Справа № 2а-616/ 10
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі судді Назарової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячні соціальної допомоги до пенсії як дитині війни , -
В С Т А Н О В И В:
03 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов»язання відповідача нарахувати на його користь щомісячну державну соціальну допомогу - 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і має статус «дитини вiйни» у зв’язку з чим, у вiдповiдностi до ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» виплачувана йому пенсiя повинна пiдвищуватися на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком. Згідно ч. 1 прикінцевих положень Закону України № 2195-1У від 18.11.04 року цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року. Вказує, що є відповідні рішення Конституційного Суду України, якими визнано право дітей війни на 30 % підвищення до пенсії, і він про це дізнався в травні 2009 року вже після висвітлення зазначених подій у пресі у зв»язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.07 року, отже, про грубе порушення його прав йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації .
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими що не відповідають Конституції України.
Як рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року визнані такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Тому просить поновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати дії відповідача з відмови йому у виплаті зазначеного підвищення незаконними та зобов»язати відповідача нарахувати на її користь надбавку до пенсії відповідно до зазначеного закону як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за вказаний період, виходячи із законодавчо встановленої мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з’явився та просив суд розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмове заперечення проти позову та просив суд розглядати справу за його відсутності.
Оскільки, таким чином, до початку судового засіданні від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, 04.03.10 р. було постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 12.03.09 року /а.с. 5/.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, яке оприлюднено в офіційному виданні газеті «голос України» 04.06.08 року, положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищивикладене, суд погоджується із позивачем щодо правомірності його вимог про нарахування на його користь доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2008 рік з 22 травня 2008 року - дня ухвалення відповідного рішення КСУ з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Законом Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визначено основи соцiального захисту дiтей вiйни та гарантовано їх соцiальну захищенiсть шляхом надання пiльг i державної соцiальної пiдтримки.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність складає: з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 471 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн.
У 2009 році змін до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» не вносилось і відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на 2009 рік в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Отже, суд погоджується із позивачем щодо того, що нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
І, таким чином, вимоги позивача і за період з 01 січня до 31 грудня 2009 року є обґрунтованими.
Проте, згiдно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлено рiчний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюсться з дня, коли особа дiзналася або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв; а згiдно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду є пiдставою для вiдмови у задоволеннi адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна iз сторiн. Як вбачається з письмового заперечення відповідача на позов, вони наполягають на застосуванні строків.
Позивач ж, ставлячи питання про перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії, просить відновити йому пропущений строк для звернення до суду, проте не наводить поважних причин його пропуску, вказавши лише про те, що про належні йому виплати їй повідомлено не було, тому про факт порушення їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації у вз»язку з ухваленням відповідного рішення КСУ. За таких обставин суд вважає, що незнання дiючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як вiдповiдно до ст. 57 Конституцiї України всi законодавчi акти, якi стосуються прав та обов’язкiв громадян, обов’язково пiдлягають оприлюдненню.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату пiдвищення до пенсiї як дитинi вiйни з 22 травня 2008 року до 03 лютого 2010 року, а також у зв»язку з тим, що вищезазначене Рішення КСУ від 22.05.08 р. офіційно опубліковане у газеті «Голос України» 04.06.08 року, і, позивач, таким чином, міг ознайомитися з ним належним чином і, відповідно, звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то суд вважає за необхідне за цей період відмовити саме за пропуском строку звернення до суду; а в іншій частині, тобто за період з 03 лютого 2009 року до 31 грудня 2009 року - позов задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп, від 22.05.08 р. № 10-рп/2008, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про прожитковий мінімум»,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячні соціальної допомоги до пенсії як дитині війни задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області щодо несплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком як дитині війни за період з 03 лютого 2009 року до 31 грудня 2009 року незаконним.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 03 лютого 2009 року до 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично сплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Антрацитівського
Міськрайонного суду: М.В. Назарова