У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.02.10 Справа №13/574
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Зубкова Т.П. , Хуторной В.М.
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників сторін:
від позивача – Петріванов А.О. (довіреність ВМО № 910797 від 25.01.2010 р.),
Догадаєва Г.О. (довіреність ВММ № 353672 від 25.01.2010 р.)
від відповідача – Рошиян І.В. (довіреність № 26/2-73 від 11.03.2009 р.)
За участю представника Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області Кохненка Є.С. (дов. б/н від 11.01.2010 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (м. Запоріжжя)
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.11.2009 р. у справі № 13/574, винесену за результатами розгляду скарги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізького філіалу ВАТ «Укртелеком» на дії Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області при примусовому виконанні рішення суду
у справі № 13/574
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі
Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізького
філіалу ВАТ «Укртелеком» (м. Запоріжжя)
до відповідача Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ
України в Запорізькій області (м. Запоріжжя)
про стягнення суми,
03.11.2009 р. Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізького філіалу ВАТ «Укртелеком» звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 13/574 від 24.10.2004 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2009 р. по справі № 13/574 (суддя Серкіз В.Г.) скаргу позивача задоволено: визнано дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області неправомірними; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.10.2009 р. ВП № 2923574 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 13/574 від 25.10.2004 р. про
стягнення з Запорізького міського управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Запорізькій області на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізької філії ВАТ «Укртелеком» 362029,31 грн. основного боргу; зобов’язано підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області виконати рішення господарського суду у справі № 13/574 від 13.10.2004 р. про стягнення з Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України у Запорізькій області на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізького філіалу ВАТ «Укртелеком» 362029,31грн. основного боргу - згідно діючого законодавства.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Запорізьке міське управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду від 25.11.2009 р. по справі № 13/574 скасувати, в задоволенні скарги на дії Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області відмовити.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає ухвалу суду незаконною, стверджує, що під час розгляду справи господарським судом було не повною мірою досліджено обставини справи та порушено норми процесуального права.
Наполягає, що заборгованість за рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 13/574 у нього перед позивачем відсутня.
Посилається, зокрема, на те, що Акт звірки взаєморозрахунків від 13.08.2009 р., на який посилається позивач, як на підставу своїх тверджень щодо передчасного винесення постанови про закриття виконавчого провадження за наказом № 13/574, не містить ряду платежів за жовтень, листопад, грудень 2004 р., оплату за 2005 та 2006 роки, за лютий, квітень - липень, вересень - грудень 2007 р. та платежі за 2008 рік. Зазначає, що загальна сума платежів за вказані періоди склала 362029,11 грн. Саме така сума була стягнута з ЗМУ ГУМВС за рішенням суду № 13/574.
Також, як на факт, що доводить відсутність в нього заборгованості перед позивачем, заявник посилається на лист Управління Державного казначейства у м. Запоріжжі від 25.11.2009 р. (вих. № 08.1-07/339-2625), за змістом якого, станом на 01.01.2009 р. заборгованість по КЕКВ 1138 (оплата за послуги зв’язку) у ЗМУ ГУМВС відсутня.
На думку заявника, такі розбіжності стали можливими через те, що ВАТ «Укртелеком» додало до суми заборгованості, визначеної наказом господарського суду, суми, які не були предметом розгляду суду по господарській справі № 13/574.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р. апеляційна скарга Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2010 р.
Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 468 від 25.02.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г., судді Зубкова Т.П. (доповідач), Хуторной В.М.
Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області апеляційну скаргу відповідача підтримує. Свою правову позицію виклав у письмовому відзиві на скаргу. Зазначає, що згідно Акту звірки взаєморозрахунків від 13.08.2009 р. станом на 01.08.2009 р. розбіжність склала 76018,57 грн. Рішенням господарського суду від 13.10.2004 р. по справі № 13/574 визначена заборгованість станом на 01.08.2004 р. Розбіжність, вказана в Акті звірки, є боргом, який виник протягом жовтня-грудня 2004 року – період, за який стягнення не проводиться. Згідно наказів УМВС України в Запорізькій області № 655 від 13.12.2007 р. та № 58 від 31.08.2008 р. вказану суму кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, списано з бухгалтерського обліку підрозділів ОВС області. Тобто, заборгованість ЗМУ УМВС України в Запорізькій області перед ВАТ «Укртелеком» ЗФ ЦТП (окрім поточної) за надані телекомунікаційні послуги відсутня.
Викладене, на думку Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області, свідчить, що державним виконавцем правомірно, в порядку п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 13/574. Тому просить апеляційну скаргу ЗМУ ГУ МВС України в запорізькій області задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, в задоволенні скарги ВАТ «Укртелеком» в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізького філіалу ВАТ «Укртелеком» на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області при примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області № 13/574 від 24.10.2004 р. відмовити.
Позивач у справі – Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізького філіалу ВАТ «Укртелеком» – апеляційну скаргу відповідача не визнає, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Свою правову позицію позивач виклав у письмовому відзиві. Зокрема, зазначає, що боржник (відповідач) належним чином не підтвердив сплату залишку заборгованості саме за рішенням суду № 13/574 від 13.10.2004 р. в розмірі 132668,13 грн.
Зауважує, що, виходячи з даних відповідача, за Актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.08.2009 р. останній визнав заборгованість за рішенням суду № 13/574 від 13.10.2004 р. в розмірі 132668,13 грн., оскільки Акт звірки було підписано відповідачем без будь-яких заперечень.
Вважає, що лист Управління Державного казначейства у м. Запоріжжя від 25.11.2009 р. (вих. № 08.1-07/339-2625), на якій посилається відповідач, не є належним доказом відсутності заборгованості у Боржника за послуги електрозв'язку за рішенням суду по справі № 13/574, оскільки такий висновок Управління Державного казначейства у м. Запоріжжя не підтверджений відповідними платіжними документами.
Стосовно посилань відповідача на розбіжність в розмірі 76018,57 грн., яка, на думку останнього, є боргом, що виник в період, не включений до періоду заборгованості за рішенням суду по справі № 13/574, і яку списано Наказами № 58 від 31.01.2008 р. та № 655 від 13.12,2007 р., позивач відзначає, що це є лише припущеннями Боржника (відповідача). При цьому Стягувач (позивач) не визнає жодних розбіжностей і вказує заборгованість, що виникла виключно в період, який зазначено у рішенні суду по справі № 13/574. Наполягає, що наявність заборгованості в розмірі 132668,13 грн. підтверджується розрахунком суми заборгованості, що залишилася несплаченою по рішенню суду № 13/574 від 13.10.2004 р., та долученими до матеріалів справи банківськими виписками. Мотивуючи викладеним, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.11.2009 р. по справі № 13/574 – без змін.
В судовому засіданні представники відповідача, позивача та Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області у повному обсязі підтримали доводи, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
За клопотанням представників сторін та ВДВС розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
За їх згодою в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та ВДВС, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.09.2004 р. у справі № 13/574 позов задоволено частково: стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України у Запорізькій області на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Запорізького філіалу ВАТ «Укртелеком» 362029,31 грн. основного боргу, з наданням розстрочки виконання рішення на три роки. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача 1700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
25.10.2004 р. на виконання рішення господарського суду від 13.09.2004 р. господарським судом Запорізької області було видано відповідні накази.
17.12.2004 р. позивач звернувся до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 25.10.2004 р. у справі № 13/574.
21.12.2004 р. Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу по справі № 13/574, якою встановлено боржнику (відповідачу у справі) строк для її добровільного виконання: до 28.12.2004 р.
Листом від 12.05.2009 р. (вих. № 26/7-45) Запорізьке міське управління ГУ МВС України в Запорізькій області повідомило Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області, що станом на 01.01.2009 р. кредиторська заборгованість за рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 13/574 у нього відсутня, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2009 р., підписаним та скріпленим печатками ВАТ «Укртелеком» та ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.
13.08.2009 р. на адресу Стягувача (позивача) та Боржника (відповідача) державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області було направлено Вимогу (вих. № 2802-3/п від 13.08.2009 р.) в строк до 19.08.2009 р. скласти Акт звірки розрахунків між Запорізьким міським управлінням ГУ МВС України в Запорізькій області та ВАТ «Укртелеком» в особі ЦС та ПП ЗФ ВАТ «Укртелеком» за наказом № 13/574, виданим 25.10.2004 р. господарським судом Запорізької області про стягнення з Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області на користь ВАТ «Укртелеком» в особі ЦС та ПП ЗФ ВАТ «Укртелеком» основного боргу в сумі 362029,31 грн.
На вимогу державного виконавця між Стягувачем (позивачем) та Боржником (відповідачем) було складено Акт звірки взаємних розрахунків. Згідно з Актом заборгованість за рішенням господарського суду Запорізької області станом на 13.08.2009 р. на користь Центра телекомунікаційних послуг Запорізької філії ВАТ «Укртелеком» складала 132668,13 грн. Акт звірки підписано керівниками і головними бухгалтерами обох підприємств та скріплено печатками.
14.10.2009 р. головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 13/574, виданого 25.10.2004 р. господарським судом Запорізької області, про стягнення з Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області на користь ВАТ «Укртелеком» в особі ЦС та ПП ЗФ ВАТ «Укртелеком» основного боргу в сумі 362029,31 грн., у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення суду.
Стягувач (позивач) заперечує, що рішення суду у справі № 13/574 Боржником (відповідачем) виконано у повному обсязі, у зв’язку з чим звернувся до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області при примусовому виконанні рішення суду у даній справі.
За результатами розгляду скарги позивача ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2009 р. по справі № 13/574 дії ДВС визнано неправомірними, оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.10.2009 р. ВП № 2923574 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 13/574 від 25.10.2004 р. скасовано, зобов’язано підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області виконати рішення господарського суду у справі № 13/574 від 13.10.2004 р. про стягнення з відповідача на користь позивача 362029,31грн. основного боргу згідно діючого законодавства.
Зазначена ухвала місцевого господарського суду стала предметом апеляційного оскарження з боку відповідача – Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У відповідності до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.
Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Підстави для закінчення виконавчого провадження визначені статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, пунктом 8 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підставою для закінчення виконавчого провадження є фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим документом.
З постанови Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області від 14.10.2009 р. вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 13/574 від 25.10.2004 р. про стягнення з Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області на користь ВАТ «Укртелеком» в особі ЦС та ПП ЗФ ВАТ «Укртелеком» основного боргу в сумі 362029,31 грн. закінчено на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення суду.
В постанові зазначено, що державним виконавцем було встановлено, що згідно листа Боржника (вих. № 26/7-45 від 12.05.2009 р.) заборгованість за рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 13/574 відсутня. На вимогу державного виконавця від 13.08.2009 р. між ВАТ «Укртелеком» в особі ЦС та ПП ЗФ ВАТ «Укртелеком» і Запорізьким міським управлінням ГУ МВС України в Запорізькій області складено акт звіряння розрахунків. Згідно даного Акту звіряння на 01.08.2009 р. розбіжність склала 76018,57 грн. Рішенням суду № 13/574 від 13.10.2004 р. визначена заборгованість станом на 01.08.2004 р. Розбіжність, вказана в Акті звіряння, є боргом, який виник протягом жовтня-грудня 2004 року, який не включено до рішення господарського суду Запорізької області № 13/574.
В силу положень ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.10.2009 р. з примусового виконання наказу № 13/574 від 25.10.2004 р. винесена Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області передчасно.
В даному випадку, Боржник (відповідач) належним чином не підтвердив сплату заборгованості за рішенням суду по справі № 13/574 від 13.10.2004 р. в розмірі 132668,13 грн.
Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження в якості доказу відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, державним виконавцем було взято до уваги Акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.08.2009 р.
При цьому, Акт звірки взаєморозрахунків станом на 13.08.2009 р., складений сторонами на виконання Вимоги державного виконавця від 13.08.2009 р., останнім до уваги прийнятий не був.
Згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність певних обставин. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами чинного законодавства, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.
Отже, в даному випадку, належним та допустимим доказом відсутності у відповідача перед позивачем заборгованості можуть бути платіжні документи, банківські виписки тощо, які свідчать про сплату відповідачем боргу саме за наказом господарського суду № 13/574.
З документів, які містяться в матеріалах справи, не вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що акти звірки розрахунків є лише документами бухгалтерського обліку, але у будь-якому разі не є належними доказами існування чи відсутності заборгованості.
Посилання відповідача на те, що розбіжність в розмірі 76018,57 грн., нібито, є боргом, який виник в період, не включений до періоду заборгованості за рішення господарського суду по справі № 13/574, і яку відповідачем списано відповідними наказами, не приймається колегією суддів до уваги. Ці доводи не спростовують наявність заборгованості за наказом суду, а списання є внутрішньою дією і не може стосуватись виконання зустрічних обов’язків суб’єктів господарювання, а тим більше обов’язків, встановлених чинними судовим рішенням.
Крім того, згідно пояснень позивача, після виникнення у відповідача заборгованості за послуги електрозв'язку за договором № 1061 від 17.03.1998 р. на користування місцевим телефонним зв'язком в розмірі 362029,31 грн. за період з березня 2003 р. по липень 2004 р., зазначений вище договір розірвано не було і послуги електрозв'язку продовжували надаватись. Тому відповідач, окрім заборгованості, стягнутої рішенням суду по справі № 13/574 від 13.10.2004 р., здійснював платежі і за поточні послуги електрозв'язку, які, в свою чергу, позивач розподіляв відповідно до призначення платежу. Зазначене підтверджується відповідними банківськими виписками, згідно з якими за рішенням суду по справі № 13/574 від відповідача надійшло коштів в загальній сумі 229361,18 грн. (арк. справи 22-53).
Лист Управління Державного казначейства у м. Запоріжжі від 25.11.2009 р. (вих. № 08.1-07/339-2625) не приймається колегією суддів до уваги через не підтвердження висновку Управління Держказначейства відповідними платіжними документами.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» органи Державного казначейства України здійснюють облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам.
Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету.
Зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.
Видатки, пов'язані з утриманням бюджетних установ, можуть здійснюватися розпорядниками бюджетних коштів у разі, якщо відсутня прострочена заборгованість із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України у випадку, якщо у Боржника коштів не достатньо, він як розпорядник бюджетних коштів повинен впорядкувати свої витрати з урахуванням безспірно списаних коштів і привести їх у відповідність до бюджетних призначень на відповідний бюджетний рік.
Водночас, основна функція державної виконавчої служби – виключно примусове виконання рішення суду, незалежно від того, запланувала чи ні бюджетна установа витрати на відповідне рішення для оплати отриманих послуг. Якщо коштів недостатньо, бюджетна установа відмовляється від отримання послуг, в протилежному випадку вона несе відповідальність згідно вимог чинного законодавства та сплачує суму спожитих послуг в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини.
Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідачем не наведено жодних доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не надано будь-яких доказів безпідставного задоволення скарги позивача на дії виконавчої служби.
Досліджені обставини свідчать про неправомірність дій Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Запорізькій області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 13/574 від 25.10.2004 р. про стягнення з Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області на користь ВАТ «Укртелеком» в особі ЦС та ПП ЗФ ВАТ «Укртелеком» основного боргу в сумі 362029,31 грн.
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду щодо наявності підстав для задоволення скарги позивача на дії виконавчої служби.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку про відповідність ухвали господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Запорізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (м. Запоріжжя) залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.11.2009 р. у справі № 13/574 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Зубкова Т.П.
Хуторной В.М.