Справа № 2-4746/11

Провадження № 4-с/758/76/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року суддя Подільського районного суду м.Києва Скрипник О. Г. ,

за участю секретаря судового засідання - Дукач А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ільницького І.В., -

В С Т А Н О В И В :

Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ільницького І.В., в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у' Київській області здійснити необхідні дії з виконання Ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2015р. у справі № 2-4746/11 - шляхом зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 , а також зняття заборони здійснення відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що відповідно до даних, зазначених в інформаційній довідці Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 25.10.2019 року, боржнику належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 543678232218) та квартира за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обтяження 11961710). Також, у інформаційній довідці зазначено, що відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва у справі № 2-4746/11 - у Єдиному реєстрі заборон відчуження, об`єктів нерухомого майна зареєстрований вид обтяження - арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 11961710). Далі, ця ж інформація підтверджується наявним записом у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Також наявна відмітка про перенесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено що 29.12.2014 було перенесено два записи про обтяження належного йому майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та відповідної земельної ділянки за такою ж самою адресою.

Державний виконавець заперечення на скаргу до суду не надав, запит суду від 29.01.2021 року С-203 № 2-4746/2 про надання копії матеріалів виконавчого провадження не виконав.

Стягувач також не скористався правом висловити свою думку або надати відповідні пояснення.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, причини неявки до суду не повідомили, крім скаржника, який просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступні підстави.

Під час розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна (третя особа - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») - було накладене обтяження з метою здійснення заходів забезпечення позову ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі № 2-4746/11 від 07.11.2011 року.

26.11.2015 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі № 2-4746/11 заходи забезпечення позову було скасовано, судом у резолютивній частині було зазначено: Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 07.11.2011 року, а саме заборону проводити будь-які дії по відчуженню квартири АДРЕСА_3 , житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки у розмірі 0,2145 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , автобуса «Фольксваген д.н. НОМЕР_1 , автомобіля «Мерседес» д.н. НОМЕР_2 .

За словами скаржника, після звернення до начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із скаргою на бездіяльність державного виконавця, який не здійснив відповідних дій по припиненню обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, йому було повідомлено, що працівник який вносив дані допустив помилку, мотивуючи це тим, що деякий час боржник був іпотекодавцем та у реєстрах була наявна інформація про іпотеку.

Зі слів керівника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області виправити допущену помилку виконавець Ільницький І.В. наразі не може у зв`язку із його звільненням з посади.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, відповідно до ч. 2 зазначеної статті.

Отже, 26.11.2015 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі № 2-4746/11 заходи забезпечення позову було скасовано, судом у резолютивній частині було зазначено: «Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 07.11.2011 року, а саме заборону проводити будь-які дії по відчуженню квартири АДРЕСА_3 , житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки у розмірі 0,2145 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , автобуса «Фольксваген д.н. НОМЕР_1 , автомобіля «Мерседес» д.н. НОМЕР_2 ».

Зазначене судове рішення підлягає обов`язковому виконанню на всій території України та обов`язкове для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, громадян і прийняття додаткових судових рішень для його виконання не потребує.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на неподання скаржником жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався із заявою до Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2015 року у справі № 2-4746/11, суд вбачає вимоги скарги не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.450-451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ільницького І.В. залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. Г. Скрипник