Справа № 2-3314/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року                               м. Одеса

Суворовський районний суд  м. Одеси у складі:

головуючого одноособово судді – Позняк В.С.,

при секретарі – Голованець Н.Б.,

за участю позивачки – ОСОБА_1,

та відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 30 % всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на місяць на дитину, з моменту звернення до суду і до його повноліття, посилаючись на те, що дитина проживає разом з нею, а відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання сина не надає.

У попередньому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Відповідач позов визнав частково, згоден сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 25% всіх видів заробітку щомісячно.

Позивачка вточнила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 25% всіх видів заробітку щомісячно.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

    Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 1999 року (а.с.3). Від шлюбу позивачка і відповідач мають спільного сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), який проживає разом з позивачкою.

Позивачка здійснює догляд за сином, а відповідач добровільно не надає  матеріальної допомоги на його утримання.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідач у судовому засіданні погодився виплачувати аліменти на утримання свого сина  у розмірі 25% всіх видів заробітку щомісячно.

    Суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, доказані і підлягають задоволенню.

    Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213-215, 367 ЦПК України,  суд      -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Миколаївської області,Кривоозерський район, с. Секретарка, на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 25% всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 березня 2010 року і до його повноліття, а саме до 31 липня 2022 року.

    Допустити  негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення і апеляційної скарги протягом  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: