Судове рішення #9208946

                                    Справа № 2а-2097 / 09

                                                           

П О С ТА Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2009 року  Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого  

    судді                 Назарової М.В.                                                                                                                                                                                                                                           при секретарі                         Зятьковій О.С.,          

                                                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Антрацит справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 30 липня 2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказує, що 19 липня 2009 року старшим сержантом міліції ВДАІ м. Лутугіно Луганської області Недобега Олександром Андрійовичем було винесено постанову ВВ № 035798 по справі про адміністративне порушення, в якому йдеться про те, що він 19.07.09 р. о 18.40 год., керуючи автомобілем ВАЗ-21109 д/н НОМЕР_2, в населеному пункті с. Успенка, позначеним ДІЗ 5.45 зі швидкістю 98 км/год, перевищив встановлену швидкість на 36 км/год, що зафіксовано приладом «Іскра» № 18747 похибка +  1 км/год, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України. Вважає постанову неправильною, оскільки він рухався з допустимою швидкістю і відразу на вимогу працівника ДАІ зупинився поряд з ним, а у разі зазначеної в постанові швидкості його гальмівний шлях був занадто довгим.

Вважає, що постанову винесено з порушенням норм КпУП України, адже під час її винесення не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях правопорушення; також інспектор склав протокол про адмінправопорушення поза межами його компетенції; відповідач також порушив місце розгляду адміністративної справи, тому просить визнати протиправною та скасувати зазначену постанову.

    У судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги та пояснив, що був незгодний відразу із порушенням, про що зазначив у протоколі.

    Оскільки відповідно до довідки начальника ВДАІ з обслуговування Лутугинського району Луганської області від 19.08.09 р. ст. сержант Недобега Олександр Андрійович за штатним розкладом в зазначеній установі не значиться /а.с. 10/, за згодою позивача ухвалою суду від 26.08.09 р. було замінено первісного відповідача – ст. сержанта міліції ВДАІ м. Лутугіно Луганської області – на УДАІ УМВС України в Луганській області.

Зазначений відповідач, будучи сповіщеним належним чином про дату, час і місце розгляду справи, до судового засіданні не з»явився, і тому суд розглядає справу відповідно до п. 4 ст. 128 КАСУ, яка передбачає як наслідок неприбуття відповідача - суб»єкту владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття можливість розгляду справи не відкладаючи і вирішення її на підставі наявних в ній доказів.

    Таким чином, суд, вислухавши позивача, дослідивши докази по справі, вважає позов як такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

  Так, принципами адміністративного судочинства, є верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з»ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов»язковість судових рішень, а згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкту владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову

Позивач, не визнаючи свою провину і заперечуючи проти винесення відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення, надав суду протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ № 019801, складений 19.07.09 р. о 19-й ст. сержантом міліції ІДПС Недобега Олександром Андрійовичем, про те, що позивач 19.07.09 р. о 18.40 год. АІН-21 130 км с. Успенка керував транспортним засобом ВАЗ-21104 д/н НОМЕР_2, рухався у населеному пункті позначеномуДІЗ 5.45 зі швидкістю 98 км/год, перевищив встановлені швидкість на 38 км/год. , чим порушив п. 1.9.б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КпАП України /а.с. 4/, а також – саму оскаржувану постанову ВВ № 035798 від 19.07.09 р., якою за вказане порушення його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 300 грн. /а.с. 5/. При цьому у вищевказаному протоколі позивачем власноруч зроблений запис про невизнання ним своєї провини.

        Згідно п. 12.9.б водію забороняється перевищувати максимальну швидкість, вказану в пунктах 12.4-12.7, або на дільницях дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлен визначальний знак згідно з підпунктом «и» пункту 30.3 цих Правил.

      Як пояснив позивач у судовому засіданні і така його позиція існувала відразу – про це він вказує і в протоколі про адміністративне правопорушення, який складено відповідачем безпосередньо на місці – зазначену швидкість він не перевищував. До того ж, на приладі, який продемонстрував йому сержант Недобега А.А., не було зрозуміло, чия саме швидкість зафіксовано і у який час.

      За таких обставин у суду немає підстав не довіряти позивачу, позиція якого незмінна та стабільна і тому суд погоджується з позивачем щодо того, що вказану швидкість він не перевищував.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підстав яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у тому разі й пояснення сторін.

Натомість, особа, яка винесла оскаржувану постанову, знаючи про невизнання своєї провини позивачем під час накладення на нього адміністративного стягнення та під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, в порушення ст. 256 КпАП України, яка визначаючи вимоги до протоколу, передбачає, крім іншого, в протоколі і інші відомості, необхідні для вирішення справи – такі відомості у протоколі відсутні, крім посилання на поставу.

Крім того, суду надані вищезазначені відомості про те, що сержант з такими іменем, прізвище та по батькові у ВДАІ з обслуговування Лутугинського району Луганської області не значиться.

Таким чином, суд оцінюючи у сукупності всі докази по справі, у т.р. і протокол про адмінправопорушення та саму оскаржувану постанову, доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 293 КпАПУ орган /посадова особа/ при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому, враховуючи, що суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову, а справу закрити.

Крім того, суд зауважує, що згідно п. 11.17 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талона до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом /пастою/ темного /чорного або синього /кольору/ вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім.»я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами, у той час коли в оскаржуваній постанові та протоколі мають місце незрозумілі скорочення місця роботи та посади особи, яка склала зазначені документи.

При цьому суд не може погодитися із твердженнями позивача про те, що інспектор склав протокол про адмінправопорушення поза межами його компетенції та також порушив місце розгляду адміністративної справи, адже згідно ч. 3 ст. 255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-15 цього Кодексу, протоколи по правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів; при цьому ст. 222 п. 3 кодексу як орган, уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення /ч. 1 та 2 ст. 122 КпАП України/, називає працівників Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання органів внутрішніх справ.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 11, 17, 69-72, 159 – 163, 167 КАС України, ст. 122 ч. 2 КпАП України, п.п. 12.9.б Правил дорожнього руху, суд, -

                                                         П О С Т А Н О В И В :

               

                Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову ВВ № 035798 від 19.07.09 р., винесену ІДПС ДПС ст. сержантом міліції Недобега Олександром Андрійовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 300 грн., а справу закрити.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Постанову надруковано у нарадчій кімнаті.

    Головуючий:                                                                    М.В. Назарова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація