотаріусом Іллічовою Н.А., відповідно до якого в іпотеку Банку передано земельну ділянку, загальною площею 1,6816 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10.08.2007 року тотожні договори кредиту та в якості забезпечення виконання зобов`язань за ними тотожні договори іпотеки (з майновим поручителем) були укладені між іншими перерахованими вище співвласниками земельної ділянки та ПАТ "Укрсоцбанк". Тобто всі співвласники земельної ділянки стали одночасно поручителями один одного по іпотечних договорах.

15.10.2007 Позняковій Г.Г. видано державний акт серії ЯЕ № 670271 про право власності на земельну ділянку площею 1,6818 га земельної ділянки на 1/8 частина земельної ділянки.

18.09.2014 ПАТ "Укрсоцбанк" як забезпечений кредитор звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 5 972 615,77 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2015 року було визнано вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у сумі 5 972 615,77 грн.

22.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандард Фінанс Групп" укладено вісім договорів (№№ 1360, 1361, 1362, 1363, 1364, 1365, 1366, 1367) про відступлення прав за восьми договорами іпотеки (14359, 14353, 14357, 14361, 14349, 14355, 14351, 14347) від 10.08.2007, предметом яких була саме земельна ділянка площею 1,6818 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1243, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка № 1 Овідіопольського району Одеської області.

02.02.2018 між ТОВ "Стандард Фінанс Групп" та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 43 площею 1,6818 га за кадастровим номером № 5123755800:01:003:1243.

09.07.2018 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_14 , земельну ділянку, площею 0,4708 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:4690.

13.03.2019 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_14 передав у власність (продав) ОСОБА_15 земельну ділянку, площею 0,4708 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:4690.

05.04.2019р. року на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_15 передав у власність (продав) громадянину ОСОБА_16 земельну ділянку, площею 0,4708 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:4690.

14.08.2019р. року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_16 передав у власність (продав) ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,4708 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:4690.

11.03.2019 року на підставі договору дарування ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_15 земельну ділянку, площею 0,961 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:4691.

10.06.2019 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_15 передав у власність (продав) ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,4708 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:4691.

13.05.2020 року на підставі рішення № 52213976 щодо об`єктів нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,4708 га, за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:4690 та земельної ділянки, площею 0,961 га, за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:003:4691 внесено записи про їх закриття на підставі об`єднання об`єктів.

Отже земельна ділянка на думку ліквідатора банкрута площею 1,6818 га за кадастровим номером 5123755800:01:003:1243, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка №1 Овідіопольського району Одеської області була незаконно розподілена на дві частини площею 0,25 га за кадастровим номером 5123755800:01:003:4689 та площею 1.4318 га за кадастровим номером 5123755800:01:003:4226.

Відповідно до п. 4.5.3.іпотечних договорів від 10.08.2007, Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в тому числі шляхом передачі Іпртекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандард Фінанс Групп" укладено вісім договорів (№№ 1360, 1361, 1362, 1363, 1364, 1365, 1366, 1367) про відступлення прав за восьми договорами іпотеки (14359, 14353, 14357, 14361, 14349, 14355, 14351, 14347) від 10.08.2007, предметом яких була саме земельна ділянка площею 1,6818 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1243, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка №1 Овідіопольського району Одеської області.

Договори №№ 1360, 1361, 1362, 1363, 1364, 1365, 1366, 1367 від 22.11.2017 року про відступлення прав за договорами іпотеки №№ 14359, 14353, 14357, 14361, 14349, 14355, 14351, 14347 від 10.08.2007 відповідно були посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В.

Відповідно до частини першої та другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

У статті 392 ЦК України передбачено, що визнання права власності не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

З огляду на відсутність доказів виконання боржниками зобов`язань за кредитним договором, на підставі іпотечного застереження (п. 4.5.3. договору іпотеки) ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" набув право власності на спірну земельну ділянку.

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які визначають загальні засади державної реєстрації прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд враховує, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" на підставі заяви-повідомлення ТОВ "Стандард Фінанс Групп" № 19 від 01.02.2018 були прийняті рішення та 02.01.2018 року проведені в державному реєстрі дії щодо припинення обтяжень за іпотечними договорами №№ 14359, 14353, .4357, 14361, 14349, 14355, 14351, 14347 від 10.08.2007 року.

Отже, твердження ліквідатора банкрута, у заяві про витребування майна з чужого незаконного володіння про те, що ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" незаконно набуло право власності на спірну земельну ділянку є помилковим, оскільки враховуючи вищевикладені приписи Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

02.02.2018 між ТОВ "Стандард Фінанс Групп" та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 43 земельної ділянки площею 1,6818 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1243, яка розташована на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка № 1 Овідіопольського району Одеської області.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було продано свої частки земельних ділянок які розташовані на території Таїровської селищної ради, масив № 21 , ділянка №1 Овідіопольського району Одеської області кінцевим власником якої на даний час є ОСОБА_4 .

За змістом статей 317 і 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В свою чергу, особа, яка має речові права на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника цього майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (захист права власності).

Таким чином, у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно.

Згідно зі статтею 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише за умов, визначених п.п.1-3 ч.1 статті 388 ЦК України.

Зі змісту вказаних нормативних приписів вбачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися вказаним майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Отже, для застосування приписів статті 388 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з незаконного володіння, як у добросовісного так і у недобросовісного набувача, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Позов про витребування майна на підставі статі 388 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у володінні іншої особи, залишається право на це майно.

Таким чином судом встановлено, що ліквідатором ФОП Познякової Г.Г. - арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. не доведено наявності у нього права власності на земельну ділянку, яке на даний час зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки на неї не може бути звернуто стягнення на погашення будь-якої іншої заборгованості крім тієї, яку вони забезпечують.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ліквідатора ФОП Познякової Ганни Георгіївни про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 23, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст.113-137 Кодексу України з процедур банкрутства суд

У Х В А Л И В:

1. В задоволені заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. (від 08.09.2020р. вх. №3-667/20) про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено та підписано 11.02.2021 р.

Суддя Г.А. Лепеха