Справа № 22ц – 351 Головуючий в першій
інстанції: Дюбін В.В.
Доповідач: Оробцова Р.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2010р. м. Луганськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Савченко В.О., Медведєвої Л.Л.
при секретарі: Баюрчак Я.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 21 вересня 2009 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» про перерахунок сум відшкодування стійкої працездатності та зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зробити перерахунок суми щомісячних страхових виплат,-
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДВАТ шахта „Суходільська–1” ДП ДХК „Краснодонвугілля” та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, в якому просив встановити розмір нарахованих йому компенсаційних виплат по відшкодуванню шкоди у зв'язку з втратою професійної працездатності. Так як при розрахунку розміру середньомісячного заробітку, з якого нараховані компенсаційні виплати, не в повному обсязі були застосовані накази та розпорядження Міністерства вугільної промисловості та Міністерства палива та енергетики України при підвищенні заробітної плати, що вплинуло на його середній розмір, з якого нараховувалась компенсація втраченого заробітку.
Позивач просив суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області заборгованість по щомісячним страховим виплатам у розмірі 45579.56грн. та зобов'язати зробити перерахунок щомісячних страхових виплат виходячи з базової суми в 725.1грн. станом на 01 квітня 2001 року.
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 21 вересня 2009 року позовні вимоги представника позивача в інтересах ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення недоплачених сум компенсаційних виплат та зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зробити перерахунок суми щомісячних страхових виплат задоволені частково.
Суд зобов'язав Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зробити ОСОБА_2 перерахунок суми щомісячної страхової виплати по професійному захворюванню з 01 квітня 2001р. виходячи з базової суми в 725.1грн. станом на 01 квітня 2001р. з подальшим корегуванням суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст.29 ЗУ «Про загагальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності».
Стягнув з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на користь ОСОБА_2 заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01 квітня 2005 року по 29 лютого 2008 роки в сумі 45579грн. 49коп. Починаючи з 01 березня 2008 року продовжити виплату ОСОБА_2 щомісячних страхових виплат з урахуванням базової суми в 725,1грн. станом на 01 квітня 2001р. з подальшим корегуванням "суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст.29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності». В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області просить рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 21 вересня 2009 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 з листопада 1960 року працював на шахті Суходільська – 1 треста «Краснодонвутілля» робітником очисного вибою, машиністом вугільного комбайну, гірником очисного вибою, електрослюсарем, (т.1 а.с. 11-13.) З лютого 1981 року позивач є інвалідом в зв'язку с професійним захворюванням(т.2 а.с. 90-91). Профпатологічна МСЕК неодноразово підтверджувала наявність професійного захворювання позивача (т1. а.с. 184-186) 04 квітня 1989 року позивачу встановлена 25 % втрати професійної працездатності, 07 травня 1990 року позивачу встановлено 40 % втрати професійної працездатності, 22 червня 1992 року підтверджено 40 % втрати професійної працездатності. 18 липня 1994 року підтверджено 40 % втрати професійної працездатності, з 01 травня 1996 року встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково.
Також з матеріалів справи встановлено, що згідно протоколу засідання постійно діючої комісії по відшкодуванню шкоди, заподіяної здоров'ю в зв'язку з роботою (т.2 а.с.90-91) позивач з листопада 1960 року по листопад 1981 року працював гірником очисного вибою, з них 2.5 роки машиністом вугільного комбайну, де і захворів профзахворюванням під час роботи гірником очисного вибою. Позивачу було призначено щомісячно 54 крб.60 коп. (виходячи з заробітної плати за 12 місяців) у рахунок відшкодування шкоди заподіяної втратою працездатності.
Згідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 292 від 17 травня 2002 року шахта «Суходілька - 1» була ліквідована, а згідно наказу міністра вугільної промисловості України № 612 від 24 грудня 2007 року (т. 2 а.с.83) було створене державне підприємство «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств ДП «Укрвуглеторфреструктурпзація», яке є правонаступником ліквідованої шахти.
Надалі позивачу провадились щомісячні регресні виплати на підставі визначеного середнього заробітку з застосуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно з п. 28 «Правил про відшкодування власником підприємства, організації або уповноваженим їм органом, шкоди, заподіяним пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконання трудових обов'язків» затверджених постановою КМУ № 472 від 23 червня1993 року.
Згідно до п.28 «Правил про відшкодування власником підприємства, організації або уповноваженим їм органом, шкоди, заподіяним пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконання трудових обов'язків», затверджених постановою КМУ № 472 від 23 червня 1993 року в редакції, що діяла на час видання наказу передбачав в якості підстави для перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств.
Згідно постанов про перерахунок сум щомісячних страхових виплат до розміру відшкодування ОСОБА_2 (т.2 а.с.1-10,93) застосовувались наступні коефіцієнти підвищення та фактично виплачувались, наступні суми: 01.03.2002 -1,193 (229,06грн.); 1.03.2003 -1.182 (270,74грн.); 01.03.2004 -1.152 (311,9грн.); 01.03.2005 - 1,238 (386,13гри.); 01.03.2006 -1.203 (464,51грн.); 01.03.2007 -1,183 (549.52грн.)
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Що стосується позовних вимог щодо неправильного застосування шахтою коригуючих коефіцієнтів при перерахуванні розміру щомісячного страхового відшкодування, що призвело на думку позивача до неправильного визначення розміру щомісячних платежів і їх виплати після передачі особової справи позивача до відділення ВД ФСНВ, то вони є необґрунтованими, виходячи з наступного:
Згідно ст. 11 Закону України “Про охорону праці” відшкодування шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров’я, складається з виплати втраченого заробітку або відповідної його частини залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності. Після призначення потерпілому страхового відшкодування в подальшому відповідно до п. 28 Правил в редакції, яка діяла до 03.10.1997р. перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу ) проводилося у разі: зміни ступеня втрати професійної працездатності; зміни складу сім'ї померлого; підвищення мінімального розміру заробітної плати в порядку, визначеному законодавством; підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору. Однак, враховуючи положення ст. 9 Закону України “Про колективні договори і угоди”, галузевих угод між Міністерством промислової політики, добровільними виробничими об’єднаннями і ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, відповідно до яких при зростанні тарифних ставок і посадових окладів з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати з одночасним зменшенням інших складових заробітної плати без зміни її загального розміру, підстав для проведення перерахунку щомісячних страхових виплат саме на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок передбачено не було
Доказів того, що при застосуванні коефіцієнтів, на які посилається позивач в своїй позовній заяві, кожен раз відбулося зростання не тільки тарифної ставки, але й розміру заробітку в цілому, позивачем надано не було. Будь – яких інших належних та допустимих доказів неправильного застосування підприємством коефіцієнтів при перерахунку страхового відшкодування позивачу, ним суду надано також не було. За таких обставин піддавати сумніву правильність застосування коефіцієнтів підприємством в спірний період при перерахунку страхових платежів позивачу підстав не має.
Окрім того, враховуючи положення ст. 9 Закону України “Про колективні договори і угоди”, галузевих угод між Міністерством промислової політики, добровільними виробничими об’єднаннями і ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, відповідно до яких при зростанні тарифних ставок і посадових окладів з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати з одночасним зменшенням інших складових заробітної плати без зміни її загального розміру, підстав для проведення перерахунку щомісячних страхових виплат саме на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок передбачено не було.
. Будь – яких інших належних та допустимих доказів неправильного застосування підприємством коефіцієнтів при перерахунку страхового відшкодування позивачу, ним суду надано також не було. За таких обставин сумніватися в правильності застосування коефіцієнтів підприємством в спірний період при перерахунку страхових платежів позивачу підстав не має.
З матеріалів справи вбачається, що Відділенням проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду: у 2002 році на коефіцієнт - 1, 193, у 2003 року на коефіцієнт -1, 182, у 2004 року на коефіцієнт - 1,152 у 2005р. на коефіцієнт -1,238, у 2006р. на коефіцієнт – 1.203, у 2007р. на коефіцієнт – 1,183, у кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.
Таким чином, проведене Відділенням перерахування належних позивачу щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону.
За таких обставин передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог позивача не вбачається.
Таким чином суд першої інстанції не обґрунтовано прийшов до висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 45579грн. 49коп.
Згідно ст..309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду встановленим в судовому засіданні
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. .
Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.307, 309, 314-316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 21 вересня 2009 року задовольнити
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 21 вересня 2009 року скасувати, по справі постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову за необґрунтованістю.
Рішення набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: