ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2007 р. Справа № 2-34-2007
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Бондарчука В.І. - представника за довіреністю №69-ю від 10.05.2007р.;
від відповідача: ОСОБА_1,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Ладижин Вінницької області
на заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області
від "07" лютого 2007 р. у справі № 2-34-2007 (суддя Глушко І.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м. Ладижин Вінницької області
до ОСОБА_1, м. Ладижин Вінницької області
про дострокове припинення повноважень члена Наглядової ради
ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли",
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.02.2007 р. у цивільній справі №2-34/2007р. позов ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" до ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним рішення по питанню №7 порядку денного загальних зборів акціонерів ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", що відбулися 17.11.2005 року, оформлених протоколом №1 загальних зборів акціонерів ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" в частині обрання в члени спостережної (наглядової) ради ОСОБА_1. Достроково припинено повноваження члена наглядової ради ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" ОСОБА_1 та покладено на нього судові витрати.
Вважаючи, що рішення судом першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.02.2007 р. у справі №2-34/2007, та прийняти нове - про відмову в позові.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає наступне:
- задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідно до ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" членами наглядової ради може бути обрано лише акціонера, однак згідно положень ст. 58 Конституції України дія нормативно-правового акту у часі починається з моменту набрання чинності цим актом і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той нормативно-правовий акт , під час дії якого вони мали місце. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003 р.), цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо тих, які виникли до цього моменту, то положення Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Тому, застосування судом ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" без урахування вимог п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є недостатнім;
- можливість створення спостережної ради акціонерного товариства також передбачено в ст. 160 ЦК України, де вказано, що рада здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства та захист прав акціонерів, тобто не передбачається формування ради виключно з числа акціонерів товариства. Отже, вимоги ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" не мають застосовуватись, оскільки суперечать Цивільному кодексу України;
- висновки суду про те, що вимоги п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не розповсюджуються на правовідносини, що виникли між сторонами, не можна вважати обгрунтованими, що свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" ;
- враховуючи, що встановлення вищенаведених обставин входить до предмету доказування в даному спорі, оскільки від цього залежать права та обов'язки сторін у спорі, а в рішенні місцевого суду відсутні будь-які висновки, що свідчать про те, що вищезгадані обставини були предметом дослідження, то судом порушено вимоги ст.212 ЦПК України щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Позивач у письмовому відзиві від 21.05.2007 р. №80-ю (а. с. 73) на апеляційну скаргу заперечив проти доводів відповідача.
Відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, й , крім того, зазначив що суд першої інстанції не повідомив його про судове засідання 07.02.2007 р., що є додатковою підставою для скасування оскарженого рішення. Вважає заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.02.2007 р. таким, що постановлене з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у позові.
Представник позивача заперечив проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі, вважаючи рішення Ладижинського міського суду законним та обгрунтованим й просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судова колегія, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі відповідача, заслухавши пояснення відповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Правовідносини, пов'язані з діяльністю акціонерних товариств (корпоративні правовідносини), зокрема, регулюються статтями 152-162 Цивільного кодексу України. Деякі питання корпоративного управління в акціонерному товаристві регулюються також розділами І "Основні положення" та ІІ "Особи", главою 7 "Загальні положення про юридичну особу" Цивільного кодексу України.
Крім того, до даних правовідносин застосовуються положення спеціального акту - Закону України "Про господарські товариства", що відповідає нормам ст. 4 Цивільного кодексу України.
Ст. 160 ЦК України, зокрема, передбачає створення в акціонерному товаристві наглядової ради, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів.
Доповнює вказану статтю Цивільного кодексу України ст. 46 Закону України "Про господарські товариства", де зазначено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції , визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління (ч.1 статті).
17.11.2005 р. відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", на яких, згідно порядку денного, одним із членів наглядової ради товариства було обрано ОСОБА_1.
20.10.2006 р. ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" звернувся в Ладижинський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про припинення його повноважень як члена наглядової ради.
В заяві від 18.01.2007 р. №6-10/54 про збільшення позовних вимог позивач просив визнати недійсним рішення по питанню №7 порядку денного загальних зборів акціонерів ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", що відбулися 17.11.2005 р., оформлені протоколом №1, в частині обрання в члени спостережної (наглядової) ради ОСОБА_1 та достроково припинити повноваження члена наглядової ради ОСОБА_1.
Обгрунтовуючи позов, товариство, посилаючись на ст. 46 Закону України "Про господарські товариства", зазначає, що ОСОБА_1, який не являється акціонером ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", незаконно обрано членом наглядової ради, чим порушено права акціонерів - їх право бути обраними до складу органів акціонерного товариства.
Як зазначалося вище, рішенням Ладижинського міського суду від 07.02.2007 р. позов задоволено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" у акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), однак обраний до цієї ради ОСОБА_1 в реєстрі власників акцій ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" станом на 17.11.2005 р. та 17.07.2006 р. не значиться.
Відповідачем у справі не подано й до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що він являється акціонером позивача, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Проте, одним із доводів апеляційної скарги є те, що відповідач не був повідомлений про судове засідання, яке відбулося 07.02.2007 р.
Відповідно до ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик й надсилаються особам, які беруть участь у справі. Судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі (ч. 1, 3, 5 зазначеної статті).
Умови проведення заочного розгляду справи визначає ст. 224 ЦПК України, в частині першій якої передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи й у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачу у справі в установленому порядку надсилалась судова повістка з повідомленням про судове засідання, яке мало відбутись 07.02.2007 р., що відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 311ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
З огляду на те, що справа переглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України, який не наділяє апеляційний господарський суд повноваженнями передати справу на новий розгляд, судова колегія, керуючись пунктом 2) ч. 1 ст. 103, п. 2) ч. 3 ст. 104 ГПК України, де зазначено, що у разі, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду , вважає за необхідне скасувати рішення Ладижинського міського суду від 07.02.2007 р. й прийняти нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Ладижин Вінницької області задовольнити частково.
2. Заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 07 лютого 2007 року у справі №2-34-2007 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення по питанню №7 порядку денного загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", що відбулися 17 листопада 2005 року, оформлених протоколом №1 загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" в частині обрання в члени спостережної (наглядової) ради ОСОБА_1.
Достроково припинити повноваження члена Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", Вінницька область, м. Ладижин, вул.Промислова,1, код. 00294020 - 16 грн. 00 коп. судових витрат,
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", Вінницька область, м. Ладижин, вул.Промислова,1, код. 00294020 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - 4 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
3. Видачу виконавчих документів на виконання даної постанови доручити Ладижинському міському суду Вінницької області.
4. Матеріали справи №2-34-2007 повернути до Ладижинського міського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя: Гулова А.Г.
судді::
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Надрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,
4 - в наряд.