Справа № 2 – 2850 / 2010

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м     у к р а ї н и

29 березня 2010  року   Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді  Антонова А.В.

при секретарі     Кононенко О.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за  кредитним договором. В позовній заяві посилався на те, що 26 грудня 2007 року відповідач ОСОБА_2 уклав з позивачем кредитний договір № 014/0055/82/97607, згідно якого одержав кредит в сумі 15000 грн. терміном користування кредитними коштами по 26 грудня 2010 року під 28% річних за користування кредитом. Відповідач ОСОБА_3 26 грудня 2007 року уклала з позивачем договори поруки та взяла на себе зобов’язання солідарної відповідальності у випадку невиконання договірних зобов’язань ОСОБА_2

ОСОБА_2  свої зобов’язання не виконав, вимоги банку, направлені боржнику та поручителям про погашення заборгованості відповідачами залишені без уваги. Тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно:  прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 2495,98 грн., пеню за порушення строків повернення кредитних коштів у розмірі 998,70 грн., заборгованість за процентами у розмірі 131,77 грн., заборгованість за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню у розмірі 5887,53 грн., всього стягнути 9513,98 грн. та судові витрати.  

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини, просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9513 грн. 98 коп. та судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги  визнали в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечували.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню.

Судом  встановлено,  що 26 грудня 2007 року між позивачем та  відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0055/82/97607, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000 грн. терміном користування кредитними коштами по 26 грудня 2010 року під 28% річних за користування кредитом.

26 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено  договір поруки № 014/0055/82/97607, за  умовами якого,  вона взяла на себе зобов’язання  перед позивачем  у тому ж обсязі, що і ОСОБА_2 в солідарному порядку, зокрема, за повернення основної суми боргу та відсотків.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача кошти в загальній сумі 15000 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 в терміни, встановлені договором, свої зобов’язання  не виконував, щомісячно кредит не сплачував. На час розгляду справи судом має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 2495,98 грн., пеню за порушення строків повернення кредитних коштів у розмірі 998,70 грн., заборгованість за процентами у розмірі 131,77 грн., заборгованість за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню у розмірі 5887,53 грн. Загальний розмір вимог позивача до відповідача склав 9513 грн. 98 коп.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що умови договору відповідачем виконано не було, позовні вимоги в частині стягнення всієї суми кредиту з нарахованими сумами відсотків та пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і  поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.  

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 9513 грн. 98 коп. солідарно.  Також з відповідачів підлягає до стягнення 95 грн. 14 коп. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ, сплачені позивачем при подачі позову до суду.  

Всього з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути суму коштів в розмірі 9729 грн. 12 коп.  

Керуючись   ст.ст. 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»   задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтави, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого : АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с.Бодаква Лохвицького району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої : АДРЕСА_2, на користь Публічного  акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (м.Київ, вул.Лєскова,9) в особі Полтавської обласної дирекції, (м. Полтава, вул. Монастирська, 5а рахунок . 290955819 в ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043 )     заборгованість за кредитним договором в розмірі 9513 грн. 98 коп.  та судові витрати в сумі 215 грн.14 коп., а всього  9729 грн. 12 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про апеляційне оскарження.

 Головуючий                                                Антонов А.В.