Справа № 2-2367/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 квітня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:               Гаврилюк Н.Я.

    за участю представника позивача по довіреності від 06.03.2008 року №104/11.5.2 ОСОБА_1, представника відповідача по довіреності від 24.06.2009 року №863 ОСОБА_2,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Івано-Франківської філії до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

встановив:

    Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Генеральною угодою №16.53-38/08 від 22.02.2008 року та укладеними в її мажах кредитними договорами в сумі 500 332,44 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.04.2009 р. становить 3 852 559 грн. 79 коп.

    Ухвалою суду від 19 лютого 2010 року за заявою позивача залишено без розгляду позов в частині вимог до ОСОБА_4.

    В процесі розгляду справи позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог, оскільки від дати подачі позову до розгляду справи по суті відповідач не провів жодної оплати на погашення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитами, у зв'язку з чим сума заборгованості за кредитними договорами збільшилася і станом на 01 березня 2010 року становить:   2 990 214 грн. 11 коп. за кредитним договором №16.53-38/08-СК від 22.02.2008 року; 866 242 грн. 24 коп. за договором про відкриття валютної кредитної лінії №16.54-38/08-КЛ від 18.03.2008 року; 1 071 096 грн. 97 коп. за кредитним договором   №16.177-38/08-СК від 05.08.2008 року, а всього 4 927 553 грн. (чотири мільйони дев'ятсот двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три грн.)32 коп.

    Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що 22 лютого 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_3 укладено Генеральну угоду №16.53-38/08. Банк відповідно до положень генеральної угоди надав відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в кредитних договорах, які є невід'ємною частиною генеральної угоди. Зокрема, в рамках Генеральної угоди між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_3 укладено:

- кредитний договір №16.53-38/08-СК від 22.02.2008 року, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 300 000,00 (триста тисяч) доларів США зі сплатою 14,5 відсотків річних, з погашенням відсотків за користування кредитом та боргу за кредитом щомісячно відповідно до графіка погашення кредиту в додатку №1 до кредитного договору №16.53-38/08-СК від 22.02.2008 р.;

- договір про відкриття валютної кредитної лінії №16.54-38/08-КЛ від 18.03.2008 р. , відповідно до положень якого банк відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 100 000,00 (сто тисяч) доларів США зі сплатою 18,0 відсотків річних, з погашенням відсотків за користування кредитом щомісячно та заборгованості за кредитом відповідно до графіка зменшення ліміту кредитної лінії зазначеного п.1.3. договору про відкриття валютної кредитної лінії №16.54-38/08-КЛ від 18.03.2008 р.;

- кредитний договір №16.177-38/08-СК від 05.08.2008 р. відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 100 000,00 (сто тисяч) доларів США зі сплатою 14,5 відсотків річних, з погашенням відсотків за користування кредитом та "тіла" кредиту щомісячно відповідно до графіку погашення кредиту в додатку №1 до кредитного договору №16.177-38/08-СК від 05.08.2008 р. Відповідач систематично порушував умови кредитних договорів, зокрема в порушення п.5.1. вищезазначених кредитних договорів відповідачем не виконувалось зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитом та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом. Банк неодноразово повідомляв відповідача про порушення ним договірних зобов'язань та надсилав листи-попередження з вимогою погашення боргу, на які відповідач не реагував. Станом на 01 березня 2010 року заборгованість відповідача становить:

•   за кредитним договором №16.53-38/08-СК від 22.02.2008 р. - 374 244,57 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010 року становить 2 990 214 грн. 11 коп., з яких: 2 284 134 грн. 22 коп. - борг по кредиту, 590 577 грн. 33 коп. - борг по процентах та 115 502 грн. 56 коп. - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу;

•   за договором про відкриття валютної кредитної лінії № 16.54-38/08-КЛ від 18.03.2008 р. - 108 415,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010 року становить 866 242 грн. 24 копійки, з яких: 576 318 грн. 70 коп. - борг по кредиту, 149 909 грн. 82 коп. - борг по процентах та 140 013 грн. 72 коп. - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу;

•   за кредитним договором № 16.177-38/08-СК від 05.08.2008 р. - 134 054,69 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010 року становить 1 071 096 грн. 97 коп., з яких: 790 692 грн. 64 коп. - борг по кредиту, 219 043 грн. 21 коп. - борг по процентах та 61 361 грн. 12 коп. - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Загальна заборгованість за кредитними договорами складає 616 715,06 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010 року становить 4 927 553 грн. 32 коп. Відповідач не виконав зобов'язання у встановлені кредитними договорами строки і прострочив сплату кредиту та відсотків за його користування, а тому відповідно до п.5.5. кредитних договорів та п.3.1. Генеральної угоди Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, в тому числі пеню, передбачену п. 8.1. кредитних договорів.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, мотивуючи тим, що виникнення прострочення боржник не заперечує, але не погоджується з розміром нарахованої пені. Вважає розрахунок пені завищеним, проведеним поза межами річного строку давності та з суми заборгованості по кредиту і процентах, що виникла за весь період до моменту нарахування пені, а фактично пеня повинна була б нараховуватись з суми заборгованого платежу за місяць, з якого починає нараховуватись пеня. Крім того винним у виникненні прострочення платежів за кредитними договорами є позивач, який відмовив відповідачу у наданні ще одного траншу кредитних коштів, з яких відповідач мав намір погасити заборгованість. У зв'язку з чим відповідач звернувся в суд з позовом про визнання права отримання коштів та примусове виконання обов'язку в натурі. З урахуванням наведеного просив відмовити позивачу в частині стягнення пені.

    Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       права на належне виконання умов Генеральної кредитної угоди, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитними договорами.

    Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

    22 лютого 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та відповідачем ОСОБА_3 укладено Генеральну угоду №16.53-38/08 (а.с. 24). В рамках Генеральної угоди між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_3  укладено:

- 22.02.2008  року кредитний договір №16.53-38/08-СК  (а. с. 30-32), за яким банк надав, а  позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 300 000 доларів США  та зобов’язався повернути кредит до 21 лютого 2015 року. Умовами п.1.1. кредитного договору (а.с. 30) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 14,5% річних за час фактичного користування кредитом. Розділом 3 кредитного договору ( а.с. 30 зв.) встановлено порядок сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту. В п. 3.1 кредитного договору сторони погодили, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів в Додатку 1 до кредитного договору (а.с. 33), який є невід’ємною частиною кредитного договору;

- 18.03.2008 року договір про відкриття валютної кредитної лінії №16.54-38/08-КЛ (а.с. 9-11), за яким банк відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 100 000 доларів США по 17.03.2009 року. Умовами п.1.1. договору про відкриття валютної кредитної лінії (а.с. 9) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 14,5% річних за час фактичного користування кредитом. В п. 1.3 та 3.3 договору сторони погодили, що погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно, а заборгованість за кредитом відповідно до графіка зменшення ліміту кредитної лінії, зазначеного п.1.3. договору про відкриття валютної кредитної лінії.

- 05.08.2008 року кредитний договір №16.177-38/08-СК (а.с. 13-15), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 100 000 доларів США та зобов’язався повернути кредит до 04 серпня 2013 року. Умовами п.1.1. кредитного договору (а.с. 13) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 18% річних за час фактичного користування кредитом. Розділом 3 кредитного договору ( а.с. 13 зв.) встановлено порядок сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту. В п. 3.1 кредитного договору сторони погодили, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів в Додатку 1 до кредитного договору (а.с. 16-17), який є невід’ємною частиною кредитного договору.

    Незважаючи на умови кредитних договорів та взяті на себе за кредитними договорами зобов'язання, відповідач ОСОБА_3 допускав істотні порушення умов Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, а саме в частині строків та розмірів сплати відсотків за користування кредитом та погашення суми кредиту. У зв'язку з чим між представниками позивача та відповідачем проводились зустрічі (а. с.25, 27) та надсилався лист-вимога (а.с. 26), на який останній не відреагував.

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

    Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

    Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

    Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

    Згідно п. 8.1 кредитних договорів (а. с. 11, 14 зв., 31 зв.) у разі прострочення позичальником зобов’язання з погашення кредиту та сплати процентів за його користування згідно умов Договору більше 3-х банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитними договорами (а. с. 126, 129, 132), проведених позивачем станом на 01.03.2010 року, внаслідок порушення відповідачем графіку сплати коштів, визначеного умовами кредитних договорів, його заборгованість перед банком становить:

•   за кредитним договором №16.53-38/08-СК від 22.02.2008 р. - 374 244,57 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010 року становить 2 990 214 грн. 11 коп., з яких: 2 284 134 грн. 22 коп. - борг по кредиту, 590 577 грн. 33 коп. - борг по процентах та 115 502 грн.56 коп. - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу;

•   за договором про відкриття валютної кредитної лінії № 16.54-38/08-КЛ від 18.03.2008 р. - 108 415,80 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010 року становить 866 242 грн. 24 копійки, з яких: 576 318 грн. 70 коп. - борг по кредиту, 149 909 грн. 82 коп. - борг по процентах та 140 013 грн. 72 коп. - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу;

•   за кредитним договором № 16.177-38/08-СК від 05.08.2008 р. - 134 054,69 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010 року становить 1 071 096 грн. 97 коп., з яких: 790 692 грн. 64 коп. - борг по кредиту, 219 043 грн. 21 коп. - борг по процентах та 61 361 грн. 12 коп. - пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Загальна заборгованість відповідача за кредитними договорами складає 616 715, 06 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 01.03.2010 року становить 4 927 553 грн. 32 коп.

    Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за вказаними кредитними договорами відповідачем не представлено суду. А доводи представника відповідача щодо неправильно проведеного розрахунку пені за кредитними договорами нічим не підтверджені та спростовуються самими розрахунками позивача, з яких вбачається, що позивачем нарахована пеня в межах річного строку, а саме з березня 2009 року по березень 2010 року з суми виниклої заборгованості по погашенню кредиту та сплати процентів (а. с. 126, 129, 132).

Клопотання представника відповідача про надання йому строку для проведення розрахунку пені на спростування такого розрахунку, проведеного позивачем, і відкладення розгляду справи, судом розцінено як бажання затягнути розгляд справи, оскільки представникам відповідача було відомо про наявність даної справи у провадженні суду ще 15.05.2009 року, що підтверджується заявою від 19.05.2009 року (а. с.49). Про неправильність проведеного позивачем розрахунку пені вони не заявляли і доказів на його спростування суду не надали. При тому, що згідно ч.1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.

    Пунктом 5.5 кредитних договорів (а. с. 10 зв., 14, 31) встановлено обов'язок позичальника повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадку не сплати процентів та кредиту згідно Графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше трьох банківських днів.

     За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

    З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення всієї суми кредиту та заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами є підставною.

    Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

    В забезпечення належного виконання зобов'язання по кредитному договору №16.53-38/08-СК від 22.02.2008 року, договору про відкриття валютної лінії № 16.54-38/08-КЛ від 18.03.2008  року, кредитного договору № 16.177-38/08-СК від 05.08.2008 року  між банком таОСОБА_422.02.2008 року, 18.03.2008 року та 05.08.2008 року укладено договори поруки №16.53-38/08-ДП1, №16.54-38/08-ДП1 та №16.177-38/08-ДП (а. с. 8, 12, 18), відповідно до яких в п. 1 сторони погодили, що поручитель поручається перед Банком за виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитними договорами, які є невід'ємною частиною Генеральної угоди №16.53-38/08 від 22.02.2008 року.

    Згідно пунктів 4,5 вище наведених договорів поруки поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником ОСОБА_3 зобов'язань за кредитними договорами. У зв'язку з чим, та відповідно до положень ч.1, 2 ст. 554 ЦК України поручитель за вимогою банку повиненінести солідарну відповідальність з боржником.

    Однак, відповідно до  положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення тільки позичальника ОСОБА_3 заборгованості за кредитними договорами.

    З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

    Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

    На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 530, ч.1, 2 ст. 611, 612,1050 ч.2, 1054 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1, 131 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

      Позов Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Івано-Франківської філії до ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат задоволити.

      Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єреван, Вірменія, громадянина Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, місцезнаходження якого м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, з зарахуванням на р/р 290999003901, МФО 336893, код ЄДРПОУ 26342554 — 2 990 214 грн. 11 коп. (два мільйони дев'ятсот дев'яносто тисяч двісті чотирнадцять гривень 11 коп.) заборгованості за кредитним договором №16.53-38/08-СК від 22.02.2008 року; 866 242 грн. 24 коп. (вісімсот шістдесят шість тисяч двісті сорок дві гривні 24 коп.) заборгованості за договором про відкриття валютної кредитної лінії №16.54-38/08-КЛ від 18.03.2008 року; 1 071 096 грн. 97 коп. ( один мільйон сімдесят одну тисячу дев'яносто шість грн. 97 коп. ) заборгованості за кредитним договором №16.177-38/08-СК від 05.08.2008 року, 1700 грн. судового збору і 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.