Справа № 536/114/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Даніліної Ж.О., за участю секретаря судового засідання Таран І.О., за участю прокурора Бровка Г.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12021170540000001 від 07 січня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Циганське Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-29 липня 1998 року вироком Решетилівського районного суду Полтавської області за частиною 2 статті 140, частиною 3 статті 81, статтею 42 КК України з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі;

-27 червня 2001 року Полтавським районним судом Полтавської області за частиною 1 статті 196-1, статтею 43 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

-21 січня 2002 року Полтавським районним судом за частиною 3 статті 186, частиною 3 статті 42 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

-29 травня 2006 року Октябрським районним судом м.Полтави за частиною 2 статті 185 з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений від відбування покарання на підставі статті 75 КК України;

-25 травня 2007 року Полтавським районним судом Полтавської області за частиною 2 статті 121 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України,-

                                        ВСТАНОВИВ:

       12 вересня 2020 року близько 15.00 години ОСОБА_1 за місцем свого фактичного проживання в АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив сімейну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров`ю останньої.

       Також, 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння повторно вчинив сімейну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , під час якої погрожував останній фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

       20 листопада 2020 року а вказані вище дії постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

       Окрім того, 22 грудня 2020 року о 15.40 годині за місцем свого фактичного проживання у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив сімейну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , чим завдав шкоди психологічному здоров`ю останньої.

       Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

       Обвинувачений ОСОБА_1 судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, наведених в обвинувальному акті, щиро кається у вчиненому. Не заперечував щодо обмеження обсягу дослідження доказів та фактичних обставин справи його допитом та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо його особи.

Потерпіла ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, однак в судове засідання не з`явилася, направивши на адресу суду заяву, де просить справу розглядати за її відсутності.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись частиною 3 статті 349 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази із тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, що характеризують обвинуваченого як особу. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будить позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за статтею 126-1 КК України є вірною, так як обвинувачений здійснив умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.

Обставиною, яка в силу статті 66 КК України пом`якшуює покарання ОСОБА_1 , є щире каяття.

Обставиною, які в силу статті 67 КК України обтяжуює покарання ОСОБА_1 є рецидив кримінальних правопорушень.

Визначаючи міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_1 раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується, як особа скарги на яку не надходили, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

       За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступінь тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого, приймаючи до уваги його вік та стан здоров`я, суд дійшов до переконання, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів йому має бути призначено покарання у виді обмеження волі, у межах санкції статті 126-1 КК України.

       Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину повністю у вчинені кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому, то суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому статтями 75, 76 КК України. Саме таке покарання на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду справи суд не вбачає ризиків, передбачених статтею177 КПК України, для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 373 375 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

       На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього під час іспитового строку наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Кременчуцький районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, направити потерпілій.

Обвинуваченому роз`яснити його право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя                                                                 Ж. О. Даніліна