Справа №2-А-484/2010/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКАЇНИ
21 травня 2010р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м. Стаханова Луганської області лейтенанта міліції Чуракова Андрія Анатолійовича про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 10.03.10р. відповідач піддав його адміністративному стягненню за ч.2 ст.122 КпАПП (Кодексу про адміністративні правопорушення) України. Постанова є необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам закону. Під час прийняття рішення не дотримано вимог ст. 245, 276, 278, 279, 280 КпАПП України, у Протоколі про адміністративне правопорушення та Постанові не зазначено ім’я та по батькові особи, яка їх склала та прийняла рішення, відсутнє посилання на докази того, що факт правопорушення зафіксовано за допомогою технічних засобів, відомості про сертифікацію цих засобів, допуск до використання їх на території України.
Письмових заперечень за позовом не надано.
Позивачем надано заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач - суб’єкт владних повноважень, який належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.122, ч.4 ст.128 КАС (Кодексу адміністративного судочинства) України справа вирішується у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
У якості доказів судом були досліджені такі докази: копія Протоколу про адміністративне правопорушення (ар.с.4) та копія Постанови у справі про адміністративне правопорушення (ар.с.5).
На підставі означених доказів, з числа обставин, які підлягають доказуванню у справі, суд вважає доведеним, що 10.03.10р. відповідач у справі склав щодо позивача у справі Протокол про адміністративне правопорушення, зафіксувавши факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАПП України, яке полягає у тому, що керуючи автомобілем, ОСОБА_1 на перехресті при повороті не пропустив пішохода, чим порушив вимоги п.16.2 Правил дорожнього руху України. За фактом правопорушення відповідач у справі ухвалив Постанову у справі про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному ст.14-1, ч.5, 6 ст.258, ст.283 КпАПП України. Про існування доказів факту правопорушення у Протоколі та Постанові не зазначено. Особа, щодо якої складено Протокол (позивач у справі) при складанні протоколу з приводу факту події власноруч написав у ньому, що не згоден, оскільки пішохід знаходився на тротуарі.
Правовідносини, які склалися між сторонами у справі регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306.
У межах доводів позивача, суд зважає на те, що згідно зі ст..254 КпАПП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол про адміністративні правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 КпАПП України. Стаття 258 КпАПП України передбачає випадки, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається. Зокрема, згідно з ч.6 ст.258 КпАПП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.14-1 КпАПП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки , відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Згідно зі ст.256 КпАПП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються (зокрема): дата і місце його складання, посада прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Відповідно до ст.280 КпАПП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 9 КпАПП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною другою статті 122 КпАПП України визначено, що склад правопорушення, передбаченого цією нормою, утворює порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги у русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, необладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги у русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, необладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Оцінивши обставини у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем заперечень проти адміністративного позову не заявлено. Крім того, суд бере до уваги, що при ухваленні Постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідач (інспектор ДПС) взагалі не керувався Протоколом про адміністративне правопорушення, який склав, фіксуючи подію. Він формально скористався бланком Постанови, до якого внесено відомості, що суперечать фактичним обставинам у справі та застосованому способу фіксації правопорушення. Про існування будь яких доказів факту правопорушення у Постанові також не йдеться. Отже, відповідач не виконав вимоги ст.280 КпАПП України. Він, будучі суб’єктом владних повноважень, діяв необґрунтовано та недобросовісно. Дії відповідача є неправомірними і скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення у цьому випадку є способом відновлення порушеного права позивача. Щодо посилання позивача на відсутність у складених документах відомостей про повне ім’я та по батькові особи, яка приймала рішення, суд вважає доводи неспроможними, оскільки сама по собі ця обставина не тягне наслідків недійсності і не може знецінити ті документи, у які ці відомості не внесені.
Керуючись ст. 2, 4, 7, 17, 69, 70, 71, 72, 99, 105, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.9, 14-1, ч.2 ст.122, ч.2 ст.ст. 222, 254, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306 суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ м. Стаханова Луганської області лейтенанта міліції Чуракова Андрія Анатолійовича про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії ІДПС ВДАІ м. Стаханова Луганської області лейтенанта міліції Чуракова Андрія Анатолійовича по накладенню адміністративного стягнення на ОСОБА_1 неправомірними.
Постанову серії ВВ № 254085 у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КпАПП України, ухвалену ІДПС ВДАІ м. Стаханова Луганської області лейтенантом міліції Чураковим Андрієм Анатолійовичем щодо ОСОБА_1 скаксувати.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк від дня отримання копії Постанови заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.
Суддя: