Справа № 336/262/21

Провадження № 2/336/1573/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 в якому зазначає, що 09.07.2005 року між ними було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Запоріжжя. актовий запис №278.

Під час перебування у шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Посилаючись на те, що шлюбні відносини між сторонами припинені з 18.01.2016 року, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, відсутній спільний бюджет, між ними втрачено почуття любові та взаємоповаги, збереження сім`ї неможливе, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між ними.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 11.02.2021 року з викликом сторін.

Позивачем подана заява про розгляд справи без його участі.

28.01.2021 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява від відповідача по справі ОСОБА_2 про визнання позовних вимог. Окрім іншого, просила справу розглядати без її участі.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Клопотань від учасників справи не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Статтею 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Як передбачено ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,якщо буде встановлено,що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересах їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено та перевірено матеріалами справи, що 09.07.2005 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис №278.

Під час перебування у шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони проживають окремо з 18.01.2016 року, спільне господарство не ведуть, відсутній спільний бюджет, між ними втрачено почуття любові та взаємоповаги, взаємні права та обов`язки не здійснюють, збереження сім`ї неможливе.

На думку суду, шлюб між сторонами не може бути збережений, їх взаємини свідчать про відсутність ознак сімї, примирення між ними за такий тривалий час не відбулося.

Факти, встановлені судом, приводять до висновку, що шлюб між сторонами розпався остаточно, спільне життя сторін як подружжя і збереження сімї неможливе, оскільки збереження шлюбу можливо на паритетних засадах, почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу.

Конкретні обставини даної справи вказують на те, що сторони не мають наміру відновлювати шлюбні стосунки.

За таких обставин подальше формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивача та відповідача, порушує особисті інтереси, що мають істотне значення, що протирічить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі ст.ст 105, 110, 112 СК України, ст.ст12,13,76, 81, 141, 258, 259, 265, 353, 355 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 09.07.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис №278 - розірвати.

Повне найменування сторін:

1)ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

2)ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Савеленко

11.02.21