Справа № 177/1476/18

Провадження № 4-с/177/1/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді        Березюк М. В.

за участі: секретаря Зборівської І. С.,

заявника                                         ОСОБА_1

представника заявника                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривому Розі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дніпропетровської області Озімок Тетяни Анатоліївни, заінтересована особа АТ КБ «ПриватБанк», щодо визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

       Заявник 17.11.2020 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила суд визнати неправомірними дії державного виконавця Озімок Т.А. щодо:

- невиконання ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2020 у справі № 177/1476/18;

- невиконання ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 у справі № 177/1476/18;

- не надіслання вчасно копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 61459402 від 10.11.2020;

- не надіслання вчасно копії постанови про зняття арешту з майна (коштів) ОСОБА_1 , що містяться на рахунку АТ «Перший Український Міжнародний Банк» НОМЕР_1 , згідно закінчення виконавчого провадження 10.11.2020 ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк»;

- не надіслання вчасно копій постанов про скасування постанови ВП № 61459402 від 04.03.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору;

Також заявник просила суд зобов`язати державного виконавця Озімок Т.А.:

- виконати ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2020 та 03.11.2020;

- виконати вчасне надсилання постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 61459402 від 10.11.2020;

- виконати вчасне надсилання копії постанови про зняття арешту з майна (коштів) ОСОБА_1 , що містяться на рахунку АТ «Перший Український Міжнародний Банк», безпосередньо ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Крім цього, заявник надала суду клопотання про повернення стягнутих коштів, яким просила доповнити її скаргу на дії державного виконавця, а саме просила суд визнати неправомірними дії державного виконавця Озімок Т.А. щодо стягнення з рахунку АТ «Перший Український Міжнародний Банк» її коштів та зобов`язати державного виконавця Озімок Т.А. повернути з державного казначейського рахунку її кошти на рахунок НОМЕР_1 .

В ході судового засідання заявник та її представник не підтримали вимоги п. 9 скарги, а саме вимоги щодо визнання неправомірними дії державного виконавця Озімок Т.А. щодо не надіслання вчасно копії постанови про скасування постанови про арешт коштів боржника від 03.07.2020, вказуючи, що фактично дана вимога дублює вимоги п. 5, 6 скарги щодо не надіслання вчасно постанови про зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ».

В обґрунтування заяви заявник вказувала, що 16.10.2020 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу, якою визнано неправомірними дії державного виконавця Криворізького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Дніпропетровської області Озімок Т.М. щодо винесення постанови ВП № 61459402 від 03.07.2020 про арешт коштів ОСОБА_1 , що містяться на рахунку ОСОБА_1 в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та скасовано вказану постанову державного виконавця.

26.10.2020 вона звернулася до Криворізького РВ ДВС з письмовою заявою, в якій вимагала виконати ухвалу від 16.10.2020.

03.11.2020 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу, якою скасовано заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.02.2019, на підставі якого було відкрито виконавче провадження ВП № 61459402. У зв`язку з цим, вона звернулася до Криворізького районного відділу ДВС з скаргою та вимогою негайно скасувати виконавче провадження ВП № 61459402, а саме постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів ОСОБА_1 від 03.07.2020, а також всіх інших постанов, про які їй не було відомо у даному провадженні, а також вимагала виключити її як боржника з єдиного реєстру боржників.

Зазначала, що 16.11.2020 зателефонувавши до РВ ДВС, їй стало відомо, що постанови про зняття арешту з коштів та закриття виконавчого провадження винесено відразу та направлено їй та банку на наступний день. Однак ні вона, ні банк вказані постанови не отримали, у зв`язку з чим, вона звернулася з РВ ДВС з повторною скаргою 16.11.2020, в якій просила негайно видати їй завірені копії вказаних постанов особисто (нарочно). Однак, копії постанов про закриття провадження та про зняття арешту з коштів, вона отримала нарочно лише 19.11.2020.

Також зазначала, що отримавши вказані копії постанови, вона звернулася до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», де отримала виписку за своїм рахунком та виявила, що 13.08.2020 з її рахунку було знято кошти в сумі 1423,40 грн. на рахунок стягувача – Криворізького РВ ДВС Південно-Східного МРУМЮ (м. Дніпро). Вважала неправомірними дії державного виконавця Озімок Т.А. щодо стягнення з її рахунку вказаних коштів, а тому просила суд зобов`язати державного виконавця Озімок Т.А. повернути з державного казначейського рахунку її кошти на рахунок в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», з якого вони були зняті.

В ході судового засідання заявник ОСОБА_1 , заявлені вимоги підтримала. При цьому не заперечувала, що постанови про закінчення виконавчого провадження № 61459402 та зняття арешту з майна, нею отримані.

Її представник ОСОБА_2 , в ході судового засідання наполягав на задоволенні вимог скарги. 02.12.2020 в ході судового засідання подавав суду заяву про залишення частини вимог без розгляду, однак після оголошення судом вказаної заяви відкликав її та просив не розглядати.

Наполягав на тому, що неправомірними діями державного виконавця Озімок Т.А. порушено права ОСОБА_1 , в тому числі у зв`язку зі списанням з її рахунку грошових коштів, які він вважав за необхідне зобов`язати державного виконавця повернути ОСОБА_1 .

Державний виконавець Озімок Т.А. вимоги заявника не визнала, надала суду відзив, в якому виклала заперечення проти скарги. В обґрунтування заперечень вказувала, що 26.10.2020 заявник дійсно зверталася до відділу ДВС зі скаргою, відповідь на яку їй була направлена простою кореспонденцією 03.11.2020 за вих. № 29310. У відповідь на скаргу повідомлено, що підстави для скасування постанови про арешт коштів від 03.07.2020 відсутні, адже ухвала суду від 16.10.2020 оскаржена та не набрала законної сили. На всі звернення ОСОБА_1 було надано відповідь в порядку визначеному законом, а на підставі звернення від 10.11.2020, державним виконавцем прийнято постанову від 11.11.2020 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», яку направлено сторонам та суду, а також прийнято постанову від 11.11.2020 про зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 , яку направлено ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» простою кореспонденціє, що узгоджується зі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Вказувала, що 16.11.2020 в телефонному режимі з представником заявника було узгоджено дату та час отримання останньою копій вказаних постанов нарочно, а саме після 14:00 год 19.11.2020, але 17.11.2020 заявник звернулася до суду з вказаною скаргою та отримала всі вище вказані постанови та відповіді на звернення нарочно 19.11.2020, додатково до їх примірників, що надсилалися засобами поштового зв`язку.

Щодо вимог про повернення коштів, стягнутих з рахунку боржника ОСОБА_1 , зазначала, що державний виконавець позбавлений можливості повернути вказані кошти, оскільки їх частина перерахована стягувачу, сума виконавчого збору перерахована на казначейський рахунок та може бути повернена за зверненням боржника, яка з таким зверненням не зверталася. Зазначала, що повернення витрат виконавчого провадження законодавством не передбачено.

Державний виконавець зазначила, що її дії вчинені виключно в порядку визначеному законом, підстави для задоволення скарги відсутні.

Стягувач – АТ КБ «ПриватБанк», будучи залученим судом до участі у справі, повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, участь свого представника у розгляді справи не забезпечив, заяв по суті справи та з процесуальних питань не надав, що не перешкоджає розгляду справи за відсутності його представника.

Вислухавши пояснення заявника, її представника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У зв`язку з чим, суд розглядає скаргу, виключено в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що на виконанні Криворізького РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дніпропетровської області, перебувало виконавче провадження ВП № 61459402 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 17807,06 грн, яке відкрито 04.03.2020 на підставі заяви стягувача, що підтверджується копією матеріалів виконавчого провадження (а.с. 25-29).

04.03.2020, окрім постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем Озімок Т.А. прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору, а 03.07.2020, після отримання від АТ «ПУМБ» інформації про наявний відкритий рахунок боржника у банку (а.с. 35), державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку АТ «ПУМБ» UA683348510000026200112254624. Постанова направлена сторонам виконавчого провадження та АТ «ПУМБ» для виконання (а.с. 35-38).

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 особисто ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження 12.08.2020, після чого нею подано до Криворізького районного суду Дніпропетровської області скаргу на дії державного виконавця, яку ухвалою суду від 16.10.2020 частково задоволено (а.с. 39, 42-48).

Відповідно до вказаної ухвали від 16.10.2020, яка оглянута в судовому засіданні за примірником наданим для огляду заявником, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірними дії державного виконавця щодо невжиття заходів для належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61459402 від 04.03.2020, зобов`язано виконавця усунути порушення шляхом направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також визнано неправомірними дії щодо винесення постанови про арешт коштів ОСОБА_1 на рахунку в АТ «ПУМБ». В іншій частині скарги відмовлено.

Як слідує з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець оскаржив ухвалу суду від 16.10.2020, у зв`язку з чим вона не набрала законної сили (а.с. 50-56), що визнано сторонами. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, обов`язковому виконанню підлягає саме рішення суду, яке набрало законної сили.

Оскільки ухвала Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2020 не набрала законної сили, вимоги заявника про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо її невиконання та вимоги про зобов`язання державного виконавця виконати вказану ухвалу суду, не підлягають задоволенню, адже принцип апеляційного оскарження судового рішення є одним із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 скасовано заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області, яке було підставою для відкриття виконавчого провадження ВП № 61459402 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 17807,06 грн. (а.с. 63). Вказана ухвала не підлягала оскарженню, та набрала законної сили 03.11.2020.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, в тому числі, у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Як слідує з матеріалів виконавчого провадження, копія ухвали про скасування заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 надійшла до канцелярії Криворізького районного відділу ДВС ГТУ у Дніпропетровській області, в якості додатку до вимоги ОСОБА_1 , 10.11.2020 та зареєстрована канцелярією, з переданням на резолюцію начальнику ДВС, яка наклала на «вимогу» резолюцію, що узгоджується з положеннями п. 8 Розділу ІІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженої наказом № 1829/5 від 07.06.2017 зі змінами.

Після цього, 11.11.2020 вказана вимога з копією ухвали суду від 10.11.2020 передана до виконання державному виконавцю ОСОБА_3 , що підтверджується даними журналу реєстрації загальної вхідної кореспонденції за 10.11.2020 (а.с. 137-147), згідно з яким за № 12821-12822 від 10.11.2020 зареєстрована скаргу та вимогу про скасування постанов ВП 61459402, які передані державному виконавцю під підпис 11.11.2020 (а.с. 144). Отже, суд приходить до висновку, що саме 11.11.2020 державному виконавцю ОСОБА_3 стало відомо про існування обставин для закриття виконавчого провадження.

На підставі вказаної ухвали суду від 03.11.2020, яка отримана державним виконавцем 11.11.2020, державним виконавцем Озімок Т.А. 11.11.2020 прийнято постанову про зняття арешту з майна, якою знято арешт з рахунку боржника ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ» (а.с. 65-66), а також постанову про закінчення виконавчого провадження, що відповідає вимогам п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в якій вказано про закінчення виконавчого провадження № 61459402 та припинено чинність арешту майна боржника, скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 68). Про закриття виконавчого провадження зроблено відмітку на виконавчому листі (а.с. 70).

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про виконання державним виконавцем Озімок Т.А. ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2020.

Вимоги скарги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Озімок Т.А. щодо не надіслання вчасно постанови про закінчення виконавчого провадження № 64159402 від 10.11.2020 задоволенню не підлягають, оскільки перед судом не доведено факту існування постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.11.2020.

Судом встановлено, що постанови про закриття виконавчого провадження та зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 приймалися державним виконавцем 11.11.2020 (а.с. 65-66, 68) та 11.11.2020 направлені сторонам виконавчого провадження, АТ «ПУМБ» (а.с. 67, 69, 134-136, 153-154, 163-176).

Твердження представника заявника, що вказані постанови мали бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням, суд розцінює критично, оскільки вказане не узгоджується з положеннями ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», яка не відносить вказані постанови до постанов, що мають бути надіслані виключно рекомендованим відправленням.

Твердження представника заявника про те, що дата відбитку штемпеля відділення поштового зв`язку на реєстрі від 11.11.2020 (а.с. 134-136), оригінал якого оглянутий в судовому засіданні, різниться з датою штемпелі листа (з вказаними постановами) надісланого ОСОБА_1 (а.с. 180), суд розцінює критично, оскільки досліджений в судовому засіданні оригінал реєстру з відбитком відділення поштового зв`язку 11.11.2020 підтверджує факт здачі вказаних відправлень до відділення пошти саме 11.11.2020, тобто з дотриманням визначеного законом строку. Підстави проставлення на конверті ОСОБА_1 іншої дати 17.11.2020, суд не приймає до уваги, оскільки проставлення такого штемпеля є відповідальністю працівників відділення поштового зв`язку, а не державного виконавця.

Оскільки ухвала Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 виконана державним виконавцем Озімок Т.А. з дотриманням порядку, відповідно до повноважень та в строки визначені Законом України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Озімок Т.А. дотримано порядок та строки направлення копій постанов про закриття виконавчого провадження та зняття арешту з майна, визначений Законом України «Про виконавче провадження», існування постанов про закриття виконавчого провадження та зняття арешту з майна боржника саме 10.11.2020 перед судом не доведено, тому вимоги заявника в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо невиконання ухвали суду від 03.11.2020, щодо не надіслання вчасно постанови про закінчення виконавчого провадження та постанови про зняття арешту з майна ОСОБА_4 та АТ «ПУМБ», а також вимоги про зобов`язання державного виконавця виконати ухвалу суду від 03.11.2020 та виконати вчасне надсилання постанов про закінчення виконавчого провадження, про зняття арешту з майна, задоволенню не підлягають, оскільки вказані оскаржувані дії вчинялися державним виконавцем відповідно до закону.

Що стосується вимог заявника щодо не надіслання вчасно копій постанов про скасування постанов від 04.03.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, то такі вимоги не підлягають задоволенню в силу їх необґрунтованості, адже перед судом не доведено факт прийняття державним виконавцем таких постанов.

Що стосується вимог скарги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця щодо стягнення з рахунку боржника ОСОБА_1 та зобов`язання повернути вказані кошти, суд приходить до висновку про те, що вони не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Як слідує з виписки по рахунку ОСОБА_1 , списання коштів з рахунку відбулося 13.08.2020, на виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 03.07.2020, на підставі платіжної вимоги № 371 від 07.08.2020, тобто вказане списання відбувалося в порядку процедури виконання рішення суду, в рамках відкритого виконавчого провадження (до його закриття), що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо стягнення з рахунку боржника вказаних коштів (а.с. 35, 36-37, 74-75, 77-84).

Що стосується вимог про зобов`язання державного виконавця Озімок Т.А. повернути ОСОБА_1 , з державного казначейського рахунку списані кошти, суд приходить до висновку, що вказані вимоги не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Так, як слідує з розпорядження № 61459402 від 21.08.2020, списані з рахунку ОСОБА_1 кошти в сумі 1423,40 грн. розподілено зі здійсненням перерахувань в рахунок погашення боргу на користь АТ КБ «ПриватБанк» - 1212,06 грн., на погашення виконавчого збору – 142,34 грн. та витрат виконавчого провадження – 69 грн. (а.с. 133).

При цьому, вимоги про повернення коштів перерахованих на рахунок стягувача не підлягають розгляду в рамках даного провадження, оскільки вимоги про повернення коштів, стягнутих на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, підлягають вирішенню в порядку ст. 444 ЦПК України.

Кошти перераховані в рахунок погашення виконавчого збору, який стягується з боржника до Державного бюджету України, відповідно до ч.7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають поверненню боржнику відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, органами державної казначейської служби України на підставі подання органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (в даному випадку державної виконавчої служби), яке подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заявником перед судом не доведено факту реалізацію нею права на повернення виконавчого збору в порядку визначеному законодавством.

Що стосується витрат виконавчого провадження, то Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено повернення витрат виконавчого провадження, які були стягнуті з боржника при примусовому виконанні виконавчого документа, в тому числі у разі закриття виконавчого провадження.

Беручи до уваги все викладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дніпропетровської області Озімок Тетяни Анатоліївни, заінтересована особа АТ КБ «ПриватБанк», щодо визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 16.02.2021.

Суддя                                                                                М.В. Березюк