Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

385/1611/20

2/385/58/21

11.02.2021 року м. Гайворон Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М.В.,

секретар судового засідання Шевченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Позиція позивача.

Позивач АТ КБ «Приватбанк» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 26.02.2013 у розмірі 14810,69 грн. та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що відповідно до укладеного договору від 26.02.2013 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 25000 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі. Відповідач порушив зобов`язання за договором, на надаючи своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями та станом на 12.11.2020 має заборгованість у сумі 14810,06 грн., з яких: 14460,69 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 14460,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 349,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи був повідомленим належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подав.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Представником позивача подано такі заяви та клопотання:

-клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та незаперечення проти заочного розгляду справи (а.с.62);

-заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с.63);

-клопотання про огляд веб-сайту (а.с.64).

Відповідачем 20.01.2021 подано заяву про перенесення розгляду справи для написання відзиву на позовну заяву.

29.12.2020 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 20.01.2021 судове засідання відкладено.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заяв про причини неявки чи про відкладення не подав, відзиву не подав, суд, на підставі п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України розглянув справу за його відсутності та згідно ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 26.02.2013 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою отримав кредитний ліміт на кредитну карту (а.с.16).

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, та виявив бажання оформити на своє ім`я кредитну картку. Інформація щодо виду картки , бажаного кредитного ліміту не заповнена.

З Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, Про актуалізацію Умов і правил надання банківських послуг вбачається відсутність в таких підпису ОСОБА_1 (а.с.17, 18-42, 43).

Відповідно до довідки АТ КБ "Приватбанк" про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а.с.14) - старт карткового рахунку 26.02.2013, 26.10.2013 встановлено кредитний ліміт 2000,00 грн., надалі розмір кредитного ліміту поступово збільшувався, та 07.08.2018 становив 25000,00 грн., після чого поступово зменшувався, та станом на 01.06.2020 становив 0 грн.

Згідно довідки АТ КБ "Приватбанк" (а.с.15) за кредитним договором ОСОБА_1 було надано 4 кредитні картки за №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_3 , строк дії першої - з 26.02.2013, термін дії останньої 04/21.

Згідно з наданим АТ КБ «Приватбанк» розрахунком (а.с. 6-13), заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.11.2020 перед банком становить 14810,06 грн., з яких: 14460,69 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі - 0,00 грн. Заборгованість за поточним тілом кредиту, 14460,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 349,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до виписки АТ КБ «Приватбанк» (а.с.51-60) за договором з ОСОБА_1 станом на 16.11.2020, в якій відображено рух коштів, останнє - 10.11.2020 поповнення готівкою своєї картки на суму 800,00 грн., залишок після чого становив «-14810,06 грн».

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 оформив заяву про надання йому позивачем АТ КБ «Приватбанк» кредитної карти з кредитним лімітом та своїм підписом у заяві підтвердила отримання цієї кредитної карти.

Суд зазначає, що в заяві, підписаній сторонами, не зазначено розмір відсотків за користування кредитом, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути з відповідача 14810,06 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту), заборгованість за відсотками, Обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором, позивач посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua (згідно з якими обслуговується відповідачка) як невід`ємну частину спірного договору.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про огляд веб-сайту, у якій він, посилаючись ч. 7 ст. 85 ЦПК України, просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за посиланням https://privatbank.ua.terms. Суд відхиляє заявлене клопотання представником позивача, оскільки представником позивача не наведено достатнього обґрунтування необхідності огляду та фіксування змісту розділу 2.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК», так як матеріали справи містять Умови та Правила надання банківських послуг у письмовому вигляді.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/), що наявні в матеріалах справи, визначені у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що ці документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), розмірах і порядку їх нарахування.

Крім цього, роздруківка із сайту позивача, на переконання суду, не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Відтак у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За наведених обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

З огляду на те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем, не містять підпису відповідача, і, таким чином, не містить належного підтвердження повідомлення відповідача (позичальника) про умови кредитного договору, тому такий витяг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, і позичальнику належним чином повідомлено про умови кредитування.

Висновки суду повністю узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII). Міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

Отже відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримано вимоги, передбачені ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

При цьому, суд зазначає, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку в повному обсязі АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Тому стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту суд вважає підставним та обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме: стягненні нарахованих прострочених процентів за користування кредитом не підлягають до задоволення у зв`язку з їх недоведеністю. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення процентів за користування кредитом, при порушенні позичальником зобов`язань з погашення кредиту, оскільки відповідач не підписував Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умов та правил надання банківських послуг, якими передбачено їх нарахування (їх витяги), а отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у вигляді процентів, пені та штрафів за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає лише заборгованість за тілом кредиту у сумі 14460,69 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2147,73 грн (14460,69 х 100% : 14810,06 = 97,64%; 2102,00 : 100% х 97,64% = 2052,39 грн.).

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1Д, ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 26.02.2013 у сумі 14460,69 грн. та 2052,39 грн. судових витрат, а всього 16513 (шістнадцять тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 08 коп.

У решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду або через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: М. В. Венгрин

Дата документу 11.02.2021