Судове рішення #9199825

Справа №22-ц-3076/2010р.                                   Головуючий в 1 інстанції Двірник Н.В.

                                                  Доповідач Берзіньш В.С.

                         

                                                                 У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня  2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-

ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

                                            Головуючого, судді:   Берзіньш В.С.  

                                                                 Суддів:    Шестакової Н.В.

                                                                              Куртлушаєва І.Д.,  

                                                  при  секретарі         Соловйові С.Є.,              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ВГІРФО Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АРК, Управління по справам дітей, сім'ї та молоді Центральної районної ради м. Сімферополя про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом їх зняття з реєстраційного обліку, -  

 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим   від 09 лютого 2010 року,

                                               ВСТАНОВИЛА:

            Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 09 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено: усунено ОСОБА_2 перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації за місцем проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за адресою: будинок АДРЕСА_1; стягнено з відповідачів судові витрати.

           На вказане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про зупинення провадження по справі до вирішення кримінальної справи, посилаючись на  неправильне застосування норм процесуального права - ст.201 ЦПК України.

           В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник  заперечували проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на їх необгрунтованність.

          Відповідачі по справі за зазначеною в матеріалах справи та в апеляційній скарзі адресою не проживають, що стверджується рапортом дільничого від 20.04.2010р. і частково поясненнями ОСОБА_3 в засіданні апеляційного суду 21.04.2010р. , адреси місця свого проживання (знаходження) суду не повідомили; в засідання апеляційного суду не з ' явились, повідомлені належним чином відповідно до розписки  ОСОБА_3 (а.с.96), поштового повідомлення щодо ОСОБА_4, положень ч.1ст.77 ЦПК України. Підстав для задоволення клопотань ОСОБА_5,  ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи колегією не встановлено.

           Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної  скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Постановлюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2,   суд виходив з обгрунтованності позовних вимог.

           З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають обставинам справи, діючому законодавству.

          Так судом встановлено, що  ОСОБА_2 є власником   будинку АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, укладеним між ним та батьками  ОСОБА_3 – ОСОБА_7 і ОСОБА_8,  що встановлено рішенням

                                                       2

Центрального районного суду м.Сімферполя АРК від 30.09.2005р. і додатковим рішенням цього ж суду від 25.10.2006р. Відповідачі по справі зареєстровані в спірному домоволодіння та не проживають в ньому з 2005р. Зазначені обставини не оспорюються апелянтом.

          Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

          Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст.16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК).

         Аналіз змісту ст. 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

         Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири).

        Саме з таких позицій виходив Верховний Суд України в ухвалах від 06.11.2002 та від 04.10.2006, визнавши, що з припиненням права власності особи на жиле приміщення члени його сім'ї також утрачають право користування цим приміщенням.

         Доводи апелянта ОСОБА_3 про порушення судом положень ст.201 ЦПК України у зв’язку із незадоволенням клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення кримінальної справи неспроможні, оскільки п.4ч.1ст.201 ЦПК України передбачено обов’язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

          Таких обставин по справі не встановлено та із  матеріалів справи слідує, що постановою старшого слідчого СВ СМУ ГУМВД України в АР Крим від 29.07.2009р. було лише порушено кримінальну справу за фактом використання завідомо підробленого документу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3ст.358 КК України. Крім того, із постанови слідчого СВ Сімферопольського МУ ГУМВД України в АР Крим від 14.05.2010р., наданої в судовому засіданні апеляційному суду представником позивача, слідує, що зазначену кримінальну справу закрито.

           Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

           Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

           На підставі наведеного і керуючись ст.ст.303,307,308  Цивільного процесуального кодексу України,  колегія

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити.

            Рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим   від 09 лютого 2010 року  - залишити без змін .

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.  

                  Судді:                                      Берзіньш В.С.      

                                                                   Куртлушаєв І.Д.

                                                                   Шестакова Н.В.                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація