КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

при секретарі судового засідання Пуховці С.В.

за участю представників Порало Т.І., Прокопіва Л.П.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги директора ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ» ОСОБА_2 та представника Національного банку України Порало Т.І., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Фінансова компанія «ФІНГАРАНТ», адвоката Лагоміни А.А., та накладено арешт майно, а саме на: адміністративні та складські приміщення загальною площею 523,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Орлика Пилипа, буд. 4, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СТАНІСЛАВСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 32873692, адреса: Україна, 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка В., будинок 62.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що існують підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою відшкодування завданих збитків (цивільний позов).

______________________________

Унікальний номер справи: 757/40013/20-к Категорія: ст. 170 КПК України

Номер апеляційного провадження: 11-сс/824/238/2021

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Соколов О.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Присяжнюк О.Б.

В апеляційних скаргах директор ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ» ОСОБА_2 та представник Національного банку України Порало Т.І., просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання представника цивільного позивача відмовити.

Так, директор ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ» ОСОБА_2 зазначає, що на даний час вказане товариство є власником арештованого майна. Посадовим особам ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ» про підозру не повідомлено, а тому воно не являється юридичною особою відносно якої здійснюється кримінальне провадження. Також апелянт посилається на необґрунтованість підозри та не доведеність завданої матеріальної шкоди. Розмір цивільного позову ОСОБА_2 вважає таким, що не підтверджується матеріалами провадження.

Представник Національного банку України Порало Т.І. в поданій апеляційній скарзі вказує, що майно, на яке накладено арешт оскаржуваним рішенням, перебуває в заставі (іпотеці) Національного банку України. Також апелянт наголошує, що вказане майно належіть третій особі, яка не має ніякого відношення до кримінального провадження № 12020100060002758, а тому вважає такий захід забезпечення кримінального провадження не виправданим та таким, що порушує права його власника та інших осіб.

Одночасно директор ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ» ОСОБА_2 та представник Національного банку України Порало Т.І., ставлять питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що вони не повідомлялися про розгляд клопотання цивільного позивача, а копію постановленого судом рішення отримали відповідно 30 жовтня 2020 року та 05 листопада 2020 року.

Прокурор, будучи повідомлений належним чином про дату розгляду справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення осіб, які подали апеляційні скарги, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Що стосується посилань апелянтів на незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді, то колегія суддів, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступних висновків.

Так, СВ Печерського управління поліції ГУ НП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060002758 від 14 вересня 2020 року за фактом порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж, а саме користування веб-сайтом ДП «СЕТАМ» в порушення інтересів ТОВ «Фінансова компанія «ФІНГАРАНТ», за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 363, ч. 1 ст. 361 КК України.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» було розміщено інформацію про аукціон з реалізації адміністративних та складських приміщень загальною площею 523,6 кв.м, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Орлика Пилипа, буд. 4, за початковою ціною 5 315 446 грн. 00 коп.

Згідно витягу державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30 жовтня 2020 року право власності на зазначений об`єкт нерухомості зареєстровано за ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ».

У вказаному кримінальному провадженні ТОВ «Фінансова компанія «ФІНГАРАНТ» заявлено цивільний позов.

Також, представник ТОВ «Фінансова компанія «ФІНГАРАНТ», адвокат Лагоміна А.А., звернувся до суду з клопотанням про арешт адміністративних та складських приміщень загальною площею 523,6 кв.м, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Орлика Пилипа, буд. 4, з метою забезпечення відшкодування завданих збитків (цивільного позову).

Слідчий суддя задовольнив подане клопотання пославшись на доведеність наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

З висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, законодавець чітко передбачив, що арешт майна з метою забезпечення цивільного позову, на даній стадій кримінального провадження, можливий лише на майно підозрюваного або фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного.

Разом з тим, як вбачається з наданих суду матеріалів, підозра у кримінальному провадженні № 12020100060002758, на час розгляду клопотання представника цивільного позивача, нікому не оголошена, що у відповідності до вище зазначених норм закону позбавляє можливості для накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування завданих збитків (цивільного позову).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в тому числі і арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону.

Таким чином, ухвала слідчого судді підляже скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, за встановлених обставин, у задоволенні клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Фінансова компанія «ФІНГАРАНТ», адвоката Лагоміни А.А., про арешт майна слід відмовити, а відтак подані апеляційні скарги директора ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ» ОСОБА_2 та представника Національного банку України Порало Т.І. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ» ОСОБА_2 та представника Національного банку України Порало Т.І., про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року, задовольнити.

Апеляційні скарги директора ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-МІНЕРАЛ-ЦЕМЕНТ» ОСОБА_2 та представника Національного банку України Порало Т.І., задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року, якою задоволено клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Фінансова компанія «ФІНГАРАНТ», адвоката Лагоміни А.А., та накладено арешт майно, а саме на: адміністративні та складські приміщення загальною площею 523,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Орлика Пилипа, буд. 4, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СТАНІСЛАВСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 32873692, адреса: Україна, 76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка В., будинок 62, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Фінансова компанія «ФІНГАРАНТ», адвоката Лагоміни А.А., про накладення арешту на майно, відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Паленик І.Г.