Справа № 2а-120 / 09
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2010 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Назарова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області про бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
04.01.10 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушення права, свобод та інтересів за період з 01.01.06 року до 31.12.08 року та просить зобов»язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за 2006-08 роки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» становить: з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн., а загалом у сумі 1426 грн. 13 коп.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і має статус «дитини вiйни» у зв’язку з чим, у вiдповiдностi до ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» виплачувана йому пенсiя повинна пiдвищуватися на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком. Згідно ч. 1 прикінцевих положень Закону України № 2195-1У від 18.11.04 року цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року. Вказує, що є відповідні рішення Конституційного Суду України, якими визнано право дітей війни на 30 % підвищення до пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими що не відповідають Конституції України.
Тому просить зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з’явився та просив суд розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмове заперечення проти позову та просив суд розглядати справу за його відсутності.
Оскільки, таким чином, до початку судового засіданні від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, 05.02.10 р. було постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 14.03.06 р. /а.с. 5/.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” — у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте у 2006 році, в порядку, визначеному Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік”, Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому підвищення пенсії не провадилося.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. /із змінами від 15 березня 2007 р./, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн.11 коп.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищивикладене, суд погоджується з позивачем щодо правомірності його вимог про нарахування на його користь доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2007 рік, проте не з 01 січня, як просить позивач, а саме з 09 липня 2007 року - тобто, з дня ухвалення відповідного рішення КСУ, по 31 грудня 2007 року - з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Проте, згiдно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлено рiчний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюсться з дня, коли особа дiзналася або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв; а згiдно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду є пiдставою для вiдмови у задоволеннi адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна iз сторiн. Як вбачається з письмового заперечення відповідача на позов, вони наполягають на застосуванні строків.
Позивач ж, ставлячи питання про перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії, просить відновити йому пропущений строк для звернення до суду, не наводить поважних причин його пропуску, посилаючись лише на обізнаність щодо порушення своїх прав після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації і на те, що йому про належні виплати повідомлено не було.
За таких обставин суд вважає, що незнання дiючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як вiдповiдно до ст. 57 Конституцiї України всi законодавчi акти, якi стосуються прав та обов’язкiв громадян, обов’язково пiдлягають оприлюдненню.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату пiдвищення до пенсiї як дитинi вiйни, а вiдповiдач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхiдне вiдмовити позивачу у вимогах про пiдвищення пенсiї як дитинi вiйни за перiод з 09.07.07 року до 31.12.07 року з цих підстав.
Законом Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визначено основи соцiального захисту дiтей вiйни та гарантовано їх соцiальну захищенiсть шляхом надання пiльг i державної соцiальної пiдтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної пiдтримки дiтей вiйни, яка додатково виплачусться до пенсiї. Вказана соцiальна пiдтримка не може розцiнюватись як пенсiя або її складова частина. Тобто, йдеться про рiзнi види правовiдносин в системi соцiального забезпечення та державно содiальної пiдтримки.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесения змiн до деяких законодавчих актів України» вiд 28.12.07 р. внесено змiни до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», зокрема статтею 6 вказаного Закону пiсля внесения змiн передбачалось, що дiтям вiйни до пенсiї або щомiсячного довiчного грошового утримання; державної соцiальної допомоги, що виплачусться замiсть пенсiї, виплачусться пiдвищення у розмiрi надбавки, встановленої для учасникiв вiйни.
Рiшенням Конституцiйного Суду України № 10-рп/2008 вiд 22.05.08 року положення пункту 28 роздiлу II «Внесения змiн до деяких законоданчих актiв України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесения змiн до деяких законоданчих актiв Україїни» вiд 28.12.07 р. щодо внесения змiн до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визнанi такими, що не вiдповiдають Конституцiї України.
Таким чином, суд погоджується з законністю та обґрунтованістю вимог позивача щодо визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі щодо несплати йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання відповідача здiйснити перерахунок та виплату пiдвищення до пенсiї «дитини вiйни» у 2008 роцi, проте не з 01 січня, а з 22 травня /дня прийняття відповідного рішення КСУ/ - до 31 грудня.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу яка втратила працездатність складає: з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 471 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн.
Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.08 року, сплачується пiдвищення до пенсiї у розмiрi 10 % прожиткового мiнiмуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, а повинні провадити виплати, починаючи з 22.05.08 року до 31.12.08 року, у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за віком, а тому суд погоджується з позивачем щодо незаконної бездіяльності відповідача.
В грудні 2008 року згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність встановлено в розмірі 498 гривень.
Проте, як зазначалося вище, згiдно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлено рiчний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюсться з дня, коли особа дiзналася або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв; а згiдно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду є пiдставою для вiдмови у задоволеннi адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна iз сторiн.
Позивач, ставлячи питання про перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії за період 2008 р. і звертаючися до суду 04.01.10 р., просить відновити йому строк для свого звернення до суду, не навів поважних причин його пропуску. За таких обставин суд вважає, що незнання дiючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як вiдповiдно до ст. 57 Конституцiї України всi законодавчi акти, якi стосуються прав та обов’язкiв громадян, обов’язково пiдлягають оприлюдненню.
У зв’язку з тим, що вищезазначене Рішення КСУ від 22.05.08 р. офіційно опубліковане у газеті «Голос України» 04.06.08 року, і, позивач, таким чином, міг ознайомитися з ним належним чином і, відповідно, звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату пiдвищення до пенсiї як дитинi війни з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, до цього ж, вiдповiдач наполягає на застосуванні вказаного строку, тому суд вважає за необхiдне вiдмовити позивачу у задоволенні вимог про пiдвищення пенсiї як дитинi вiйни за цей перiод також за пропуском звернення до суду, адже він звернувся до суду 04.01.10 року.
Посилання позивача на застосування до спірних правовідносин ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо виплати нарахованих сум пенсії за минулий час не заслуговують на увагу, адже в зазначеній нормі йдеться про нараховані, а не оспорювані суми пенсії.
Відповідно ст. 94 КАС України не підлягають повернення і судові витрати, понесені позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.06 року № 489-V, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп, від 22.05.08 р. № 10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про прожитковий мінімум»,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області про бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Антрацитівського
Міськрайонного суду: М.В. Назарова