Справа № 2-а-405/2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Болотіна С.М.
секретаря: Кузьминчук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видворення за межі України в примусовому порядку, -
в с т а н о в и в :
Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шепетівського МВ УМВСУ в Хмельницькій області (далі – СГІРФО) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видворення за межі України в примусовому порядку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що останні грубо порушили чинне законодавство України про правовий статус іноземців, у них відсутні належні кошти для повернення додому, а тому існують вагомі підстави вважати, що добровільно межі України вони не покинуть, а навпаки будуть ухилятися від виїзду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та дав аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_2 позов визнали та пояснили, що дійсно, в приватних цілях прибули на територію України. Ствердили, що не заперечують проти повернення на Батьківщину, однак на це у них відсутні кошти, оскільки такі витратили на поїздку.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що в червні місяці 2003 року громадяни Російської Федерації ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в приватних цілях, прибули на територію України.
Однак, 19.05.2010 року під час проведення оперативно-профілактичних заходів співробітниками СГІРФО Шепетівського МВВС, відповідачі були виявлені в с. Коса Решнівка, Шепетівського району без належно оформлених документів та коштів, які б надавали можливість покинути країну самотужки.
Ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 до відповідних органів держави Україна з метою отримання статусу біженців чи виду на проживання не зверталися, оскільки мають намір повернутися на Батьківщину.
Таким чином, аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, враховуючи думку відповідачів, які фактично просять допомоги у поверненні додому, суд приходить до переконання, що громадяни Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають примусовому видворенню за межі України, оскільки вони самостійно не можуть покинути межі держави та ухиляються від виїзду.
При цьому, враховуючи те, що позивач питань про заборону в’їзду відповідачам на територію України не ставить, суд не може вийти за межі позовних вимог та вирішити дане питання.
Головуючий: С.М. Болотін
- 2 -
Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 30, 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 4 лютого 2004 року № 3929-ХІІ із змінами і доповненнями, керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 71, 86, 94, 162, п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Примусово видворити громадянин Російської Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженців та жителів Російської Федерації, за межі України.
Звернути постанову до негайного виконання.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання
заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги в Львівський апеляційний адміністративний суд.
Головуючий :