Справа № 2-1739/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД  МІСТА ЧЕРНІГОВА

                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                      І м е н е м  У к р а ї н и

14 травня 2010 року                                                                                                           м. Чернігів

    Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Коверзнева В.О.,

при секретарі – Клименку С.В.,

з участю: сторін, представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на будівництво гаражу, капітальний ремонт квартири та сплату пайових внесків,

                                                  в с т а н о в и в:

    11.12.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки 60000 грн у відшкодування витрат на будівництво гаражу АДРЕСА_2, 10000 грн у відшкодування витрат на проведення капітального ремонту кооперативної квартири АДРЕСА_1 та 10000 грн у відшкодування витрат на сплату пайових внесків за вказану квартиру.

В обґрунтування позову зазначив, що в період з 1989 року по 2006 рік він проживав з відповідачкою однією сім’єю, без реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану. Під час спільного проживання відповідачка отримала кооперативну квартиру АДРЕСА_1. Крім того, за власний рахунок і власними силами він збудував гараж АДРЕСА_2. Втім, відповідачка зареєструвала право власності на вказане вище майно лише на себе і після припинення спільного проживання не визнала за ним права на нього.

Зазначене, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідачки понесених ним витрат на будівництво гаражу, проведення капітального ремонту квартири та сплату пайових внесків, а всього на загальну суму 80000 грн.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні. Додатково повідомив, що він здійснював витрати на будівництво гаражу, капітальний ремонт квартири і сплату пайових внесків в період з 1994 по 1998 рр.

Відповідачка позов не визнала. Стверджує, що позивач ніколи не проживав з нею однією сім’єю і не здійснював витрат на будівництво гаражу, капітальний ремонт квартири та сплату пайових внесків, у зв’язку з чим просила у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

У червні 1996 року відповідачці на сім»ю з двох осіб (включая її дочку ОСОБА_4) було виділено двохкімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1.

Позичку місцевого бюджету Чернігівського району за дану квартиру погашено згідно розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 06.05.1999 року № 257, враховуючи тривалу і добросовісну праці відповідачки на посаді головного економіста райфінвідділу та складні матеріально-побутові умови її сім»ї (а.с. 41, 42).

У 1998 році відповідачка вступила в члени гаражного автокооперативу АДРЕСА_2 Право власності на гараж відповідачка оформила 26.12.2006 року (а.с. 36, 38).

По справі встановлено, що з 1994 року позивач перебував в шлюбі з іншою жінкою – ОСОБА_5, який було розірвано 28.01.2000 року. Вказане підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 30).

Відповідно до статті 12 КпШС Української РСР, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, шлюб укладається в державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Реєстрація шлюбу встановлюється як в інтересах державних і громадських, так і з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів подружжя і дітей (стаття 13 Кодексу).

Статтею 17 Кодексу визначено в Україні принцип одношлюбності, який не допускає укладення шлюбу між особами, з яких хоча б один вже перебуває в іншому шлюбі.

Зазначений принцип продовжує діяти і після набрання чинності Сімейним кодексом України (стаття 25 цього Кодексу).  

Враховуючи те, що під час набуття відповідачкою у власність кооперативної квартири і будівництва гаражу позивач перебував в шлюбі з іншою жінкою, він не набув на зазначене майно право спільної сумісної власності.

За таких обставин, правовідносини, що могли виникати між сторонами з приводу сплати пайових внесків за кооперативну квартиру, витрат на проведення її капітального ремонту та будівництва гаражу регулюються нормами ЦК Української РСР, а не нормами КпШС Української РСР.

В силу положень викладених у частині 3 статті 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач зазначені положення закону не виконав і не надав суду жодного належного доказу (яким може бути лише цивільно-правова угода) на підтвердження досягнення сторонами домовленості з приводу спільної діяльності направленої на сплату пайових внесків за кооперативну квартиру, витрат на проведення її капітального ремонту та будівництва гаражу в автокооперативі АДРЕСА_2

Відповідачем також не надано письмових доказів на підтвердження фактичного здійснення ним зазначених вище витрат, а із залучених до справи копій квитанцій, накладних, платіжних відомостей та чеків (а.с. 5 – 7, 22 – 25) цього не вбачається.  

Враховуючи викладене, даний позов не підлягає задоволенню, у зв’язку з безпідставністю заявлених позивачем матеріально-правових вимог.

Керуючись статтями 10, 79, 81, 88, 208, 209, 212 – 215, 294 ЦПК України, суд

                                                                в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на будівництво гаражу, капітальний ремонт квартири та сплату пайових внесків відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.

    Повний текст рішення складено 17.05.2010 року.

    Головуючий: