Справа № 2а-80 / 10
П О С ТА Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого
судді Назаровой М.В. при секретарі Зятьковій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Антрацит справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування Антрацитівського району Черкасова Костянтина Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 14 грудня 2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказує, що 04.12.09 року о 09.45 год. він, керуючи автомобілем марки CHERY AMULET реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався з вул. Петровського на вул.. Ростовска м. Антрацит та на виїзді з перехрестя вказаних вулиць був зупинений інспектором ДАІ – відповідачем Черкасовим К.В. Останнім був складений протокол та винесена постанова ВВ № 067963 по справі про адміністративне правопорушення, в якій зазначено, що він, керуючи автомобілем на перехресті вул. Петровського та вул. Ростовська м. Антрацит, повертаючи праворуч, не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху /далі – ПДР/ і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Вважає постанову неправильною, оскільки він, керуючи автомобілем і рухаючись по вул. Петровського м. Антрацит, дійсно повертав праворуч на вул. Ростовська, і на його проїзній частині ніяких пішоходів не було. Цей факт він доводив відповідачу, але той скоїв на нього моральний тиск, що все одно колись його зупинить та випише максимальний штраф, під впливом чого він написав в протоколі, що не пропустив пішохода. Таким чином, вважає, що не порушував п. 16.2 ПДД, проте відносно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України та піддано штрафу у розмірі 425 грн.
Оскільки вважає, що не порушував ПДД, то просить скасувати зазначену постанову про накладення на нього штрафу.
У судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги та пояснив, що, повертаючи праворуч, він перешкод нікому не створював, оскільки ніхто не переходив проїзну частину дороги, на яку він повертав.
Відповідач – інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування Антрацитівського району Черкасов Костянтин Володимирович - позов не визнав та пояснив, що дійсно ним під час патрулювання 04.12.09 року о 9-45 год. на перехресті вул.вул. Петровського та Ростовської м. Антрацит було зафіксоване порушення п.п. 16.2 ПДД водієм автомобіля CHERY AMULET реєстраційний номер НОМЕР_1 ВАЗ-21063, за кермом якого знаходився позивач, адже той, рухаючи по вул. Петровського та повертаючи праворуч, не пропустив пішохода. Про це порушення п. 16.2 ПДД він виніс постанову про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України та накладення штрафу у сумі 425 грн. Позивач був згодний з постановою та протоколом, про що написав власноруч у протоколі, копію якого йому було вручено.
Суд, вислухавши позивача, відповідача, дослідивши докази по справі, вважає позов як такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно п. 16.2 Правил дорожнього руху на нерегульованих та регульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен поступитися пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку, а саме - ст. 122 ч. 2 КпАП України встановлює відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкту владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову
Заперечуючи проти позову, відповідач на підтвердження правомірності свого рішення посилається на протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ № 150984, складений 04.12.09 р. о 09.50 год. щодо позивача, а саме – що той 04.12.09 р. о 9.45 год. на перехресті вул. Петровського та вул. Ростовська м. Антрацит керуючи автомобілем CHERY AMULET реєстраційний номер НОМЕР_1, повертаючи право поруч, не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку від повертав, чим порушив вимоги п. 16.2 ПДР, копію якого досліджено у судовому засіданні /а.с. 5/.
Позивач також підтвердив у судовому засіданні, що запис про те, що «не пропустив пішохода», зроблена особисто ним під час складення протоколу і свідчить про визнання ним на час винесення оскаржуваної постанови своєї провини.
Також суду надано копію постанови серії ВВ № 067963, винесену 04.12.09 р. відповідачем щодо позивача, якою того за вказане порушення піддано адміністративному стягнення за ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 425 грн. /а.с. 4/.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підстав яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тому, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить висновку, що правомірність прийнятого відповідачем рішення.
Натомість позивач не надав суду жодного доказу, що свідчив би про неправомірність дій відповідача. Суд не може взяти до уваги як безпідставні його твердження про те, що відповідачем здійснено на нього моральний тиск, під впливом якого він визнав свою провину, як голослівні – це нічим не підтверджено у судовому засіданні, а згідно ч. 1 ст. 11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 293 КпАПУ орган /посадова особа/ при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з перелічених рішень, тому суд вважає за необхідне залишити постанову без зміни, а скаргу без задоволення.
Тому суд доходить висновку про правомірність дій відповідача і відсутність підстав для скасування постанови, адже наявний склад адміністративного порушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 69-72, 159 – 163, 167 КАС України, ст. 122 ч. 2 КпАП України, п.п. 16.2 Правил дорожнього руху, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування Антрацитівського району Черкасова Костянтина Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
інстанції.
Постанову надруковано у нарадчій кімнаті.
Головуючий: М.В. Назарова