Справа №2-А-537/2010/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКАЇНИ
25 травня 2010р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС БДПС при ВДАІ ГУМВС у Донецькій області прапорщика міліції Тропенкова Ігоря Анатолійовича про визнання дій протиправними, скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 30.03.10р. відповідач склав протокол та ухвалив постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КпАПП України, яке полягає у невиконанні вимог знаку «напрямок руху по смугам» та перетині безперервної смуги. Протокол та Постанова не відповідають обставинам у справі, вимогам закону, невірні по суті, складені з порушенням процедури, а відтак, підлягають скасуванню. Як водій, він зобов’язаний керуватися тим, що бачить. Дорожня розмітка на тій ділянці дороги нанесена з порушенням вимог стандартів і її не видно. Замість дороги – яма. При ухваленні рішення відповідач порушив його право на юридичну допомогу, збір та надання доказів, не врахував особу правопорушника, його фінансовий стан.
Письмових заперечень за позовом не надано.
Позивачем надано заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач - суб’єкт владних повноважень, який належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.122, ч.4 ст.128 КАС (Кодексу адміністративного судочинства) України справа вирішується у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
У якості доказів судом були досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані на вимогу суду, у яких міститься оригінал Протоколу про адміністративне правопорушення (його копія наявна на ар.с.2 судової справи) та копія Постанови у справі про адміністративне правопорушення ( також наявна на ар.с.3 судової справи).
Не приймаються судом як самостійний доказ фотографії (ар.с.10-15), виготовлені невідомо коли за невідомих обставин за допомогою неозначеного технічного засобу, оскільки цей носій інформації з урахуванням предмету доказування та компетенції сторін у справі не відповідає вимогам ч.4 ст.70 КАС України щодо допустимості доказу. Означені фото суд оцінює як ілюстрацію до пояснень позивача по суті позовних вимог.
На підставі означених доказів, з числа обставин, які підлягають доказуванню у справі, суд вважає доведеним, що 30.03.10р. відповідач у справі склав щодо позивача у справі Протокол про адміністративне правопорушення, зафіксувавши факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАПП України, яке полягає у тому, що керуючи автомобілем, на 483км а/д Знаменка – Луганськ – Ізваріно, ОСОБА_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 «напрямок руху по смугам» та рухався по смузі, призначеній для руху праворуч, продовжив рух прямо та перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив вимоги п.1.1 дод.2, розд.34, 5.16 дод. 1 розд. 33 Правил дорожнього руху України. За фактом правопорушення відповідач у справі ухвалив Постанову у справі про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному ст.14-1, ч.5, 6 ст.258, ст.283 КпАПП України. Про існування доказів факту правопорушення у Протоколі та Постанові не зазначено. Особа, щодо якої складено Протокол (позивач у справі) при складанні протоколу з приводу факту події власноруч написав у ньому, що не згоден. Стан ділянки дороги, яка відображена на фотознімках, не відповідає вимогам міжнародної Конвенції «Про дорожні знаки та сигнали», учасником якої є Україна та не забезпечує для водія можливості належним чином виконувати вимоги Правил дорожнього руху України через незадовільний стан дорожнього покриття, відсутність чіткої та зрозумілої розмітки, наявність великих ям та вибоїн на проїзній частині.
Через відсутність обзорного знімку, який прив’язував би сфотографований дорожній знак до ділянки дороги, відображеної на інших знімках, суд вважає недоведеним, що у місці розташування цього знаку стан дороги має той вигляд, який відобразився на фото.
Правовідносини, які склалися між сторонами у справі регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306.
Оцінивши обставини, на які посилається позивач та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд зважає на те, що згідно зі ст..254 КпАПП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Згідно зі ст.256 КпАПП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються (зокрема): дата і місце його складання, посада прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 КпАПП України. Зокрема, згідно з ч.6 ст.258 КпАПП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.14-1 КпАПП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки , відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Статтею 9 КпАПП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 ст. 122 КпАПП України визначено, що склад передбаченого цією нормою правопорушення утворює перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само, порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст.280 КпАПП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінивши обставини у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Вирішуючи позов по суті, суд бере до уваги, що відповідачем заперечень проти адміністративного позову не заявлено. Доведеним суд вважає, що виконати вимоги Правил дорожнього руху за умови того стану дорожнього покриття та розмітки проїзної частини, які відображено на фото, неможливо через фактичну відсутність розмітки та самого дорожнього покриття. Крім того, суд зважає на те, що при ухваленні Постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідач (інспектор ДПС) взагалі не керувався Протоколом про адміністративне правопорушення, який склав, фіксуючи подію. Він формально скористався бланком Постанови, до якого внесено відомості, що суперечать фактичним обставинам у справі та застосованому способу фіксації правопорушення. Про існування будь яких доказів факту правопорушення у Постанові також не йдеться. Отже, відповідач не виконав вимоги ст.280 КпАПП України. Він, будучі суб’єктом владних повноважень, діяв необґрунтовано та недобросовісно. З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача є неправомірними і скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення у цьому випадку є способом відновлення порушеного права позивача. Вирішуючи вимогу позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд керується п.3 ч.2 ст.17 КАС України, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі. Зважаючи на наведене, у частині вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у дійсній справі провадження слід закурити, як за вимогами, які не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 2, 4, 7, 17, 69, 70, 71, 72, 99, 105, 160, 161, 162, 163,п.3 ч.2 ст.17, п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.9, 14-1, ч.2 ст.122, ч.2 ст.ст. 222, 254, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306 суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС БДПС при ВДАІ ГУМВС у Донецькій області прапорщика міліції Тропенкова Ігоря Анатолійовича про визнання дій протиправними, скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Визнати дії інспектора ДПС взводу ДПС БДПС при ВДАІ ГУМВС у Донецькій області прапорщика міліції Тропенкова Ігоря Анатолійовича по накладенню адміністративного стягнення на ОСОБА_1 неправомірними.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АН №471224 у справі про адміністративне правопорушення, ухвалену інспектором ДПС взводу ДПС БДПС при ВДАІ ГУМВС у Донецькій області прапорщиком міліції Тропенковим Ігорем Анатолійовичем щодо ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.122 КпАПП України за ознаками ч.1 ст.122 КпАПП України скасувати.
Закрити провадження у дійсній справі за вимогами ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як за вимогами, що не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк від дня отримання копії Постанови заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.
Суддя: