Справа № 2-963/10  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року                     Комсомольський міський суд

                            Полтавської області

в складі  головуючого судді         Бутенко С.Б.

       при секретарі                 Головко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в:

    У  березні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив про захист порушеного права на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що її надано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», шляхом зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області нарахувати йому недоплачену як дитині війни державну соціальну допомогу за період з липня 2007 року по березень 2010 року в сумі 4936 грн. 50 коп. та понесені ним судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання сторони не з’явились, надіслали до суду письмові клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Позивач свої вимоги підтримав, представник відповідача надіслав до суду письмові заперечення проти позову (а.с. 5, 10-12).

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд задовольняє позов частково, виходячи з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 27.06.2006 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було надано статус «Дитина війни» (а.с. 7).

Відповідний статус позивача надавав йому право на щомісячне підвищення пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон). Проте, всупереч вимог Закону, що у відповідності до статей 1, 3, 21, 22, 46, 48, 64, частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та  від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) є чинним та загальнообов'язковим, що його однаковою мірою мають додержуватися органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи, позивачеві, як дитині війни, протягом 2008-2009 років та 2 міс. 2010 року було нараховане та виплачено підвищення до пенсії лише в сумі 1276 грн. 50 коп., зокрема: в січні-березні 2008 р. – по 47 грн., у квітні-червні 2008 р. – по 48 грн. 10 коп., в липні-вересні 2008 р. – по 48 грн. 20 коп., у жовтні-грудні 2008 р., січні-грудні 2009 р. та січні-лютому 2010 р. – по 49 грн. 80 коп., а у 2007 році підвищення пенсії взагалі не здійснювалось (а.с. 12).  

    З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що нарахування та виплата державної соціальної підтримки позивачеві як дитині війни здійснювалась в межах бюджетних асигнувань у вищезазначеному розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що її прийнято на підставі ст. 4 Закону, оскільки іншим нормативно-правовим актом спірні правовідносини не врегульовано. Вимоги позивача представник Пенсійного фонду України вважає безпідставними та необґрунтованими у зв’язку із невизначеністю на законодавчому рівні розрахункової величини – мінімальної пенсії за віком, що її вказано в ст. 6 Закону, для розрахунку підвищення до пенсії дітям війни, та процедурного порядку, за яким має здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії даної категорії громадян. Проте суд не може погодитись з такою позицією відповідача.        

Статтею 6 вищезазначеного Закону було встановлено підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пункту 17 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції Закону України від 19.01.2006 р. № 3367-IV, пункту 12 статті 71, статті 111 Закону від  19 грудня 2006 року № 489-V   « Про Державний бюджет України на 2007 рік»  та рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) зазначену норму Закону було запроваджено з 09 липня 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, згідно якої розмір підвищення пенсії дітям війни визначався надбавкою, встановленою для учасників війни, але внаслідок визнання рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зазначених змін до Закону неконституційними , дію статті 6 в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV було відновлено з 22 травня 2008 року.

Виходячи з вищезазначених правових норм, Конституції України  (стаття 1, частина перша статті 68, стаття 124, частина друга статті 152), Закону України «Про Конституційний Суд України» (статті  73, 74) та у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. за № 121/2001 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. за № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області повинно було нараховувати позивачеві доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 01.03.2010 р., що відповідачем здійснено не було. Бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною.  

Між тим, до часу ухвалення Конституційним Судом України зазначених рішень, відмовляючи позивачеві у підвищенні пенсії до 09.07.2007 р. та здійснюючи з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р. доплату у розмірі, встановленому підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, відповідач діяв на підставі та у відповідності з чинною нормою закону, а тому вимоги позивача про нарахування йому надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) . Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати дітям війни доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та поклала виконання даного обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що утворюють систему органів Пенсійного фонду України, доводи представника відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не приймається судом до уваги, оскільки ці обставини не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої статтею 46 Конституції та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV.

 За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначено лише абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого мінімальний розмір пенсії за віком   встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Наявність норми про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом (ч. 3 ст. 28), та відсутність іншого нормативно-правового акту, який визначав би розмір мінімальної пенсії за віком, є підставою для застосування судом при розгляді даного спору аналогії закону на підставі ч. 7 ст. 8 ЦПК України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» мінімальний розмір пенсії за віком на 2007 рік визначено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність – з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень, збільшеного на 1 відсоток. Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» мінімальний розмір пенсії за віком у 2008 році становив: з 1 квітня – 481 гривню, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень. У 2009 році та січні-лютому 2010 року прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року (ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»).

    Таким чином, за оспорюємий період позивач має право на підвищення пенсії на 4004 грн. 85 коп., зокрема: у 2007 році на 742 грн. 65 коп., а саме: у липні-вересні 2007 року – по 123 грн. 02 коп. ((406 + 4,06) х 30%), жовтні-грудні 2007 року – по 124 грн. 53 коп. ((411 + 4,11) х 30%); у 2008 році – на 1170 грн. 60 коп., а саме: у травні, червні 2008 року – по 144 грн. 30 коп. (481 х 30%), липні-вересні 2008 року – по 144 грн. 60 коп. (482 х 30%), жовтні-грудні 2008 року – по 149 грн. 40 коп. (498 х 30%); у 2009 році – 1792 грн. 80 коп. – по 149 грн. 40 коп. (498 х 30%) та січні-лютому 2010 року – на 298 грн. 80 коп. – по 149 грн. 40 коп. (498 х 30%) щомісяця.      

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства та позовних вимог, суд   зобов'язує УПФУ в м. Комсомольську здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за період з  09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року та 01 січня по 01 березня 2010 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», з урахуванням виплаченого йому  підвищення до пенсії в сумі 1276 грн. 50 коп.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує позивачеві понесені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1, 2) в межах ставок, встановлених п.п. «б» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та п.п. 6 п. 3 розділу 1 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825). Оскільки на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний Фонд України звільнено від сплати судового збору, понесені в цій частині судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог компенсуються позивачеві за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зайво сплачена сума судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи може бути повернена позивачеві згідно ст. 83 ЦПК України після його звернення до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213-215, 223, 294, 88 ЦПК України, суд,

р і ш и в :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.      

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з  09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 березня 2010 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченого йому підвищення до пенсії в сумі 1276 грн. 50 коп.    

    В іншій частині позовних вимог – відмовити.

    Стягнути на користь ОСОБА_1 з держави – 2 грн. 76 коп. понесеного судового збору та з Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області – 30 грн. 02 коп. понесених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.        

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо заяву або апеляційну скаргу не було подано.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Полтавської області через Комсомольський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без такої – протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

             Суддя                      підпис                     С.Б. Бутенко

 З оригіналом вірно. Суддя                                 С.Б. Бутенко