Справа № 206/5814/20

Провадження № 3/206/92/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021 року м. Дніпро

Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Плінська А.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2020 року о 23-20 год. в м. Дніпро, Самарський район по вул. Гвая, біля будинку №99 водій ОСОБА_1  керувала транспортним засобом мопед Alpha, без номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер» №0511, номер тесту №1259.Результат позитивний, склав 1,91‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9(а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи належним чином сповіщеною про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (повідомлялася у протоколі про адміністративне правопорушення) та шляхом направлення смс-повідомлення та судової повістки, до суду не з`явилася. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляла. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;  важливість справи для заявника.            

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Тому, на підставі ч.2 ст.268 КУпАП, враховуючи, що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, вважаю за можливе розглядати справу в її відсутності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа)  оцінює  докази  за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному  дослідженні  всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись  законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП України, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, а якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Так, дослідивши письмові докази, давши їм оцінку в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки її вина підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 100753 від 15.11.2020р., складеного правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку;

-рапортом,

-тестом на алкоголь «Драгер» від 15.11.2020 року з результатом 1,91‰,

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого ОСОБА_1 погодилась із позитивним результатом її огляду на стан алкогольного сп`яніння;

-письмовими поясненнями свідків у присутності, яких проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, відеозаписом.

Отже, з урахуванням викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь вини, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і вважаю за необхідне з метою виправлення водія і недопущення в подальшому подібних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, так як вчинене нею правопорушення є одним з найнебезпечніших і найважчих правопорушень з адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, оскільки транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп`яніння є небезпечним як для самої особи - водія, так і для інших учасників дорожнього руху, піддати останню адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи результат розгляду даної справи, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 гривні.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                   А.В. Плінська