Справа № 22ц-752/2009

Головуючий у інстанції: Шенцева О.П.

Доповідач: Градовський Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 р. м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Артеменко І.А., Суворова В.О.

при секретарі: КсендзюкІ.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного театру ляльок, за участю третьої особи виконуючого обов’язки директора Одеського обласного театру ляльок Письменного В.Є. про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Одеського обласного театру ляльок, за участю третьої особи виконуючого обов’язки директора Одеського обласного театру ляльок Письменного В.Є. про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що 1 березня 2005 р. на підставі наказу №15 вона була прийнята у Одеський обласний театр ляльок на посаду завгоспу на період хвороби ОСОБА_2 з окладом, згідно штатного розкладу.

На підставі наказу №15\1-К від 1 березня 2005 р. на час хвороби комірника ОСОБА_2 на неї було покладено трудові обов’язки комірника з оплатою 50% посадового окладу.

На підставі наказу №44-К від 30 травня 2005 р. позивачку - завгоспа 31 травня 2005 р. перевели на посаду комірника з оплатою згідно штатного розкладу.

На підставі наказу №113-К від 16 грудня 2005 р. в зв’язку з виходом на роботу завідуючої господарством ОСОБА_2, її, як тимчасово виконуючою обов’язки звільнено 26 грудня 2005 р. За цим наказом до 25 грудня 2005 р. зобов’язано позивачку передати, а ОСОБА_2 прийняти матеріальні цінності, в складі постійно діючої комісії.

Не погоджуючись з наказом №113-К від 16 грудня 2005 р. в частині її звільнення з посади завідуючої господарством, просить поновити її на посаді комірника з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26 грудня 2005 р. у розмірі 4441,81 грн. і відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2008 р. у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

За правилами ст. 308ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказом №15 від 1 березня 2005 р. (а.с. 5) позивачка прийнята на посаду завгоспу на час хвороби ОСОБА_2, що також підтверджується записом в трудовій книжці. Після виходу на роботу ОСОБА_2, наказом №113-К від 16 грудня 2005 р. (а.с. 8) ОСОБА_1 звільнена з займаної посади. Враховуючи, що звільнення відбулось з дотриманням норм трудового законодавства, а також те, що позивачка пропустила строк для звернення до суду за захистом свого права, суд вважав, що підстав для задоволення позовних вимог не має.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що наказом №15 від 1 березня 2005 р. (а.с. 5) позивачка прийнята на посаду завгоспу на час хвороби ОСОБА_2 Наказом №113-К від 16 грудня 2005 р. (а.с. 8) ОСОБА_1 звільнена з займаної посади, у зв’язку із виходом з лікарняного ОСОБА_2 З наказом про звільнення позивачка була ознайомлена своєчасно, однак за захистом свого права звернулась тільки 21 червня 2006 р.

Як визначено в ст. 233 КЗПП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 пропустила строк з поважних причин, підстав для відновлення строку не навела, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстав для задоволення вимог не має.

Вирішуючи питання про порядок звільнення, суд першої інстанції виходив з того, що фактично позивачка залишилася працювати на підприємстві, тільки на іншій посаді.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 210,213 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 308,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2008 р. залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.