Справа № 22 – 752 Головуючий у І інстанції Власик Н.М.
Категорія: 57 Доповідач Собіна І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„21” травня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого – судді Собіни І.М.
Суддів: Мельника Ю.М. Хилевича С.В.
при секретарі судових засідань Омельчук А.М.
з участю ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Сарненського районного суду від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення 3785 грн. матеріальних збитків та відшкодування 5000 грн. моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Сарненського районного суду від 25 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 солідарно 2134 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, всього 5134 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідачів - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на його незаконність та необґрунтованість.
Вказує на те, що як вбачається з постанови Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області від 1 жовтня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту пошкодження майна малолітніми особами, на яку посилається позивач ОСОБА_6 як на підставу позовних вимог і копія якої є в матеріалах справи, 22 вересня 2009 року в Сарненський РВ УМВС України в Рівненській області з письмовою заявою про притягнення до відповідальності невідомих осіб, які в її новобудові, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 нанесли матеріальних збитків на суму приблизно 2400 грн., звернулася ОСОБА_2, а не позивач – ОСОБА_6 Цією постановою встановлено, що матеріальних збитків завдано саме ОСОБА_2, а не позивачеві.
Зазначає, що правовстановлюючих документів про те, що будинок по АДРЕСА_1 в якому було пошкоджено будівельні матеріали, належить позивачу на праві власності, позивачем не надано.
Вказує, що позивачем ОСОБА_6 не надано місцевому суду достовірних доказів вартості пошкоджених будівельних матеріалів.
Просить рішення Сарненського районного суду від 25 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З постанови Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області від 1 жовтня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту пошкодження майна малолітніми особами вбачається, що 19 вересня 2009 року о 14 год. малолітні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель АДРЕСА_3 через вікно веранди, яке було забите дошками, і які вони в подальшому відірвали, проникли в недобудований будинок гр. ОСОБА_2, що знаходиться по АДРЕСА_4 Там вони за допомогою складного ножа порізали, привівши у непридатність 18 листів гіпсокартону, 8 упаковок пінопласту, балончик монтажної піни, та пошкодили гіпсокартон у двох кімнатах, які були ним оббиті в кількості 12 листів, чим заподіяли потерпілій матеріальних збитків на суму біля 2400 грн. В порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України та ч. 2 ст. 11 КК України. Постанова батьками малолітніх не оскаржена (а. с. 6).
Малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є дітьми відповідачів по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Як вбачається з матеріалів справи, недобудований будинок по АДРЕСА_1 майно в якому було пошкоджене малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, є власністю ОСОБА_6, про що свідчить державний акт на земельну ділянку площею 0,2500 га серії ЯЖ № 893320, виданого Клесівською селищною радою 24 вересня 2009 року, що розташована за вказаною адресою, та проект забудови земельної ділянки індивідуального забудовника (а. с. 5, 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1178 цього Кодексу шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення виховання або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1181 ЦК України шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Тому, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що шкода , завдана малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 майну позивача по справі ОСОБА_6, повинна відшкодовуватися їхніми батьками – відповідачами по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відшкодуванню підлягає вартість 30 листів гіпсокартону по ціні 45 грн. за лист та вартість 169 листів гіпсокартону по ціні 4,9 грн., відповідно до наданих позивачем накладних №№776, 315 (а. с. 26, 27). Загальна вартість знищених будівельних матеріалів становить 2134 грн. (30х45 грн.=1350 грн.; 160х4,9 грн.-784грн).
Тому, суд першої інстанції зробив правомірний висновок про те, що вимога позивача ОСОБА_6 в частині стягнення майнової шкоди в сумі 3785 грн. є необґрунтованою, і частково задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідачів на його користь 2134 грн. солідарно.
Згідно із ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що дійсно, діями малолітніх дітей відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_6 була завдана така моральна шкода.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Тому, місцевий суд правомірно частково задовольнив вимоги позивача ОСОБА_6 в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральної шкоди, стягнувши з них 3000 грн. моральної шкоди.
Виходячи з цього, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, тому колегія суддів апеляційного суду підстав для його скасування і для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Виходячи з наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: І.М.Собіна
Судді: Ю.М.Мельник
С.В.Хилевич