Справа № 2-510/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15 квітня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:               Гаврилюк Н.Я.

    за участю представника відповідача ОСОБА_1 по довіреності від 30.10.2009 року за №4488 ОСОБА_2,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ?НДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК” до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, судових витрат, -

встановив:

    Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, стягнення судових витрат, посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримав в позивача кредит в розмірі 7000 доларів США строком до 10.01.2012 року зі сплатою 10,5 % річних за час фактичного користування кредитом та сплатою щомісячної комісійної винагороди в розмірі 0,1% та зобов’язався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 10.03.2009 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 44912 грн. 22 коп., у тому числі непогашений кредит 42404 грн. 60 коп., несплачені відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 2052 грн. 51 коп., заборгованість по комісії в розмірі 235 грн. 30 коп. та пеня в сумі 217 грн. 58 коп. ОСОБА_4 як поручитель згідно договору поруки відповідає по зобов'язаннях за вищезазначним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

    Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

    Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена в установленому порядку. Причини неявки суду не повідомила.

З урахуванням положень п.3 ч.1, ч.4 ст. 169 ЦПК України суд вважав за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що позов до суду подано 25.03.2009 року, після цього відповідач в квітні-липні 2009 року здійснив платежі на погашення заборгованості в загальній сумі 2936 грн. 93 коп., на підтвердження чого надав суду квитанції. Тому не заперечив проти задоволення позову за мінусом проведених ним оплат.

    Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

    11 січня 2008 року між АТ “ІНДЕКС-БАНК” та відповідачем ОСОБА_1укладено кредитний договір №15/700986 (а. с.4-5), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 7000 доларів США терміном на 48 місяців та зобов'язався погасити кредит до 10.01.2012 року. Згідно п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався повертати кредитні кошти щомісячно до 15 числа поточного місяця, вносячи їх відповідно до графіку погашення. Пунктом 1.4.1. кредитного договору (а.с. 4) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 10,5% річних за час фактичного користування кредитом, а п. 1.4.2 розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 0,1% в місяць від суми кредиту. Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами визначені п.2.3. договору, відповідно до якого позичальник зобов'язався сплачувати проценти одночасно з погашенням кредиту щомісячно до 15 числа поточного місяця.

    Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач, починаючи з березня 2008 року, систематично порушував умови Договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №15/700986 від 11.01.2008 року (а. с. 24)

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

    Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

    Відповідно до п.5.2 кредитного договору (а. с. 5 ) за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування кредитом відповідач — позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом існування простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

    За змістом п. 3.2.5. та п.3.2.6. банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені у випадку несплати позичальником чергового платежу кредиту та невиконання зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості в строк до 30 днів з дати направлення банком повідомлення про наявність простроченої заборгованості. 09.09.2008 року банк надіслав відповідачам. вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором та вимогу про повернення кредиту (а.с. 30, 31).

    За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

    Позивачем станом на 10.03.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №15/700986 від 11.01.2008 року (а. с. 24), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 44912 грн. 22 коп., у тому числі непогашений кредит 42404 грн. 60 коп., несплачені відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 2052 грн. 51 коп., заборгованість по комісії в розмірі 235 грн. 30 коп. та пеня в сумі 217 грн. 58 коп.

    Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

    Однак, на час розгляду справи в суді позивачем не надано іншого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, а відповідачем подано суду квитанції про проведення ним оплат на погашення заборгованості за період перебування в провадженні суду даної справи на загальну суму 2936 грн. 93 коп. (а. с.66-69), за мінусом яких сума заборгованості за кредитним договором №15/700986 від 11.01.2008 року становить 41975 грн. 29 коп. (44912 грн. 22 коп. - 2936 грн. 93 коп.), яка й підлягає стягненню в користь позивача..

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

    З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №15/700986 від 11.01.2008 року, між банком та відповідачкою ОСОБА_411.01.2008 року укладено договір поруки (а. с.8), відповідно до якого в п. 1.2. поручитель зобов'язалась перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі по зобов'язаннях позичальника, які виникають в останнього з умов Договору про надання кредиту №15/700986 від 11.01.2008 року. У зв'язку з чим, поручитель за вимогою банку повинна нести солідарну відповідальність з боржником.

    Також даний кредитний договір забезпечений заставою. 11.01.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1укладено договір застави. Предметом застави є автомобіль марки ВАЗ 211440, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 10.01.2008 року.

    Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

    З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором є обгрунтованою та підлягає частковому задоволенню в сумі 41975 грн. 29 коп..

    Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

      На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, ст. 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

      Позов Акціонерного товариства ?НДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК” до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та судових витрат задоволити частково.

      Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Устя Зелене Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Устя Зелене Монастириського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, в користь Акціонерного товариства ?НДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК”, місцезнаходження якого м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, з зарахуванням на п/р 29099840000004 в філії ?вано-Франківська дирекція” АТ „ІНДЕКС-БАНК”, МФО 336763, ЄДРПОУ 34002975 — 41 975 грн. 29 коп. (сорок одну тисячу дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 29 коп.) заборгованості за кредитним договором №15/700986 від 11.01.2008 року, 419 грн. 75 коп. судового збору і 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.